Україна: агрометеорологічні умови першої декади липня 2019 року

Джерело

АПК-Інформ

3739

Початок першої декади липня був спекотним із рекордними температурами вдень (+33-39°С) та середніми добовими температурами повітря, на 2-9°С вищими за норму. Надалі, під впливом активних холодних атмосферних фронтів із північного заходу, відбулося похолодання, яке до кінця декади охопило всю територію країни. У південних областях спекотна погода утримувалася довше, зниження температури там відбулося у другій половині декади. Температура повітря наблизилася до норми, а в останні дні була нижчою від неї на 2-5°С. Коливання температури були надзвичайно великими - на початку декади, у найжаркіші дні, максимальна температура часом досягала абсолютних позначок. У кінці декади в окремих районах західних, північних та східних областей у найхолодніші ночі мінімальна температура повітря була однією із найнижчих за весь період спостережень (+5-8°С).

Зміна погоди супроводжувалась нерівномірними дощами, часом у супроводі сильного вітру, грози та граду. У деяких районах південних та центральних областей спостерігалися сильні зливи із кількістю опадів, яка становила 0,5-1,5 місячні норми і досягала критерію стихійного гідрометеорологічного явища. Місцями сильні зливи спричинили збитки населенню та сільському господарству, відзначалися перебої енергопостачання, падіння дерев, пошкодження посівів сільськогосподарських культур різного ступеню.

Тривалість сонячного сяйва за декаду становила від 82 до 120 годин, що близько або на 10-26 годин більше норми.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря виявилася у північних, східних, Полтавській та Дніпропетровській областях близькою до норми, на решті території країни – на 1,0-2,3°С вищою за норму і становила плюс 17,7-23,1°С.

Максимальна температура повітря на початку декади підвищувалася до +35-39°С, у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Хмельницькій, Черкаській, Полтавській та Сумській областях – до +33-34°С. Кількість днів із максимальною температурою +30°С і вище становила 1-3, у південних та Дніпропетровській областях – 4-6.

Кількість днів з максимальною температурою повітря 35°С і вище у південних, східних, Дніпропетровській, Волинській, окремих районах Кіровоградської, Вінницької, Чернігівської, Київської, Житомирської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей становила 1-2 дні.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +5-10°С, на Херсонщині – до +12°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту у найтепліші дні нагрівалася до +52-68°С, вночі охолоджувалася до 6-11°С, на торф’яниках Київщини – до +1°С.

Опади різної інтенсивності, часом у вигляді злив із шквалами, грозами, градом спостерігалися упродовж 2-6 днів. Середня обласна їх кількість у східних та Запорізькій областях була близькою до декадної норми, у Херсонській, Дніпропетровській та Закарпатській областях – 131-243% декадної норми (17-51 мм). У Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Одеській та Миколаївській областях кількість опадів склала 58-79% декадної норми (17-30 мм). На решті території країни кількість опадів складала від 9 до 46% норми (від 3 до 16 мм) (рис. 2).

В окремих районах Одеської та Черкаської областей опадів не було зовсім.

Добовий максимум опадів в окремих районах Закарпатської, Львівської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Херсонської та Харківської областей досягав 25-55 мм. У Сараті (Одеська обл.) добовий максимум становив 70 мм (2,8 декадної норми опадів), у Новій Каховці Херсонської області – 74 мм (3,5 декадної норми опадів).

У Комісарівці Дніпропетровської області було перевищено на 5 мм добовий максимум опадів за липень за весь період спостережень (74 мм).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила у західних, північних, Житомирській та Вінницькій областях + 19-24°С, на решті території країни - +25-30°С. Упродовж 4-10 днів в один із строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище по всій території країни.

Відносна вологість повітря в середньому становила 54-77%. По всій території країни, за винятком Житомирської та Хмельницької областей, впродовж 1-7 днів у денні години відзначалося зниження відносної вологості повітря до 30% і нижче.

Вітер. Впродовж 1-2 днів майже по всій території країни (за винятком Донецької області) спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-23 м/с, у Дніпропетровській, Чернігівській та Сумській областях – до 26-28 м/с.

 

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Упродовж першої декади липня вегетація с.-г. культур відбувалася за умов значних коливань погодних факторів. На початку декади, за жаркої із дефіцитом опадів погоди, умови для вегетації пізніх сільськогосподарських культур були вкрай несприятливими, зокрема для запилення гречки, сої, кукурудзи. Із зниженням температури та підвищенням вологості повітря умови покращилися. Однак в багатьох районах південних, східних та центральних областей, де спостерігався дефіцит опадів упродовж періоду червня – 10 липня (25-40% норми), локальні зливи у першій декаді суттєвого покращення умов не принесли.

Вологозабезпечення пізніх культур залежало від кількості опадів. На більшості площ запаси продуктивної вологи у 0-100 см шарі ґрунту під кукурудзою та соняшником у порівнянні із вологозапасами у кінці червня понизилися на 10-50 мм. Під кукурудзою у 0-50 см шарі ґрунту на більшості площ містилось 20-40 мм продуктивної вологи при оптимальних для цього періоду 60-80 мм. В багатьох районах південних та центральних областей, де в останні дні декади випали істотні дощі, відбулося деяке покращення зволоження ґрунту під пізніми культурами.

Агрометеорологічні умови декади були цілком сприятливі для наливу плодів та накопичення в них цукрів. Однак зниження нічних температур повітря до +5-9°С негативно впливало на ріст та розвиток теплолюбних культур, зокрема овочевих. Одночасно завдяки зниженню температурного режиму покращились умови вегетації бульбо- коренеплодів.

Дощі по всій території країни та відсутність спеки, як очікується за прогнозом погоди до 20 липня, будуть сприятливими для формування врожаю пізніх сільськогосподарських культур.

 

Теплозабезпечення

Станом на 10 липня суми ефективних температур повітря за агрокліматичними зонами України перевищила середні багаторічні показники: вище +5С – на 175-260°С, вище +10С – на 135-250°С (табл.).

Таблиця

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +5 °С

вище +10 °С

 

Середня багаторічна за період

1986-2005 рр.

 

201 9 р.

Середня

багаторічна за період

1986-2005 рр.

 

2019 р.

С т е п

1030-1165

1260-1385

550-655

765-860

Л і с о с т е п

875-1020

1075-1270

430-550

590-800

П о л і с с я

855-910

1030-1170

410-475

545-695

 

Зволоження ґрунту

Станом на 10 липня (зразки ґрунту відібрані 08.07.19) вологозабезпечення орного шару ґрунту під кукурудзою залишалося здебільшого на достатньому (21-30 мм і більше) та задовільному (11-20 мм продуктивної вологи) рівнях. У Полтавській, Сумській, на більшості площ Кіровоградської, Волинської, Чернігівської, окремих площах Рівненської, Львівської, Черкаської, Харківської та Запорізької областей ґрунт був зволожений недостатньо (менше 10 мм продуктивної вологи), на багатьох площах Харківської та місцями у Чернігівській, Дніпропетровській областях ґрунт був сухий зовсім.

У західних, на частині площ північних, південних та східних областей у метровому шарі ґрунту утримувалися переважно добрі (80-120 мм) та оптимальні (121-169 мм) запаси продуктивної вологи. У Сумській, на багатьох площах Київської, Черкаської, Полтавської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, окремих площах Чернігівської, Житомирської областей зволоження метрового шару ґрунту становило від 51 до 80 мм, на більшості площ Харківської, окремих площах Дніпропетровської, Запорізької та Чернігівської областей – 13-44 мм продуктивної вологи, місцями ґрунт був сухий зовсім (рис. 3).

Під цукровим буряком зволоження орного шару ґрунту було переважно на недостатньому та задовільному рівнях, запаси продуктивної вологи не перевищували 2-11 мм. Достатнє зволоження відзначалося лише на окремих площах Вінницької області.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ містилося від 51 до 85 мм, на окремих площах Черкаської області – 35 мм продуктивної вологи.

Під с оняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ південних, східних та центральних областей, у Сумській, окремих площах Чернігівської, не перевищували 2-10 мм, на багатьох площах Харківської, окремих районах Луганської, Донецької, Херсонської, Миколаївської та Дніпропетровської областей орний шар ґрунту був сухий зовсім. На решті площ вологозабезпечення було на задовільному та достатньому рівнях.

У метровому шарі ґрунту показники вологозабезпечення на більшості площ південно-східних, центральних та північних областей були на недостатньому (51-76 мм) та незадовільному (13-50 мм) рівнях. В окремих районах Херсонської та Харківської областей метровий шар ґрунту був сухий. Лише на окремих площах центральних, північних, Харківської та Херсонської областей вологозабезпечення було на доброму (81-113 мм) та оптимальному (121-160 мм) рівнях (рис. 4).

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). Зерно озимих культур досягло воскової або повної стиглості на всій території. За винятком західних областей розпочалося або тривало збирання урожаю.

За визначенням агрометеорологів маса 1000 зерен озимої пшениці становила від 22 до 48 г, на кращих посівах – від 56 до 67 г; озимого ячменю – від 44 до 57 г; озимого жита – від 28 до 51 г. Відсоток щуплих зерен усіх озимих зернових культур становив 1-10, місцями у центральних, східних та західних областях – 20-40. На окремих площах Дніпропетровської, Кіровоградської та Волинської областей щуплість зерна досягала 50-60%.

Стан посівів озимих культур на незібраних площах був переважно добрий та задовільний, місцями у Львівській та Волинській областях – незадовільний. В окремих районах північних та західних областей відзначалося полягання посівів через зливи, град та шквали.

В озимого ріпаку насіння дозріло, його збирали на всій території країни.

Ранні ярові зернові культури. У ярового ячменю відмічалися воскова та повна стиглість, розпочалося або тривало збирання урожаю. Кількість зерен в колосі коливалася від 17 до 46, відсоток щуплих зерен був у межах 1-20, подекуди у Луганській та Волинській областях щуплість зерна становила від 40 до 80 %, маса 1000 зерен склала від 34 до 82 г.

У ярої пшениці відзначалася молочна та воскова стиглість зерна. Стан посівів добрий.

У вівса відзначалася молочна, воскова та повна стиглість зерна, подекуди ще тривало формування зерна.

Кількість стебел з колосом становила від 445 до 740 на 1 м2. Стан посівів задовільний та добрий, місцями у Волинській області – незадовільний.

На окремих площах Житомирської області відмічалося ушкодження колосків ячменю градом та зливою.

У кукурудзи відмічалося викидання волоті, цвітіння волоті та качанів, на деяких посівах ще тривало листоутворення (17-21 листок, на пізніх посівах – 11-15). Подекуди рослини збирали на зелений корм.

У середньому на одній рослині утворилося 1-2 качани.

Стан посівів переважно добрий та задовільний. На окремих площах північних областей відзначалося пожовтіння листя нижнього ярусу.

Гречка та просо. У гречки впродовж декади тривало масове цвітіння, подекуди відзначалося достигання зернівок, у проса тривало викидання волоті.

Середня кількість зерен на одній рослині гречки становила від 21 до 46.

Стан рослин переважно добрий, але на окремих площах північних областей відзначалося пошкодження посівів гречки по невизначеним причинам.

Зернобобові культури. Тривало збирання зерна гороху, подекуди на пізніх посівах – достигання бобів. Маса 1000 зерен гороху становила від 144 до 300 г.

У сої відзначалися початок цвітіння та поява бобів, на окремих площах південних, північних та східних областей відмічалося завершення цвітіння. Стан посівів був переважно добрий, на окремих посівах Волинської області – незадовільний.

У цукрових буряків тривав ріст коренеплоду та накопичування цукристості. Середня маса одного буряка була від 104 до 335 г. Стан посівів переважно добрий. Подекуди відмічалося денне в’янення рослин.

Соняшник. Упродовж декади у соняшнику тривало формування кошиків. Середній діаметр кошику становив від 8 до18 см.

Стан рослин переважно добрий, однак на окремих площах південних областей відзначалося денне в’янення рослин через засушливі умови.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна, еспарцет) впродовж декади відзначалося відростання отави після першого укосу, утворення суцвіть, цвітіння та другий укіс. Стан посівів був переважно добрий.

 

За матеріалами Укргідрометеоцентру

www.meteo.gov.ua

Реклама

Вхід