Метеорологічні умови третьої декади жовтня 2019 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

6153

У третій декаді жовтня в Україні переважала дуже тепла погода, у найтепліші дні на початку декади середні добові температури повітря перевищували норму на 5-10°С, досягаючи майже літніх показників - +10-14°С. В останні дні декади відбулося інтенсивне похолодання до нічних морозів і середньодобових температур на 2-7 °С нижчих від норми.

Упродовж декади тривав дефіцит опадів, хоча незначні дощі або їх сліди спостерігалися майже по всій території, однак загальний їх дефіцит поглиблювався.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 15 до 70 годин, що на більшій частині території країни близько або на 11-49 годин менше, у Закарпатській, Хмельницькій, Івано-Франківській та Львівській областях – на 11-23 години більше, середніх багаторічних значень.

Температура. Середня обласна температура повітря за декаду виявилася на 2-4°С вищою за норму і становила плюс 7,4-10,8°С.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +17-22°С, у західних (за винятком Чернівецької), Житомирській, Одеській та Запорізькій областях – до +23-27°С.

У найхолодніші ночі у кінці декади мінімальна температура повітря знижувалася до мінус 1-6°С, у Закарпатській, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Черкаській, Полтавській та Луганській областях – до мінус 7-9°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту найхолодніші ночі охолоджувалася до мінус 2-7°С, у Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Луганській областях – до мінус 8-12°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до + 25-38°С.

По всій території країни упродовж 1-7днів відзначалися зниження температури на поверхні ґрунту, висоті 2 см та у повітрі до від’ємних значень.

Істотних дощів впродовж декади не відзначалося. Середня обласна кількість опадів (в основному за рахунок туманів, роси та мряки) становила від 7 до 43 % декадної норми (1-4 мм). У більшості районів Сумської, Вінницької, окремих районах Житомирської, Хмельницької, Тернопільської, Закарпатської, Одеської, Харківської та Дніпропетровської областей було зовсім сухо (рис. 2).

 

 

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +9-14 °С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 65 до 93 %.

Вітер упродовж декади переважав помірний, максимальна швидкість його становила 7-13 м/с, місцями у горах Карпат впродовж 1 дня спостерігалося посилення швидкості вітру до 20 м/с.

 

 

Коротка характеристика метеорологічних умов жовтня 2019 року

Середня місячна обласна температура повітря виявилася на 1,8-2,5°С, у східних, північних, Полтавській, Черкаській, Рівненській, Волинській та Львівській областях – на 2,6-3,4 °С вищою за норму і становила +9,8-12,3 °С.

У другій декаді у більшості пунктів спостережень північних, Харківської, Полтавської, Вінницької, Хмельницької, Рівненської, Волинської, Тернопільської, окремих пунктах Черкаської, Луганської та Львівської областей було досягнуто або перевищено на 1,0-2,3 °С найвищу середню декадну температуру повітря за період спостережень з 1961 року.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +25-28 °С.

У більшості пунктів спостережень Сумської, Чернігівської, Житомирської, окремих пунктах Полтавської, Черкаської, Київської, Черкаської та Хмельницької областей було досягнуто або перевищено на 1-2 °С абсолютні максимуми температури повітря другої декади жовтня за період спостережень з 1951 р.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до мінус 2-7°С, у Київській, Черкаській, Чернігівській та Сумській областях – до мінус 8-9°С.

Середня обласна жовтнева кількість опадів в Івано-Франківській, Одеській, Кіровоградській, Полтавській, Луганській областях була близькою до місячної норми (23-39 мм), у Миколаївській (південні райони), Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій та Харківській областях вона становила 121-168% норми (30-52 мм). На решті території кількість опадів за місяць становила від 27 до 68% норми (від 10 до 38 мм).

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

У передпосівний та посівний періоди озимих культур (з вересня по жовтень) сумарна кількість опадів в середньому по Україні склала лише 50-70% норми, у Київській, Черкаській, Хмельницькій, Тернопільській, Рівненській, Миколаївській областях – 25-40% норми. Дефіцит опадів обумовив одне із найгірших за останнє десятиріччя зволоження ґрунту під озимими культурами на початок холодного періоду. Рівень запасів вологи орного (20 см) шару ґрунту у кінці жовтня у більшості областей був схожим на 2015 р. У Черкаській області посуха 2019 р. тривала 90-150 днів.

У жовтні внаслідок особливостей синоптичних процесів (траєкторії переміщення атмосферних фронтів та циклонів на початку місяця) кількість опадів у південно - східній половині країни досягала або перевищувала місячну норму, у північно - західній половині кількість місячних опадів була значно меншою від норми. Такий розподіл опадів обумовив зволоження орного шару ґрунту у південно - східній половині країни (степових областях) на рівні 70-110%, у північно - західній половині - на рівні 30-60% від середніх багаторічних показників.

Метровий шар ґрунту переважно був зволожений у 2-3 рази гірше, ніж за середніми багаторічними показниками, за винятком Дніпропетровської та Херсонської областей, де запаси вологи були більшими за середні показники.

Майже на половині запланованих площ завершення сівби озимих відбувалося в сухий ґрунт, або в ґрунт із недостатніми для проростання зерна та появи сходів запасами вологи. Відсутність ефективних опадів та високі температури повітря і ґрунту поглиблювали та поширювали ґрунтову засуху.

На багатьох площах для початкових етапів росту та розвитку озимих культур умови виявилися критичними, відбувалася затримка проростання зерна, сходи на ранніх посівах формувалися нерівномірні, плямисті, не утворювалися вузлові корені. Через дефіцит вологи у ґрунті на більшості засіяних площ озимі зернові культури відставали у розвитку порівняно із середніми багаторічними показниками на 1-2 тижні.

За повідомленням агрометеорологів навіть на полях посіяних у першій половині вересня зерно починало проростати на 14-18 –й день замість 7-10 -го дня. Пом’якшували засушливі умови лише рясні роси та тумани, які спостерігалися у більшості днів декади 1-2 тижні.

Одночасно на тих площах, де було достатньо вологи, високі температури повітря активізували вегетацію, і фазовий розвиток рослин відповідав середнім багаторічним показникам. Однак таких посівів, за експертною оцінкою, було близько 30% від посіяних.

 

 

Теплозабезпечення

Станом на 31 жовтня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня, перевищували середні багаторічні показники на 80-125°С і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам:

Таблиця 1

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

Вище +5 ⁰С

 

Середня багаторічна

(за період 1986-2005 рр.)

2019 р.

С т е п

395-510

475-620

Л і с о с т е п

335-400

435-525

П о л і с с я

310-365

435-485

 

Сума ефективних температур повітря вище +5С, що накопичилася з початку жовтня до 31 жовтня (після 1 жовтня було посіяно близько 60% озимини від запланованих площ), була на 55-85°С більшою за норму і в розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам (табл.2):

 

Таблиця 2

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +5°

 

Середня багаторічна

(за період 1986-2005 рр.)

2019 р.

С т е п

100-165

170-220

Л і с о с т е п

75-125

160-180

П о л і с с я

80-120

165-195

 

Примітка. Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації.

 

Зволоження ґрунту

 

Станом на 31 жовтня запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами на більшості засіяних площ були недостатніми (11-20 мм) та незадовільними (менше 10 мм). На окремих площах Донецької Одеської, Миколаївської та Черкаської областей орний шар ґрунту був сухий зовсім. Достатнє зволоження ґрунту (21-30 мм продуктивної вологи) було лише у Чернівецькій, Івано-Франківській, на більшості площ Закарпатської, Львівської, Волинської та окремих районах Житомирської, Сумської, Полтавської, Харківської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської, Херсонської та Луганської областей (рис. 3).

 

 

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під озимими культурами у західних, Вінницькій, Житомирській, на окремих площах південних, Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської, Луганської та Харківської областей сформувалися переважно на рівні 81-120 мм, місцями у західних, Дніпропетровській та Харківській областях - 121 – 160 мм і більше. На більшості площ південних, східних, північно-східних, Київської, Черкаської, окремих площах Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Рівненської та Волинської областей запаси вологи у 0-100 см шарі ґрунту становили 51-80 мм та 50 мм і менше продуктивної вологи (рис. 4).

 

 

Для кінця осені на зябу в орному шарі ґрунту достатнє (21-30 мм і більше продуктивної вологи) зволоження відзначалося у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, на більшості площ Хмельницької, Харківської, Кіровоградської, Дніпропетровської, на окремих площах Волинської, Житомирської, Сумської, Полтавської, Херсонської та Миколаївської областей. На решті території країни сформувалося недостатнє (11-20 мм) та незадовільне (менше 10 мм) зволоження ґрунту. На окремих площах Донецької, Одеської та Черкаської орний шар ґрунту був сухий зовсім (рис.5).

У метровому шарі ґрунту на зябу у Житомирській, на більшості площ західних, Дніпропетровської, окремих площах Київської, Чернігівської, Вінницької, Кіровоградської, Одеської, Херсонської, Запорізької, Полтавської, Харківської та Луганської областей запаси продуктивної вологи становили 81-120 мм, місцями 121-160 мм і більше.

На решті площ метровий шар ґрунту був зволожений недостатньо (51-80 мм) та незадовільно (11-50 мм продуктивної вологи). На окремих площах Донецької, Запорізької, Миколаївської та Харківської областей запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту не перевищували 3-6 мм, місцями метрова товща ґрунту була сухою зовсім (рис. 6).

 

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина. В залежності від строків сівби озимі культури знаходилися у різних фазах розвитку: ранні посіви – у фазах розгортання 3-го листка, утворення вузлових коренів та кущіння. На пізніх посівах відзначалося проростання зерна та утворення сходів.

Стан рослин, що зійшли, переважно задовільний, у Черкаській області - незадовільний.

Густота посівів сформувалася в межах 490-970 рослин на 1 м2, кущистість нормально розвинених рослин сформувалася у межах 1,2-2,3 стебла на одній рослині.

На окремих площах південних областей в озимої пшениці відзначалося пошкодження шкідниками. В окремих районах Черкаської області через посушливі умови у озимої пшениці відзначалося зрідженість посівів, подекуди повне їх засихання.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки. Стан рослин переважно добрий.

Багаторічні трави. У люцерни та конюшини тривало відростання отави після укосів, ріст стебла та стравлювання. Стан багаторічних трав переважно добрий та задовільний.

 

За матеріалами Укргідрометеоцентру

www.meteo.gov.ua

Реклама

Вхід