Україна: метеорологічні умови третьої декади листопада 2019 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

1045

Упродовж третьої декади листопада в Україні спостерігалися неоднорідні погодні умови. У першій половині декади погоду визначав антициклон із північного сходу, який обумовив по-зимовому холодну та суху погоду. У другій половині декади із переміщенням через територію країни циклону із заходу пройшли дощі та дещо потеплішало, особливо у західних областях, де середні добові температури повітря підвищувалися до плюс 2-6°С, на Закарпатті – до плюс 7,0-8,5°С. Крім дощів спостерігалася мряка та густі тумани, подекуди ожеледь.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 4 до 42 годин, що близько або на 11 -23 годин більше, у південних, Чернівецькій та Івано-Франківській областях - на 11-20 годин, менше середніх багаторічних значень.

Температура. Середня обласна температура повітря за декаду виявилася у західних областях (за винятком Закарпатської) близькою до норми, на решті території - на 1,1 – 2,5°С нижчою від норми, на Закарпатті – на 4,7°С вищою за норму, і становила від мінус 2,1°С на півночі до плюс 2,1°С на заході країни, на Закарпатті – до плюс 7,0°С.

У найтепліші дні максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 5-10°С, у південних, західних (за винятком Хмельницької), Дніпропетровській, Кіровоградській та Вінницькій областях - до плюс 11-15°С, на Закарпатті – до плюс 17°С .

На метеостанції Хуст Закарпатської областей було досягнуто абсолютний максимум температури повітря (плюс 17°С) третьої декади листопада за період спостережень з 1951 р.

У найхолодніші ночі на переважній частині території країни мінімальна температура повітря знижувалася до мінус 10-14°С, у західних, Житомирській, Херсонській та Миколаївській областях – до мінус 4-9 °С, у Закарпатській – до мінус 2°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася у західних, Житомирській, Одеській та Херсонській областях до мінус 3-9°С, на решті територій – до мінус 11-17°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася від плюс 6°С на півночі до плюс 22°С на півдні.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися упродовж 1-5 днів майже по всій території країни.

Середня обласна їх кількість у північних, Рівненській, Вінницькій та Одеській областях становила від 22 до 50% декадної норми (4-8 мм). Найменше опадів відзначалося в Одеській та Житомирській областях.

У більшості західних, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській та Сумській областях декадна кількість опадів склала від 56 до 80% декадної норми (9-13 мм). Близька до норми кількість опадів відзначалася у Харківській, Полтавській, Закарпатській та Чернівецькій областях (12-19 мм). На решті території країни середня обласна їх кількість становила від 124 до 160 % декадної норми (21-32 мм) (рис. 2).

Добовий максимум опадів у Луганській, місцями у Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Полтавській, Херсонській та Закарпатській областях становив 15-38 мм, що близько та дещо більше декадної норми.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 62 до 93 %.

У кінці третьої декади листопада промерзання ґрунту в окремих районах північних, Кіровоградської, Черкаської, Полтавської областей становило від 11 до 28 см, місцями у Київській та Одеській областях – 1-9 см, на решті території країни ґрунт був талий.

Вітер. Упродовж 1-7 днів у більшості областей, за винятком Житомирської, Вінницької, Черкаської, Чернігівської, Сумської та Луганської, відзначалося посилення швидкості вітру до 15-24 м/с, на узбережжі Азовського моря - до 28 м/с.

 

 

Коротка характеристика метеорологічних умов  листопада 2019 року

Місячна середньообласна температура повітря у східній половині країни, Кіровоградській, Черкаській та Київській областях виявилася на 1,3-3,0°С, на решті території країни – на 3,1-3,9°С вищою за норму і становила від плюс 2,9°С на сході до плюс 6,8°С на заході. У Закарпатській області середня місячна температура повітря була на 5,0°С вищою за норму і становила плюс 9,2°С.

В окремих пунктах спостережень Одеської та Херсонської областей було досягнуто або перевищено найвищу середню декадну температуру повітря першої декади листопада (період спостережень з 1961 р.).

У другій декаді листопада в окремих пунктах спостережень Вінницької, Хмельницької та Закарпатської областей було досягнуто або перевищено на 0,2-0,6 °С найвищу середню декадну температуру повітря за період спостережень з 1961 р.

Максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 17-22°С, у південних, Вінницькій, Кіровоградській та Чернівецькій областях – до плюс 23-25°С.

У Черкаській, багатьох районах Запорізької, Миколаївської, Одеської, Кіровоградської, Вінницької, Київської, окремих районах Донецької, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької та Волинської областей було досягнуто або перевищено на 1-3 °С абсолютні максимуми температури повітря першої декади листопада за період спостережень з 1951 р.

У другій декаді листопада в окремих районах Миколаївської та Закарпатської областей було досягнуто або перевищено на 1 °С абсолютні максимуми температури повітря (період спостережень з 1951 р.).

На метеостанції Хуст Закарпатської областей було досягнуто абсолютний максимум температури повітря третьої декади листопада за період спостережень з 1951 р.

Мінімальна температура повітря на переважній частині території країни знижувалася до мінус 9-14°С, у західних та Херсонській областях – до мінус 5-8 °С.

Середня обласна кількість опадів у більшості областей склала 52 -78% норми (21-38 мм), в Одеській, Миколаївській, Вінницькій, Хмельницькій та Рівненській областях – 21-45% норми (8-19 мм). У Донецькій, Херсонській, Львівській, Волинській та Закарпатській областях кількість опадів за листопад склала від 83 до 149% місячної норми (від 29 до 103 мм).

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

За даними спостережень агрометеорологів із різким зниженням температури повітря на початку декади зимуючі культури припинили активну вегетацію у фазах кущіння, 3-го листка та сходів. Стан рослин переважно добрий та задовільний. На більшості площ Черкаської, окремих площах Одеської області стан рослин незадовільний через засушливі умови осіннього періоду, подекуди сходи не з’явилися зовсім.

Мінімальна температура ґрунту на глибині вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав (3 см) у західних областях знижувалася до 0 °С – плюс 1°С, на решті території країни - мінус 1-10°С.

За визначенням агрометеорологів, після проведення осіннього обстеження, густота посівів сформувалася у межах 270-740 рослин на 1 м2, загальна кількість стебел на 1 м2 становила від 550 до 1400, кущистість сформувалася у межах 1,4-3,3 стебла на одній рослині. Висота рослин на фазу кущіння становила від 12 до 31 см.

Через засуху на багатьох площах Черкаської області в озимої пшениці відзначалося зрідженість та засихання посівів, в окремих районах Одеської області - засихання листя, подекуди зерно не проросло зовсім.

За розрахунками агрометеорологів у кінці третьої декади листопада зашкодити посівам могли б нижчі температури ґрунту: для озимого жита - мінус 17°С; озимої пшениці у фазі 3-го листка та кущіння - мінус 14-18°С; озимого ячменю – мінус 12-14°С.

В озимого ріпаку та багаторічних трав відзначалося припинення активних ростових процесів.

За матеріалами Укргідрометеоцентру

Реклама

Вхід