Метеорологічні умови першої декади листопада 2019 року – Укргідрометеоцентр

Ефективні опади (норма та більше за норму) відзначалися у західних та багатьох районах північних, східних, місцями у центральних областях.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 10 до 64 годин, що на більшій частині території країни близько або на 12-39 годин більше, на Закарпатті – на 18 годин менше за середні багаторічні значення.

Середня обласна температура повітря за декаду виявилася у Запорізькій, Донецькій, Луганській, Сумській, Рівненській, Волинській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях на 3,5-5°С, на решті території – на 5,1-6,5°С вищою за норму і становила від +7°С до +12,5°С.

В окремих пунктах спостережень Одеської та Херсонської областей це була найвища середня декадна температура повітря за період спостережень із 1961 р.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +17-22°С, у південних, Кіровоградській, Вінницькій та Чернівецькій областях – до +23-25°С.

У Черкаській, багатьох районах Запорізької, Миколаївської, Одеської, Кіровоградської, Вінницької, Київської, окремих районах Донецької, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької та Волинської областей було досягнуто або перевищено на 1-3°С абсолютні максимуми температури повітря першої декади листопада за період спостережень із 1951 р.

У найхолодніші ночі на початку декади мінімальна температура повітря знижувалася до -3-8°С, у східних, Дніпропетровській, Запорізькій та Сумській областях – до -10-13°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася до -4-9°С, у східних, Запорізькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Черкаській, Київській, Чернігівській та Сумській областях – до -10-12°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +20-35°С.

По всій території країни впродовж 1-5 днів відзначалося зниження температури на поверхні ґрунту, висоті 2 см та у повітрі до від’ємних значень.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися впродовж 1-9 днів майже по всій території країни.

Середня обласна їхня кількість в Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях становила від 9 до 50% декадної норми (1-6 мм), у південних районах Одеської області опадів не було зовсім. У Херсонській, Дніпропетровській, Харківській, Кіровоградській, Черкаській, Вінницькій та Хмельницькій областях випало від 55 до 75% декадної норми опадів (6-8 мм). Близька до норми кількість опадів відзначалася у Полтавській, Чернігівській, Київській, Житомирській, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях – 8-16 мм. На решті території країни середня обласна кількість опадів склала від 140 до 333% декадної норми (від 18 до 40 мм), на Закарпатті – 67 мм (394% норми) (рис. 2).

Добовий максимум опадів у багатьох районах Волинської, Львівської, Закарпатської, в окремих районах Херсонської областей досягав 14-33 мм, на деяких гірських метеостанціях Карпат – 34-61 мм, що становило 1-3 декадні норми.

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +7-12°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 74 до 90%.

Упродовж 1-3 днів на переважній території країни, за винятком Волинської, Тернопільської, Житомирської, Сумської, Полтавської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, відзначалося посилення швидкості вітру до 15-18 м/с, у горах Карпат упродовж 2-7 днів спостерігалося посилення швидкості вітру до 23-28 м/с.

Після короткочасного похолодання потужне тепло сприяло поновленню та продовженню активної вегетації озимих культур. З огляду на велику кількість пізніх посівів це був надзвичайно сприятливий фактор для покращення фазового розвитку. В регіонах, де відбулося збільшення запасів вологи, на ряді площ розпочалося кущіння та утворення вузлових коренів. За спостереженням агрометеорологів, слабке утворення вузлових коренів відзначалося при неглибокій заробці насіння, у рослин із більш глибокою сівбою утворився вузол кущіння, однак були відсутні корені (Полтавський ЦГМ).

В районах, де опадів було недостатньо для поповнення вологозапасів ґрунту, тепла волога погода, тумани та мряка, слабкі опади в окремі дні мали позитивний вплив на посіви, однак активного розвитку не спостерігалося через дефіцит ґрунтової вологи. Найбільш сприятливими виявилися умови у західних та північних областях, де пройшли ефективні дощі.

Станом на 10 листопада найкращі посіви озимини (візуальний стан та фазовий розвиток), у т.ч. ріпаку, спостерігалися у Дніпропетровській, Херсонській, Харківській, Житомирській областях.

Найменш сприятливі агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих культур через дефіцит продуктивної вологи у ґрунті спостерігалися в Одеській та Черкаській областях. У Черкаській області ситуація набула критичного характеру, тривалість ґрунтової посухи збільшилася до 99-160 діб. На більшості площ сходи сформувалися зріджені та плямисті, є випадки переораних посівів.

Тепла погода сприяла погіршенню фітосанітарного стану полів: обумовлювала активізацію шкідників, грибкових хвороб, бур’янів, міграцію мишоподібних гризунів на посіви озимих культур та багаторічних трав.

Суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня до 10 листопада, перевищували середні багаторічні на 115-170°С і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл. 1).

Таблиця 1

Сума ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилася з початку жовтня до 10 листопада (після 1 жовтня було посіяно близько 60% озимини від запланованих площ), була на 100-120°С більшою за норму і в розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам (табл. 2).

Таблиця 2

Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації

За останнім визначенням запасів продуктивної вологи (станом на 10 листопада) на більшості площ Одеської, Кіровоградської, окремих площах Дніпропетровської та Рівненської областей вологозапаси 0-20 см шару ґрунту під озимими культурами були незадовільними (3-10 мм) та недостатніми (12-16 мм продуктивної вологи). У північних районах Одеської області орний шар ґрунту був зовсім сухим.

У Чернівецькій, на більшості площ Рівненської, Дніпропетровської, окремих площах Кіровоградської та Одеської областей зволоження орного шару ґрунту під озимими було оптимальним – 21-33 мм.

Упродовж декади в залежності від строків сівби озимі зернові культури перебували у фазах розгортання третього листка, утворення вузлових коренів та кущіння. На пізніх посівах відзначалося утворення сходів.

Стан рослин, що зійшли, задовільний та добрий, у Черкаській області – незадовільний.

Густота посівів сформувалася в межах 300-540 рослин на 1 м², загальна кількість стебел на 1 м² становила від 630 до 1400, кущистість нормально розвинених рослин сформувалася у межах 1,7-3 стебел на одній рослині.

На окремих площах Черкаської області через посушливі умови в озимої пшениці відзначалася зрідженість посівів.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки. Стан рослин переважно добрий.

У багаторічних трав (люцерна та конюшина) тривало відростання отави після укосів, ріст стебла та стравлювання. Стан трав переважно добрий.