Метеорологічні умови першої декади серпня 2019 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

111

У першій декаді серпня в Україні спостерігалася нестійка із великими коливаннями температури повітря погода. У найпрохолодніші дні (у першій половині декади) середня добова температура повітря була на 3-8°С нижчою від норми, в останні дні декади вона на 3-7°С перевищувала її, а вдень температура повітря майже по всій території країни вже досягала або перевищувала +30°С.

Упродовж декади через територію країни перемістилися декілька активних атмосферних фронтів та циклонів, які супроводжувалися сильними зливами, шквалами та градом. Найбільша кількість опадів спостерігалася 3-4 серпня у південних та східних областях під час переміщення із південного заходу на схід активного циклону. В окремих районах цих областей відзначалися надзвичайно сильні зливи, коли кількість опадів досягала 130-220% місячної норми, у Хорлах (Херсонської обл.) – 105 мм, м. Запоріжжя (за даними АМСЦ) – 121 мм, Білгороді-Дністровському (Одеської обл.) – 126 мм, що становило близько трьох місячних норм і відповідало критерію небезпечного або стихійного метеорологічного явища.

Велика кількість опадів також була зафіксована у північно-західних областях під час переміщення атмосферного фронту 8 серпня.

 

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 73 до 107 годин, що на переважній частині території країни близько до норми, на півночі Чернігівської області дещо менше норми, на Волині - на 12 годин більше за норму.

Температура. Середня за декаду температура повітря становила від +16,8°С на півночі до +22,0°С на півдні країни. На більшій частині території країни вона виявилася на 1,0-3,3°С нижчою від норми. У західних, південних (за винятком Запорізької), Вінницькій та Житомирській областях температура повітря була близькою до норми, у Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях - на 1,4-1,8°С вищою за норму.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 30-34°С. Упродовж 1-6 днів, за винятком Житомирської та Волинської областей, вона перевищувала позначку +30°С.

У найпрохолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до +4-9°С, у Тернопільській, Чернівецькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях до +10-12°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до +3-9°С, у південних (за винятком Запорізької), Чернівецькій та Закарпатській областях – до + 10-11°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +50-63°С.

Опади різної інтенсивності (від слабких і помірних до сильних злив), подекуди із шквалами, грозами, градом спостерігалися впродовж 2-6 днів. У південних, східних (за винятком Харківської), Дніпропетровській та Кіровоградській областях відзначалася найбільша їх кількість - від 2 до 7 декадних норм (24-67 мм). У Волинській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Рівненській та Харківській областях – 86-153 % норми (16-29 мм). На решті території декадна кількість опадів склала 55-75% норми (11-17 мм), у Полтавській та Тернопільській областях – 40-50% норми (6-11 мм) (рис. 2).

Найбільша кількість опадів за декаду відзначалася у Кирилівці (Запорізька обл.) - 109 мм, Хорлах (Херсонська обл.) – 106 мм та Бахмуті (Донецька обл.) – 95 мм.

В окремих районах Херсонської, Луганської та Запорізької областей на 1-11 мм, Донецької та Миколаївської областей – на 12-30 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду серпня за період спостережень 1961-2018 рр.

Добовий максимум опадів в окремих районах південних, центральних та східних областей досягав 25-88 мм. У Хорлах (Херсонська обл.), Білгороді-Дністровському (Одеська обл.) у Запоріжжі (АМСЦ) за добу випало три місячні норми опадів (106-121мм ).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від +19°С на півночі до плюс 29°С на півдні країни. Упродовж 6-10 днів по всій території країни в один із строків спостережень вона перевищувала +25°С .

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 60% до 77%. У більшості областей, за винятком західних, Житомирської та Вінницької, упродовж 1-4 днів у денні години відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-3 днів місцями по всій території країни, за винятком Чернівецької та Івано-Франківської областей, відзначалося посилення швидкості вітру до 15-26 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови упродовж декади були неоднорідними та неоднозначними щодо впливу на сільськогосподарські культури. Найменш сприятливо вони складалися через понижені у більшості днів температури повітря та дефіцит вологи у ґрунті у центральних областях (зокрема Черкаській, Полтавській, Сумській), де влітку випало найменше опадів.

Низькі температури повітря, особливо холодні ночі (+6-9° у північних, східних та центральних областях) були несприятливими для завершення вегетації кукурудзи, соняшнику, сої, біологічний мінімум яких складає +12-15°С та овочевих культур, біологічний мінімум яких складає +15-18°С. Невеликі дощі, які спостерігалися у цих областях в окремі дні, були недостатніми для поповнення запасів вологи у метровому шарі ґрунту – вони продовжували знижуватися, верхні шари ґрунту були сухі повністю.

Підтримували баланс вологи у рослинах лише рясні тривалі роси в нічні та ранкові години. Одночасно переважали сприятливі умови для розвитку грибкових захворювань на рослинах за рахунок нестабільної температури.

У західних областях із випадінням дощів та підвищенням температури повітря умови для вегетації пізніх технічних, городніх та теплолюбних культур покращилися до задовільних. Для збирання зернових та інших культур в більшості днів умови були сприятливими. Однак у таких областях, як Хмельницька та Тернопільська, пізні культури завершували формування урожаю в умовах обмеженого зволоження ґрунту, що не характерно для цього регіону.

У південних областях агрометеорологічні умови для завершення вегетації пізніх культур завдяки помірним у більшості днів температурам повітря та дощам покращилися, хоча частково інтенсивні дощі пішли на стікання, і поповнення вологозапасів ґрунту майже не відбувалося. Одночасно в окремих районах Херсонської області (зокрема Каховського району) сильна злива 4 серпня призвела до нехарактерного для цієї області перезволоження ґрунту, внаслідок чого відмічалось значне полягання посівів соняшнику - на окремих полях до 80-90% рослин.

У цілому ж у південних областях відбулося суттєве покращення агрометеорологічних умов: підвищилася вологість повітря, припинилися суховії, поповнилися запаси вологи в ґрунті. На багатьох спостережних ділянках під кукурудзою та соняшником вологозабезпечення метрового шару ґрунту збільшилось майже до задовільних значень - 79-80 мм. Хоча на багатьох площах запаси продуктивної вологи залишились недостатніми для отримання середнього врожаю.

У північних областях на початку декади понижений температурний режим був несприятливим для розвитку теплолюбних та городніх с.-г. культур, затримувалося дозрівання овочевих культур.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту під пізніми технічними культурами було переважно достатнім та задовільним для подальшої їх вегетації.

Упродовж літніх місяців (червень - перша декада серпня) середня температура повітря в Україні перевищила норму на 1-2,5°С. Найменша середня обласна сумарна кількість опадів відносно норми за цей період відзначена у Тернопільській, Вінницькій, Черкаській, Сумській, Чернігівській, Полтавській та Донецькій областях (55-65% норми), на решті території їх кількість склала від 70 до 170% норми.

 

Теплозабезпечення

Станом на 10 серпня суми ефективних температур повітря перевищили середні багаторічні показники: вище +10°С – на 150-210°С та вище +15°С – на 145-175°С і по агрокліматичних зонах становили (табл. 1).Таблиця 1

 

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +10 °С

вище +15 °С

 

Середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

 

2019 р.

Середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

 

2019 р.

С т е п

890-1060

1080-1255

400-540

550-715

Л і с о с т е п

710-895

875-1105

240-390

385-555

П о л і с с я

680-780

830-950

210-300

355-435

 

Зволоження ґрунту

Станом на 10 серпня вологозабезпечення метрового шару ґрунту під кукурудзою у західних, на багатьох площах Житомирської, Вінницької, місцями у Кіровоградській та Чернігівській областях було задовільним (81-120 мм) та достатнім (144-169 мм продуктивної вологи).

На решті площ, де зерно кукурудзи ще не досягло воскової стиглості, запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту не перевищували 55-75 мм, місцями у Чернігівській, Київській, Полтавській, Черкаській та Кіровоградській областях - 24-46 мм (рис. 3).

Під цукровим буряком запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості засіяних площ були недостатніми (11 - 41 мм, на окремих площах Вінницької області - до 60 мм).

Соняшник . На більшості площ східної половини країни, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Вінницької, окремих площах Миколаївської та Одеської областей запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту становили 56-80 мм, місцями 11-50 мм, на окремих площах Чернігівської області 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухий.

Достатнє (81-120 мм продуктивної вологи) для серпня зволоження відзначалося лише в окремих районах Чернігівської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Кіровоградської та Вінницької областей (рис. 4).

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови формування та прогноз урожайних властивостей насіння озимої пшениці в Україні у 2019 році.

Насіннєві властивості зерна озимої пшениці (здатність різних партій насіння одного і того ж сорту давати при однаковій агротехніці різний врожай) формуються під впливом погодних умов і залежить від температурних показників, кількості опадів, відносної вологості повітря, вологозабезпеченості посівів упродовж вегетації. За всіх інших однакових умов різниця в урожайності за рахунок впливу агрометеорологічних факторів на якість посівного зерна може сягати 4-7 ц/га.

У порівнянні з минулим роком, коли за експертною оцінкою на площі близько 80% зерно озимої пшениці мало понижений рівень урожайних властивостей, цьогорічні показники вищі.

У відповідності із розрахунками, виконаними в Українському гідрометцентрі на основі екологічної моделі селекційно-генетичного інституту (м. Одеса), у 2019 році на переважній частині площ (близько 59%) зерно озимої пшениці сформувалося із середнім рівнем урожайних властивостей.

Через несприятливі агрометеорологічні умови в період формування, наливу та дозрівання зерна у Черкаській, Сумській, Чернігівській, Львівській, на багатьох площах Рівненської, Волинської, Вінницької, Полтавської, окремих районах Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Луганської, Закарпатської, Житомирської та Київської областей (близько 35% площ) зерно сформувалося із пониженим рівнем урожайних якостей. В окремих районах Одеської, Херсонської, Донецької, Чернівецької та Івано-Франківської областей зерно озимої пшениці за розрахунками має високі показники урожайної якості.

Розрахунок проведено за метеорологічними даними на десятий день після настання воскової стиглості зерна (рис. 5).

Зерно кукурудзи на більшості площ досягло молочної та воскової стиглості. На окремих площах західних областей ще тривало цвітіння волоті та качанів кукурудзи. Подекуди у північних та західних областях відбувалося збирання рослини на зелений корм.

Стан посівів переважно добрий.

На окремих площах південних областей відзначалося ураження листя кукурудзи хворобами та пошкодження с.-г. шкідниками.

Гречка та просо. У гречки на всіх площах тривало формування зернівок та достигання зерна, на окремих площах західних областей розпочалося його збирання. У проса - повна стиглість зерна та збирання врожаю.

У сої тривало формування бобів, на окремих площах північних областей – спостерігався перший та другий етап достигання.

Цукрові буряки (прогноз урожайності).

На початку вегетаційного періоду складалися цілком задовільні умови для формування урожаю цукрових буряків. Розвиток рослин упродовж травня (у період листоутворення) відбувався в основному з випередженням середніх багаторічних строків. Вологозабезпечення орного шару ґрунту в період листоутворення було оптимальним, місцями - задовільним. Початок росту коренеплоду на багатьох площах розпочався на тиждень-два раніше середніх багаторічних дат – упродовж третьої декади травня за умов оптимальних (21-34 мм) та задовільних (11-12 мм) вологозапасів у 0-20 см шарі ґрунту. У метровому шарі ґрунту містилося від 134 до 184 мм, місцями 90 мм продуктивної вологи, що відповідало достатньому рівню вологозабезпечення для початку росту кореня.

Упродовж червня агрометеорологічні умови для росту і розвитку кореню цукрових буряків погіршилися. Внаслідок надзвичайно жаркої погоди (кількість днів із температурою вище +300С за місяць досягала від 9 у північно-західних до 26 днів на решті території) тривало надзвичайно інтенсивне накопичення ефективного тепла, що прискорювало розвиток буряків порівняно з середніми багаторічними строками. Температура ґрунту на глибині 10 см досягала +29°С, що було несприятливим фактором для початку росту кореня. Підвищений температурний режим, високі денні температури повітря та ґрунту сприяли денному в’яненню рослин. Через дефіцит опадів у червні вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ понизилося до недостатнього (48-63 мм продуктивної вологи) рівня. Достатні вологозапаси відзначалися лише в окремих районах Вінницької області (111-117 мм).

У липні через жарку із дефіцитом опадів погоду на початку місяця умови для вегетації цукрових буряків залишалися малосприятливими. Із зниженням температури повітря та ґрунту та підвищенням вологості повітря у кінці першої декади липня умови вегетації значно покращилися.

У кінці місяця внаслідок нерівномірного розподілу опадів та недостатньої їх кількості упродовж липня на більшості площ під цукровим буряком запаси продуктивної вологи в усіх шарах ґрунту були недостатніми або незадовільними для періоду активного росту кореня (30-70 мм, місцями до 90 мм продуктивної вологи).

Станом на 10 серпня за розрахунками по моделях продуктивності вологозабезпечення посівів цукрового буряку становило 70-90% від оптимального, теплозабезпечення було надмірним. За даними спостережень метеорологічних станцій України середня вага одного кореня складала від 180 г до 400 г, на кращих посівах – до 600 г, що близько та дещо менше минулорічного. Стан посівів переважав добрий, місцями у центральних областях - незадовільний.

За аналізом погодних умов періоду вегетації, що вже минув, та за агрометеорологічними розрахунками урожайність цукрових буряків у 2019 р. в Україні може скласти близько 477 ц/га, валовий збір - близько 10,6 млн. тонн, що на рівні середнього за останні 5 років.

У соняшника впродовж декади тривало формування кошиків та достигання насіння. На окремих площах південних, Дніпропетровської та Черкаської областей насіння соняшнику набуло збиральної стиглості. Діаметр кошика становив від 13 до 24 см.

На окремих площах південних областей відзначалося в’янення соняшнику, пошкодження посівів зливами, місцями у центральних областях – ураження рослин хворобами.

Багаторічні трави (конюшина, люцерна, еспарцет). У трав здебільшого відзначався другий укіс та відростання після нього, тривало достигання, а подекуди – збирання насіння. Стан багаторічних трав був переважно добрий, у Херсонській області – незадовільний.

За матеріалами Укргідрометеоцентру

www.meteo.gov.ua

Реклама

Вхід