Україна: агрометеорологічні умови третьої декади серпня 2019 року - Укргідрометеоцентр

Серпень завершився сухою жаркою погодою, яку визначали області високого атмосферного тиску. Упродовж останньої літньої декади опадів в Україні не було зовсім, за винятком крайніх західних районів, де їх кількість в основному була незначною. Переважав високий середній температурний фон, а у найжаркіші дні середні добові температури повітря на 7-9 °С перевищували звичайні показники.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 103 до 136 годин, що близько або на 15-46 годин більше середніх багаторічних значень.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря у східних, північно-східних, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській, Кіровоградській, Черкаській та Київській областях виявилася на 2,2-4,5°С, на решті території країни на 4,6-6,0°С вищою за норму і становила від плюс 19,7°С на півночі до плюс 25,3°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря досягала +32-34°С, у південних, Донецькій, Дніпропетровській та Закарпатській областях - +35-37°С.

Кількість днів з температурою повітря вдень вище +30°С становила 5-10, у північних та Рівненській областях – 2-4.

У південних, місцями у Дніпропетровській, Донецькій областях та на Закарпатті впродовж 1-5 днів максимальна температура повітря досягала або перевищувала +35°С.

У найпрохолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до +3-8°С, у західних, Вінницькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – до +9-14°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту у найпрохолодніші ночі охолоджувалася до +3-14°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +51-64°С.

Опади. На переважній частині території країни опадів не було або кількість їх не перевищувала 1-6 мм (5-20% норми) У Львівській, Волинській та Рівненській областях кількість опадів склала в середньому 42-56% норми (8-10 мм) (рис. 2).

Найбільша кількість опадів відзначалася у Володимирі-Волинському (Волинська обл.) - 35 мм (250% норми), Раві-Руській (Львівська обл.) – 36 мм (200% норми) та Міжгір’ї (Закарпатська обл.) – 55 мм (120% норми).

В окремих районах Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Волинської областей спостерігалися локальні зливи із кількістю опадів 26-33 мм.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від +20-23°С на півночі до +27-29°С на півдні країни та на Закарпатті.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 41% до 74%. У західних, північних, Вінницькій, Донецькій та Луганській областях упродовж 1-6 днів, на решті території країни – 7-10 днів, у денні години відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-2 днів у південних, Рівненській, Івано-Франківській, Львівській та Закарпатській областях відзначалося посилення швидкості вітру до 15-23 м/с.

Середня місячна обласна температура повітря у західних, Вінницькій та Житомирській областях перевищила норму на 2,1-3,5°С, на решті території країни – на 1,0-2,0°С, на Луганщині вона виявилася близькою до норми і становила +18,7-23,4°С.

Максимальна температура повітря у серпні підвищувалася до +35-37, в Івано-Франківській, Львівській, Волинській, Рівненській, Сумській, Полтавській та Луганській областях – до +33-34°С.

У Закарпатській, Чернівецькій, Вінницькій, Кіровоградській та південних областях упродовж 15-22 днів, на решті території країни упродовж 7-14 днів, максимальна температура вдень досягала або перевищувала +30°С.

Упродовж 1-5 днів максимальна температура повітря досягала або перевищувала позначку +35 °С у Вінницькій, Київській, Миколаївській, більшості районів Херсонської, Черкаської, окремих районах Запорізької, Донецької, Одеської, Житомирської, Хмельницької, Тернопільської, Закарпатської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Харківської областей.

Мінімальна температура повітря у серпні у найпрохолодніші ночі знижувалася до +3-8°С, у Чернівецькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях - до +10-11°С.

Середня обласна кількість опадів у більшості областей становила 19-51% норми (11-41 мм). У Волинській, Рівненській, Одеській та Миколаївській областях вона виявилася близькою до норми (39-74 мм). У Львівській, Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях серпнева кількість опадів склала 131-189% норми (47-105 мм).

У першій декаді серпня в окремих районах Херсонської, Луганської та Запорізької областей на 1-11 мм, Донецької та Миколаївської областей – на 12-30 мм, було перевищено найбільшу кількість опадів за період спостережень 1961-2018 рр.

У другій декаді серпня у Дрогобичі Львівської області, де сумарна кількість опадів склала 126 мм, на 27 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за період спостережень з 1961 року.

Добовий максимум опадів 14 серпня на метеостанції Дрогобич Львівської області досяг 108 мм (1,2 місячні норми) і на 23 мм перевищив максимальну добову кількість опадів у серпні за весь період спостережень.

Упродовж декади поповнення запасів вологи у ґрунті не відбувалося через відсутність опадів, ґрунт на площах призначених для сівби озимих культур врожаю 2020 року був слабкозволоженим або сухим майже на всій території. Ґрунтова засуха поглиблювалася та поширювалася. По всій території країни при посиленні вітру до 5 м/с і більше виникали слабкі суховії. Майже стабільно високою (+25-29°), що на 4-6° вище середніх багаторічних значень, була температура ґрунту на глибині 10 см на більшій частині території.

Нетипові для кінця серпня умови спостерігалися і у західних областях, де відзначалися нехарактерні для цього регіону та сезону високі температури повітря та високі температури ґрунту як на поверхні, так і на глибинах.

Сівба озимого ріпаку, обґрунтовані кліматичні строки якої закінчуються у першій декаді вересня, відбувалася у складних умовах, часом припинялася через абсолютно сухий ґрунт. Лише на невеликих площах західних та північних областей зволоження орного шару ґрунту було задовільним.

Ґрунтові засухи в період осінньої сівби озимих культур, які останніми роками спостерігаються все частіше і все на більших територіях, од­на із основних причин пізнього посіву, затримки розвитку рослин, зрідженості посівів, недостатньої кущистості.

Найбільш складні умови, як і в попередній період, залишалися у центральних областях (особливо Черкаська, Полтавська та прилеглі райони інших областей), де період без ефективних дощів досягав 30- 45 днів. А загальний (з початку літа) недобір опадів досягав 40-75% норми. В окремих районах Черкаської та Полтавської областей кількість опадів за літо (червень – серпень) була найменшою за період метеорологічних спостережень з 1961 року, вона не перевищила 50-60 мм при нормі 190-200 мм. Крім того, у деяких районах цих же областей загалом з початку року випало надзвичайно мало опадів - менше 50% норми. Схожий дефіцит опадів у цих областях спостерігався у роки найбільш жорстких засух - 1972, 1975 та 2017 рр.

Погодні умови були сприятливими для накопичення цукру в плодах та коренях цукрових буряків та збору врожаю пізніх та технічних культур, вегетація яких, завдяки раннім строкам сівби, підвищеній теплозабезпеченості та дефіциту вологи в ґрунті, завершилась на багатьох площах на 2-3 тижні раніше звичайного.

Станом на 31 серпня суми ефективних температур повітря вище +10°С перевищували середні багаторічні показники на 205-265°С, вище +15°С – на 175-235°С і за агрокліматичними зонами становили (табл.).

Станом на 28.08.19 запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на полях, призначених під сівбу озимих культур, на більшості площ були незадовільними (менше 10 мм) та недостатніми (11-20 мм).

Лише на незначних площах у західних областях вологозабезпечення було достатнє (21-28 мм) (рис. 3).

В Україні тривала сівба озимого ріпаку , на раніше засіяних площах відзначалося утворення сходів та поява першого справжнього листка. Стан рослин, що зійшли, переважно добрий.

Зерно кукурудзи в залежності від строків сівби та сортів досягло молочної, воскової або повної стиглості. Кількість зерен в одному качані становила від 307 до 738. На окремих площах західних, центральних та східних областей проводилося збирання кукурудзи на силос.

У гречки тривало достигання та збирання урожаю. Маса 1000 зерен становила від 28 до 32 г.

Зернобобові культури. У сої тривало формування та достигання бобів, місцями у північних областях розпочалося її збирання. У південних та центральних областях через засушливі умови відмічалося слабке формування репродуктивних органів та пошкодження с.-г. культур шкідниками.

У цукрових буряків тривав набір ваги коренів та накопичення цукрів: за даними метеостанцій на 31 серпня, середня вага одного кореня складала від 255 до 468 г, на кращих площах – від 518 до 679 г, що значно менше, ніж у минулому році.

Насіння соняшнику на більшості площ досягло збиральної стиглості та тривало його збирання..

Багаторічні трави (конюшина, люцерна, еспарцет). У трав тривало відростання після укосів та початок росту стебла.

За матеріалами Укргідрометеоцентру

www.meteo.gov.ua