Нестача вологи в ґрунті та підвищений температурний режим сприяли пришвидшенню дозрівання сільськогосподарських культур, стримували дружнє проростання насіння вже посіяних озимих та проведення в повній мірі посіву запланованих. Погодні умови призупинили розвиток хвороб, перш за все плямистостей та гнилей та посилили шкідливість фітофагів на зріджених посівах озимого ріпаку.
Повсюди на падалиці колосових культур розвиваються та живляться злакові мухи, попелиці, цикадки, хлібні блішки, інші фітофаги, які надалі за появи сходів озимих зернових завдаватимуть шкоди посівам. За достатніх тепла та вологи можливі осередки значних пошкоджень рослин, де виникатиме необхідність в крайових або суцільних обробках інсектицидами.
В степових та лісостепових областях на полях після стерньових попередників триває вихід з ґрунту жуків хлібної жужелиці ( 0,1-1, осередково 3 екз. на кв.м Запорізька обл.), подекуди відкладання ними яєць, відродження та живлення їх личинок (0,5-2 екз. на кв.м). Посушлива погода не сприяє масовому відродженню личинок. Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки озимої пшениці мають «змочалений» вигляд. У місцях скупчення личинок рослини гинуть, а на посівах утворюються плями у вигляді «лисин». Велике значення в зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи, насамперед дотримання сівозмін, зменшення частки стернових попередників під озиму пшеницю до 5-10%, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків.
На 1-8% рослин падалиці переважно в степових та лісостепових областях виявляють ураження рослин борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом (Миколаївська область уражено до 30% рослин), подекуди бурою листковою іржею , іншими хворобами, які є джерелом інфекції для посівів озимих зернових під урожай 2020 року. Варто мати на увазі, що вищезгадані збудники хвороб уражуватимуть передусім нетоксиковані сходи культури, які потребуватимуть хімічного захисту.
Скрізь посіви озимого ріпаку заселяють хрестоцвіті блішки, які за чисельності 1-3, у вогнищах Київської, Кіровоградської, Херсонської областей 5-30 екз. на кв.м пошкодили 10-38% рослин у середньому та сильному ступенях. Оцінку шкодочинності хрестоцвітих блішок визначали за ступенем пошкодження сім’ядольної поверхні сходів за 5-бальною шкалою. Нестача вологи зумовлює жуків інтенсивніше живитися, що призводить до значного виснаження посівів.
Личинками ріпакового пильщика за чисельності 0,5-2, макс. в крайових смугах полів та на падалиці 3-6 екз. на кв.м ( Київська, Херсонська обл.) пошкоджено 2-10% рослин. Гусениці капустяної молі (1-3, макс. до 14 екз. на рослину) пошкодили 12-26% рослин (Запорізька обл.). В крайових смугах виявлено поодинокі екземпляри ріпакового листкоїда (Дніпропетровська обл.). Осередково гусениці листогризучих та підгризаючих совок , біланів пошкодили 2-8, макс. 20-23% рослин (Запорізька, Київська обл.). У господарствах Волинської області білокрилою заселено до 5% рослин. Деякі площі культури уражені пероноспорозом , чорною ніжкою (Київська обл.), альтернаріозом (Вінницька обл.). Обробку посівів ріпаку рекомендовано провести за наявності 3-5 блішок на кв.м за сухої погоди, t>150С дозволеними до використання інсектицидами.
В агроценозі соняшникового поля на 22-93% площ виявлено гнилі (біла та сіра ). Фомозом , іржею уражено 9-14, макс. 19-24% рослин (Дніпропетровська, Луганська, Чернігівська обл.). В осередках Запорізької області на корінні 3-10% рослин паразитує соняшниковий вовчок за щільності 2-5 екз. на кожному корені. У степових областях шкодять соняшникові вогнівка, вусач та шипоноска . За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% рекомендовано провести десикацію.
У посівах кукурудзи продовжує живитись гусінь стеблового кукурудзяного метелика. На поліссі спостерігається гусінь четвертого-п’ятого віків чисельністю 1-2 екз. на рослину, яка заселила 59% обстежених площ та пошкодила в середньому від 1,7 до 3% рослин. За подальшого збереження сухої і помірно теплої погоди гусінь досягне шостого віку в оптимальні строки, що сприятиме добрій перезимівлі і відповідно у наступному році спостерігатиметься її шкідливість. Пухирчасту сажку виявляють на 2-6, макс. 20% рослин (Запорізька обл.), летючу на 0,5-8% рослин, гельмінтоспоріоз (пізньостиглі сорти) - 12-20% рослин. Фузаріозом уражено 1-5, макс. 12% (Запорізька, Тернопільська обл.), бактеріозом 0,5-2% качанів кукурудзи.
Низький зріз стебла при збиранні, подрібнення і заорювання післязбиральних решток кукурудзи знизить зимуючий запас шкідників і збудників хвороб. Також для зменшення ураження качанів фузаріозом та іншими пліснявими грибами рекомендується збирання урожаю в стислі строки, уникання механічного травмування зерна та підсушування його до вологості не вище 16%.
10-35, макс. до 100% рослин цукрових буряків в осередках Волинської, Львівської, Хмельницької, Черкаської областей уражені церкоспорозом. 5-22% рослин хворіють на фомоз, борошнисту росу, пероноспороз, альтернаріоз, вірусні мозаїку, проявились ознаки вірусної жовтяниці, рамуляріозу (Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська обл.) Подекуди в лісостепових областях на 1-6% коренеплодів виявлено дуплистість, хвостову гниль, паршу звичайну, пояскову.
Відмічається повсюдне зростання популяції звичайної, гуртової, курганчикової , а також польової та хатньої мишей, які мігрують із місць резервацій на угіддя після зернових культур та сходи озимого ріпаку (1-3 колоній на гектар). На ряді площ під багаторічними травами, подекуди цукровими буряками, соняшнику, стерні, неугіддях мають місце 4-8 жилих колоній на гектар (Київська, Рівненська обл.), в колонії 1-5, макс. 15 жилих нір. Знешкодження мишоподібних гризунів досягається в першу чергу вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка позбавляє їх корму і надійного сховища. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту їх через обробки дозволеними до використання родентицидами.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
Для встановлення фітосанітарного стану території країни фітосанітарні інспектори проводять фітосанітарний моніторинг сільськогосподарських і лісових угідь, місць зберігання і переробки рослин та рослинної продукції, пунктів карантину рослин і прилеглої до них території. За вказаний період при проведенні моніторингу та інвентаризації старих вогнищ карантинних організмів державними фітосанітарними інспекторами було виявлено обмежено поширені в Україні карантинні організми:
Американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury):
-
в Кіровоградській області (1-му районі) на площі 7 га.
-
в Одеській області (6-ти районах) на площі 76,45 га.
-
в Тернопільській області (1-му районі) на площі 0,2 га.
-
в Харківській області (4-х районах) на площі 1,99 га.
Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte):
-
в Волинській області (6-ти районах) на площі 283,94 га.
-
в Закарпатській області (м. Берегово та м. Чоп) на площі 15 га.
-
в Івано-Франківській області (1-му районі) на площі 215,25 га.
-
в Одеській області (4-х районах) на площі 329 га.
Рак картоплі (Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival):
-
в Івано-Франківській області (2-х районах) на площі 215,21,945 га.
-
в Львівській області (1-му районі) на площі 16,64га.
Золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber) Behrens):
-
в Волинській області (1-му районі) на площі 2,94 га.
-
в Івано-Франківській області (1-му районі) на площі 0,81 га.
-
в Львівській області (1-му районі) на площі 16,67 га.
-
в Чернігівській області (1-му районі) на площі 10,92 га.
Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.):
-
в Волинській області (1-му районі) на площі 0,97 га.
-
в Закарпатській області (3-х районах та 3-х містах) на площі 0,996 га.
-
в Кіровоградській області (8-ми районах) на площі 203,46 га.
-
в Львівській області (2-х районах) на площі 0,98 га.
-
в Миколаївській області (16-ти районах) на площі 1044,906 га.
-
в Одеській області (7-ми районах) на площі 720,9 га.
-
в Рівненській області (14-ти районах) на площі 89,83 га.
-
в Тернопільській області (2-х районах) на площі 13,96 га.
-
в Харківській області (16-ти районах) на площі 307,976 га.
-
в Херсонській області (15-ти районах) на площі 807,97 га.
-
в Чернігівській області (м.Ніжин) на площі 1,025 га.
Повитиця польова (Cuscuta сampestris Yunck.):
-
в Кіровоградській області (3-х районах) на площі 0,211 га.
-
в Одеській області (1-му районі) на площі 3,54 га.
-
в Харківській області (9-ти районах) на площі 5,541 га.
-
в Херсонській області (1-му районі) на площі 46 га.
Гірчак повзучий (степовий) ( Acroptilon repens L.):
-
в Херсонській області (1-му районі) на площі 2,5 га.
Ценхрус довгоголковий (Cеnchrus longispinus Fernald.):
-
в Херсонській області (1-му районі) на площі 2 га.
Актами обстеження на встановлення фітосанітарного стану та висновками фітосанітарної експертизи засвідчено факти виявлення даних карантинних організмів, видані розпорядження на застосування фітосанітарних заходів для їхнього знищення, а також визначено порядок переміщення об’єктів регулювання в карантинних зонах та за їх межі.
За матеріали Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
