У другій декаді листопада, як і у першій, в Україні переважала дуже тепла для середини листопада без істотних опадів погода. У більшості днів по всій території країни спостерігалася мряка та густі тумани.
Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 8 до 34 годин, що близько до середніх багаторічних значень.
Середня обласна температура повітря за декаду виявилася у східних, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Полтавській, Чернігівській та Сумській областях на 1,9-4,5°С, на решті території – на 4,6-7,2°С вищою за норму і становила від +3,8°С на сході до +10,9°С на заході країни.
В окремих пунктах спостережень Вінницької, Хмельницької та Закарпатської областей було досягнуто або перевищено на 0,2-0,6°С найвищу середню декадну температуру повітря другої декади листопада за період спостережень із 1961 р.
Максимальна температура повітря підвищувалася до +12-18°С, у південних (за винятком Запорізької) областях та на Закарпатті – до +20-22°С.
В окремих районах Миколаївської та Закарпатської областей було досягнуто або перевищено на 1°С абсолютні максимуми температури повітря другої декади листопада за період спостережень із 1951 р.
У найхолодніші ночі впродовж декади мінімальна температура повітря знижувалася до -1-6°С, в Одеській, Кіровоградській, Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій та Рівненській областях – до 0° - плюс 1°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася від -6°С до +1°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +15-31°С.
Невеликі опади спостерігалися впродовж 1-3 днів переважно у західних, північних та центральних областях.
Середня обласна їхня кількість у південних, східних, західних (за винятком Чернівецької), Житомирській, Сумській та Полтавській областях становила від 1 до 20% декадної норми (1-5 мм), у Дніпропетровській та Запорізьких областях опадів не було зовсім.
У Кіровоградській, Вінницькій, Чернівецькій та Чернігівській областях декадна кількість опадів склала від 31 до 47% декадної норми (4-8 мм), у Київській та Черкаській областях – 63-67% норми (10 мм) (рис. 2).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 70 до 94%.
Упродовж 1-6 днів у більшості західних, місцями у Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях відзначалося посилення швидкості вітру до 15-21 м/с, на гірській метеостанції Плай – до 40 м/с.
Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур
Утримання впродовж декади дуже теплої погоди з туманами та мрякою було сприятливим фактором для росту та розвитку озимини, особливо для пізніх посівів. На ряді площ було відзначено зміни у фазовому розвитку – збільшилася кількість розкущених посівів.
Однак місцями у центральних та південних областях частина посівів залишалася у слабкому та слаборозвиненому стані, місцями посіви лише утворили нерівномірні сходи, подекуди зерно озимини так і не проросло.
Теплозабезпечення
Станом на 20 листопада сума ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилася з початку вересня, перевищувала середні багаторічні показники на 125-220°С і у розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам (табл. 1).
Таблиця 1
Агрокліматичні зони |
Сума ефективних температур вище +5°С |
|
середня багаторічна (за період 1986-2005 рр.) |
2019 р. |
|
Степ |
395-540 |
520-750 |
Лісостеп |
335-410 |
470-630 |
Полісся |
310-375 |
480-570 |
Сума ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилася з початку жовтня до 20 листопада (після 1 жовтня було посіяно близько 60% озимини від запланованих площ), була на 120-160°С більшою за норму і у розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам (табл. 2).
Таблиця 2
Агрокліматичні зони |
Сума ефективних температур вище +5°С |
|
Середня багаторічна (за період 1986-2005 рр.) |
2019 р. |
|
Степ |
100-195 |
225-355 |
Лісостеп |
75-135 |
195-280 |
Полісся |
80-130 |
210-280 |
Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації
Зволоження ґрунту
За визначенням запасів продуктивної вологи (станом на 20 листопада) на більшості площ Одеської, окремих площах Кіровоградської та Дніпропетровської областей вологозапаси 0-20 см шару ґрунту під озимими культурами залишалися незадовільними (1-10 мм), на багатьох площах Рівненської, у південних районах Одеської областей – недостатніми (13-18 мм продуктивної вологи). У центральних районах Одеської області орний шар ґрунту був зовсім сухим.
У Чернівецькій, на більшості площ Дніпропетровської, Кіровоградської, окремих площах Рівненської областей зволоження орного шару ґрунту під озимими було оптимальним – 21-28 мм.
Ріст і розвиток сільськогосподарських культур
Упродовж декади у східних та північно-східних областях було відзначено припинення активних ростових процесів в озимини, середні декадні температури були нижчими за +5°С.
На решті площ у залежності від строків сівби озимі зернові культури перебували у фазах утворення вузлових коренів, третього листка та кущіння, на пізніх посівах – утворення сходів.
Стан рослин, що зійшли, добрий та задовільний.
За визначенням агрометеорологів, густота посівів сформувалася у межах 320-660 рослин на 1 м2, загальна кількість стебел на 1 м2 становила від 530 до 1200, кущистість сформувалася у межах 1,3-3,1 стебла на одній рослині. Висота рослин на фазу кущіння становила від 9 до 24 см.
На окремих площах Черкаської області через засуху в озимої пшениці відзначалася зрідженість посівів.
В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки, у північних областях спостерігалося припинення вегетації. Стан рослин добрий.
У східних областях відзначалося припинення вегетації у люцерни, на решті території тривало стравлювання та відростання отави після укосів. Стан багаторічних трав переважно добрий.
За матеріалами Укргідрометеоцентру