Українське зерно цілком конкурентоспроможне на ринку країн MENA-Cotecna

Джерело

АПК-Інформ

20293

 

Регіон MENA традиційно викликає достатній інтерес у ключових світових експортерів зернових і олійних культур, що, відповідно, загострює конкуренцію між постачальниками. Для того щоб не програти в цій боротьбі необхідно, перш за все, максимально задовольняти запити покупців в частині якості продукції, що поставляється. Про поточні позиції українського зерна на даному ринку, перспективи збільшення поставок і багато іншого ми поговорили з Аріною Корчмаревою - віце-президентом бізнес-групи Cotecna Inspection по ринку Балтійського, Чорного та Каспійського морів.

 

 

- Країни регіону MENA традиційно є одним з основних напрямків експорту зерна з України. Наскільки тенденції в географії поставок української пшениці і ячменю в сезоні-2018/19 збереглися?  

- Країни Азії, Північної Африки, Близького Сходу та Європейського союзу традиційно є основними споживачами української пшениці. Така ситуація пояснюється відносною географічною близькістю даних регіонів до України, зручністю доставки і постійним попитом на зернову. Якщо в азіатських і африканських країнах існує попит на українську борошномельну пшеницю, то європейські країни більше воліють імпортувати з України фуражну пшеницю.

Також слід зазначити трансформацію географії поставок української зернової - за останні десять років експорт української пшениці до Азії та Африки значно зріс. Дана тенденція стала особливо помітна в період 2006-2010 рр., перш за все через зростання попиту в цих країнах на борошномельну пшеницю середньої якості. Крім того, глобальна криза дала українським експортерам можливість вийти на нові ринки збуту, такі як Південно-Східна Азія. У цей же період скоротився експорт в країни Євросоюзу через те, що з 2002 р. в ЄС-27 діють квоти на постачання пшениці низької та середньої якості. У довгостроковій перспективі експорт з України може значно збільшитися в напрямку Південно-Східної Азії та країн Африки на південь від Сахари, враховуючи швидке зростання чисельності населення в даних регіонах і відповідне збільшення попиту на продовольство.

 

 

Експорт пшениці (2017/18 МР проти 2018/19 МР)

Джерело: www.apk-inform.com

 

Сезон-2018/19 характеризувався загальним зниженням експорту пшениці з України, що було обумовлено скороченням її врожаю. В географії експорту пшениці переважала тенденція переорієнтації на регіони MENA (39,7% від загального обсягу українського експорту, +3,2% в рік) і Південно-Східної Азії (46,7% від загального обсягу українського експорту, +3,9% в рік). Водночас, частка європейських країн і решти Африки стала скорочуватися. Індонезія, Єгипет, Філіппіни, Бангладеш і Марокко, як і раніше входили в число найбільших країн-імпортерів.

 

Експорт ячменю (2017/18 МР проти 2018/19 МР)

Якщо говорити про ячмінь, то тут ми спостерігаємо таку ж ситуацію, як і з пшеницею - зниження обсягів експорту. Що стосується географії відвантажень, то позиції країн регіону MENA (86,4% від всього експортованого ячменю з України) продовжують посилюватися, а Саудівська Аравія, як і раніше, займала першу позицію у рейтингу імпортерів.

 

- Могли б Ви охарактеризувати переваги держав MENA, наприклад, таких як Ліван, Єгипет, Саудівська Аравія, при закупівлі зернової продукції, і чим вони пояснюються?

Ліван

2018/19 МР Україна експортувала до Лівану 336,81 тис. тонн пшениці, 277,05 тис. тонн кукурудзи і 24,42 тис. тонн ячменю. Як видно, пшениця і кукурудза були найбільш пріоритетними культурами. Що стосується поставок пшениці в Ліван, то їх левову частку здійснюють Російська Федерація і Україна, які є найбільш конкурентоспроможними країнами в порівнянні з іншими постачальниками.

Єгипет

У період з липня 2018 р. за червень 2019 р. Україна експортувала в даному напрямку 2,844 млн. тонн кукурудзи, 1,927 млн. тонн пшениці і 68,3 тис. тонн ячменю. Для цієї країни кукурудза і пшениця є пріоритетними культурами. При цьому останнім часом на єгипетському напрямку ми спостерігаємо значне зростання експорту кукурудзи, що також пов'язано з рекордним урожаєм зернових в Україні. Що стосується пшениці, то українські експортери як і раніше стикаються із серйозною конкуренцією на єгипетському ринку з боку Росії, проте це не заважає їм регулярно відвантажувати зернову в даному напрямку. В цілому, Причорноморська пшениця як і раніше займає дуже сильне становище на єгипетському ринку завдяки географічним, ціновим і сезонним перевагам.

 Саудівська Аравия

В сезоні-2018/19 Україна експортувала 2,328 млн. тонн ячменю в Саудівську Аравію. Ця культура є пріоритетною і основною імпортною зерновою в країні, а основні її постачальники – Україна і Росія, що пояснюється досить обмеженим списком країн-експортерів ячменю. Інші значущі постачальники представлені Німеччиною, Румунією і Францією. Зерновий ринок Саудівської Аравії досить "вузький", а поріг входу на нього дуже високий, тому традиційні постачальники отримують значні і стабільні обсяги збуту.

 

- Які, на Вашу думку, існують інші потенційні можливості для збільшення поставок в цей регіон з України?

- В першу чергу, збільшення поставок в даний регіон буде пов'язано з підвищенням врожайності зернових в Україні, а також оптимізацією процесу постачань. Єгипет, Ліван і Саудівська Аравія є країнами, які входять в ТОП-20 ринків збуту для українського експорту (згідно Експортної стратегії України), тому країна буде продовжувати концентруватися і зміцнювати свої позиції на цих ринках. Сезон-2019/20 характеризується збільшенням врожаю пшениці, тому ми очікуємо зростання загального експорту, включаючи поставки в країни регіону MENA.

Порівняльна статистика виробництва зернових в Україні, тис. тонн

Що стосується нішевих культур, то на даний момент, цей ринок не надто актуальний так як в останні роки спостерігається стійке зниження посівних площ під цими культурами і поступове зниження обсягів їх виробництва.

Порівняльна статистика виробництва нішевих зернових, тис. тонн

Динаміка попиту і пропозиції у вищезгаданих країнах є ще однією потенційною можливістю для збільшення поставок. Населення даного регіону продовжує стабільно зростати, а можливості для збільшення внутрішнього виробництва досить обмежені, і це є хорошою перспективою для збільшення поставок української сільгосппродукції.

Аналіз попиту з боку Лівану, Єгипту та Саудівської Аравії

- Якщо говорити конкретно про поточний сезон, про що свідчать результати досліджень якісних показників зерна нового врожаю? І наскільки вони дозволять українському зерну бути конкурентоспроможним у порівнянні, перш за все, з російським?

- Що стосується українського ячменю, то на початку сезону середнє значення натурної ваги було дещо нижче, ніж у попередньому році. При цьому спостерігався великий відсоток щуплого зерна, що може бути викликано високими температурами і дефіцитом опадів в період дозрівання, особливо в південних регіонах України.

Очікується, що дана ситуація покращиться до середини сезону з надходженням зернової з північних областей України.

У Росії ситуація розвивається приблизно так само.

 

Ячмінь - сезон-2019
європейські стандарти (EN)

Статистичні показники

Натурна вага, кг/гл

Вологість зерна, % (ISO)

Бите зерно, %

Зернові домішки, %

Щупле зерно, %

Проросле зерно, %
 

Різні домішки, %

Стороннє насіння, %

Давлене зерно, %

Сторонні домішки, %

Зіпсовані зерна, %

Бур'янисті домішки,%

Мін.

61,10

11,22

1,09

3,18

2,51

0

0,54

0,04

0,06

0,26

0

0,41

Макс.

67,80

13,58

1,92

8,89

8,18

0

1,50

0,25

0,50

0,92

0

1,09

Серед.

64,27

12,04

1,54

5,81

5,11

0

0,99

0,12

0,18

0,64

0

0,81

 

USDA

Статистичні показники

Цільний ячмінь, %

Засміченість, %

Бур'янисті домішки, %

Пошкоджені зерна, %

Бите зерно, %

Щупле зерно, % (5/64 x 3/4 дюйми)

Інші злаки, %

Ріжки ячменю, %

Ячмінь, поражений головнею, %

Всього пошкоджені, %

Мін.

95,20

0,34

0,12

1,20

1,28

1,85

0,45

0

0

5,94

Макс.

98,12

0,58

0,41

3,30

2,30

6,41

1,29

0

0

11,96

Серед.

96,85

0,47

0,26

2,12

1,95

4,40

0,76

0

0

9,23

 

Порівняння: урожай 2018 р. проти врожаю початку 2019 р.
EN

USDA

Що стосується пшениці, то в даний час в Україні ведеться багато дискусій щодо якості зернової нового врожаю. Але в цілому якість пшениці врожаю 2019 р. оцінюється як більш висока, ніж у попередні роки. Згідно з різними аналітичними прогнозами, частка продовольчої пшениці в порівнянні з фуражною зерновою буде приблизно на 10% вище, ніж в 2018 р. Для оцінки фітосанітарного стану пшениці ми перед збиранням урожаю провели моніторинг посівів озимої зернової в 16 областях України, які представляють різні агрокліматичні зони в північній, південній, східній та західній частинах країни. Візуальний огляд полів і результати лабораторних досліджень, проведених на зібраних зразках за допомогою ентомологічної, мікологічної, фітогельмінтологічної, вірусологічної і гербологической експертиз, дозволяють оцінити фітосанітарний стан врожаю пшениці як задовільний.

Ентомологічне дослідження виявило наявність типових для України видів у звичайних кількостях, що не перевищують поріг шкодочинності. Що стосується збудників грибкових хвороб, то у всіх регіонах найбільш поширеними є альтернарія (Alternaria alternata) і кладоспорий трав'яний (Cladosporium herbarum).

Гербологічна оцінка полів виявила звичайні види дикорослих рослин, що відносяться до бур'янів пшениці. Найбільш поширеними є березка польова (Convolvulus arvensis), горець вьюнковый (Polygonum convolvulus), мишій низький (Setaria glauca), сокирка польова (Delphinium consolida), егілопс циліндричний (Aegilops cylindrica).

Щодо якісних параметрів борошномельної пшениці, то значення натурного ваги та зсохшогося зерна демонструють ту ж тенденцію, що і описана вище для ячменю.

Варто також відзначити більш високий вміст зерен, уражених шкідниками, в новому врожаї української пшениці. Приблизно така ситуація могла бути обумовлена погодними умовами, оскільки на початку літа в Україні фіксувалися високі температури повітря (до 35°C і вище) при фактично повній відсутності опадів. Такі кліматичні умови провокували розмноження і підвищену активність комах-шкідників. У поєднанні з використанням посівного матеріалу, підданого впливу клопа-черепашки (Eurygaster), спостерігається збільшення частки пшениці, ураженої комахами-шкідниками.

Що стосується хлібопекарських якостей борошномельної пшениці, ми вже бачимо високі значення клейковини, однак якість її поки залишає бажати кращого, що підтверджується даними за показником сили борошна (W) в порівнянні з попереднім сезоном.

В даний час ми фіксуємо окремі партії зернової з досить хорошим вмістом білка та іншими якісними показниками на досить достойному рівні, але з дуже низьким W (близько 100). Проте, в даних партіях частка зерен, уражених клопом-черепашкою (Eurygaster), може перебувати на рівні трохи нижче 2%.

Ми вважаємо, що подібна ситуація викликана поєднанням декількох факторів, два з яких вже згадувалися вище.

По-перше, якісні показники білка досить чутливі до впливу погодних умов (тобто високої температури і відсутності вологи), які викликають порушення зв'язків між молекулами білка. При високому рівні вмісту білка і клейковини якість клейковини виходить слабкою, а тісто рідким.

Серед інших факторів впливу слід згадати підвищену кількість комах (включаючи Eurygaster), а також використання посівного матеріалу, підданого впливу ферментів Eurygaster, і низька якість ґрунту через відсутність належного підживлення добривами (економія коштів при роботі в складних фінансових умовах).

У той же час в післяжнивний період, який триває близько трьох місяців, за умови зниження температури навколишнього середовища та належних умов зберігання, не можна виключати, що зв'язки між молекулами білка можуть посилитися, і це може призвести до більш високих показників W. В наших планах протестувати кілька зразків пшениці з низькими показниками W (зібрані в самому початку сезону) протягом одного місяця, щоб перевірити, чи збільшився параметр W або залишився на тому ж рівні.

Нижче наведені наші статистичні дані по реологічним параметрам експортних партій української продовольчої пшениці нового врожаю (2019 р.) станом на 15 серпня 2019 р.

Статистичні показники

Білок, % ISO

Число падіння, сек

Вміст сирої клейковини, % ISO 21415-1

Вміст сирої клейковини, % ISO 21415-2

Енергія деформації, W

Зерно, вражене комахами-шкідниками, %

EN/ISO

Мін.

11,67

322

25,00

24,20

111

0,27

Макс.

13,59

416

29,50

27,50

313

3,60

Серед.

12,27

373

27,07

26,30

197

1,28

 

 

Таким чином, середній показник W знаходиться в допустимих межах, але все ж нижче, ніж в попередньому сезоні. Однак мінімальний показник W все ж викликає занепокоєння, особливо для пшениці з вмістом протеїну вище 11,5%.

 

Продовольча пшениця — сезон-2019

Статистичні показники

Натурна вага, кг/гл

Вміст вологи, % ISO

Бите зерно,

%

Бур'янисті домішки, %

Інші злаки, %

Проросше зерно, %

Щупле зерно, %

Давлене зерно, %

Різні домішки, %

Зернові домішки, %

EN/ISO

EN/ISO

EN/ISO

EN/ISO

EN

ISO

EN

ISO

EN

EN

Мін.

77,5

10,92

1,59

0,31

0,06

0,00

0,68

0,40

0,00

0,03

0,31

1,44

Макс.

79,9

12,17

4,03

0,74

0,26

0,11

2,68

0,56

0,38

0,11

0,93

4,19

Серед.

78,3

11,53

3,06

0,47

0,14

0,03

1,73

0,46

0,12

0,07

0,52

2,83

 

Порівняння: урожай 2018 р. проти врожаю початку 2019 р.:

 

EN/ISO

В цілому, в цьому році Україна зібрала достатньо великий обсяг пшениці борошномельного якості, і за належних умов зберігання і грамотному формування експортних партій, українська зернова зможе стати досить конкурентоспроможною в порівнянні з пшеницею інших країн-постачальників.

Що стосується конкурентоспроможності української пшениці порівняно з російською зерновою, то, згідно з нашою статистикою, а початок 2019/20 МР, російська пшениця займає лідируючі позиції за якістю і кількістю вмісту білка, що суттєво впливає на якість кінцевого продукту. Однак ми сподіваємося, що до середини сезону українська пшениця практично наздожене російську зернову за рівнем білка, клейковини і W. Також тут слід відзначити досить великі відмінності в якості російської продовольчої пшениці в різних регіонах.

Нижче наведена порівняльна діаграма, що ілюструє співвідношення якості української та російської пшениці.

Україна - Росія (2019 р., продовольча пшениця)

Що стосується фуражної пшениці, то ситуацію можна охарактеризувати так само, як і в сегменті продовольчої зернової. В умовах більш низьких значень натурної ваги і високого відсотка зерна, ураженого комахами, категорія пшениці досить швидко змінюється з продовольчою на фуражну, навіть незважаючи на високий вміст білка. При цьому не можна виключати, що така ситуація може створити потенційні ризики в разі змішування різних партій продовольчої і фуражної пшениці при формуванні експортних партій.

 

Фуражна пшениця — сезон-2019

Статистичні показники

Натурна вага, кг/гл

Вміст вологи, % ISO

Білок, % ISO

Бите зерно, %

Бур'янисті домішки, %

Інші злаки, %

Зерно, вражене комахами-шкідниками, %

Проросше зерно, %

Щупле зерно, %

Давлене зерно, %

EN/ISO

EN/ISO

EN/ISO

EN/ISO

EN/ISO

ISO

ISO

Мін.

74,4

11,24

10,91

3,36

0,46

0,20

3,07

0,12

0,19

0,03

Макс.

78,2

11,59

11,74

3,98

0,62

0,33

10,83

0,25

0,39

0,07

Серед.

75,7

11,40

11,29

3,64

0,55

0,25

5,40

0,16

0,32

0,04

 

- Як можна охарактеризувати специфіку окремих вимог деяких країн MENA до якості українського зерна, а також потенційні ризики, виходячи з якісних характеристик українського зерна врожаю 2019 р.?

- Загалом, ми вважаємо, що вимоги таких країн MENA, як Ліван, Єгипет і Саудівська Аравія, можна називати цілком обґрунтованими, а якісні показники зерна українського походження цілком відповідають цим вимогам.

Незважаючи на те, що на початку сезону результати досліджень окремих партій українського зерна були дещо нижчими, ніж у попередньому році, в цілому, якісні параметри знаходяться на досить хорошому рівні, щоб відповідати вимогам країн-імпортерів.

І оскільки середні показники виглядають досить добре, це дозволяє говорити про те, що в цьому сезоні якість українського зерна повністю відповідає звичайним контрактним вимогам країн-імпортерів.

Варто відзначити, що при правильному формуванні партій і дотриманні необхідного контролю якості українське зерно цілком конкурентоспроможне на ринку країн MENA. Останнім часом багато терміналів в Україні успішно модернізували своє обладнання і сертифікували системи контролю якості відповідно до міжнародних вимог. Таким чином, ми сподіваємося, що українське зерно не тільки збереже свої позиції на даному ринку, але і посилить їх. А наша компанія завжди готова внести свій внесок у досягнення цих успіхів.

 

Більш детально про нюанси вимог до якості зерна, що закуповується країнами регіону MENA, а також про порівняння якісних характеристик та методів тестування зерна різного походження, А. Корчмарева розповість у ході своєї доповіді на міжнародній конференції «Middle East Grains&Oils Congress Beirut edition», яка відбудеться 18-19 вересня у місті Бейрут.

 

Розмовляв Олександр Прядко

Реклама

Вхід