Упродовж другої декади грудня в Україні спостерігалася аномально тепла для середини грудня погода. У найтепліші дні позитивні відхилення середніх добових температур повітря від норми досягали 5-12 °С. Середні декадні температури повітря були вищими, ніж у першій декаді на 2.5-5.5°С і відповідали показникам першої половини листопада за нормою. У цілому це була одна із найтепліших, у західних областях - найтепліша, друга декада грудня за весь період спостережень.
Упродовж декади спостерігалися тумани, мряка, невеликі дощі, подекуди відмічалося випадіння та танення снігу. У перші дні декади відмічалося утворення тимчасового снігового покриву у західних, Вінницькій, Сумській, Харківській областях висотою від 0,5 до 7 см. У горах Карпат висота снігового покриву становила від 7 до 22 см і утримувався він майже до кінця декади.
Температура. Середня обласна температура повітря за декаду на всій території країни виявилася на 5,0-7,6 °С вищою за норму, і становила від плюс 1,5-2 °С у північно-східних областях до плюс 5,5 -7,5 °С у західних областях, на Закарпатті та півдні Одеської області.
У Житомирській, Рівненській, Хмельницькій, Тернопільській, багатьох пунктах спостережень Волинської, Львівської, Закарпатської, в окремих районах Вінницької та Чернівецької областей було досягнуто або перевищено на 0,1-2,4 °С найвищу середню декадну температуру повітря за період спостережень з 1961 р.
У найтепліші дні максимальна температура повітря у східній половині країни та Черкаській області підвищувалася до плюс 8-13°С, на решті території – до плюс 14-18 °С.
У Київській, багатьох районах Чернігівської, Житомирської, Хмельницької, Вінницької, окремих районах Одеської, Миколаївської, Черкаської, Кіровоградської, Тернопільської, Рівненської, Волинської та Львівської областей було досягнуто або перевищено на 1-4 °С абсолютні максимуми температури повітря другої декади грудня за період спостережень з 1951 р.
В окремих районах Чернігівської, Київської, Житомирської, Вінницької, Хмельницької, Львівської та Івано-Франківської областей було досягнуто або на 1°С перевищено абсолютні максимуми температури повітря грудня за період спостережень з 1951 року.
Мінімальна температура повітря на більшій частині території країни знижувалася до мінус 3-6°С, у західних, Вінницькій та Миколаївській областях – до мінус 1-2°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту або снігу вночі охолоджувалася до мінус 1-5°С, у Чернігівській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській, Харківській, Донецькій та Запорізькій областях - до мінус 6-7°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 9 -17°С, у Вінницькій та Одеській областях - до плюс 21-22°С.
Опади упродовж 1-4 днів, у горах Карпат - 5 днів, у вигляді мряки, туману, дощу та мокрого снігу відзначалися майже по всій території країни.
Середня обласна їх кількість у більшості областей становила від 29 до 50% декадної норми (від 4 до 16 мм), у Чернігівській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Тернопільській областях – від 53 до 73% декадної норми (8 -11 мм). В Івано-Франківській, Чернівецькій, Хмельницькій, Житомирській та Вінницькій областях декадна кількість опадів склала лише 2-4 мм (13-25% декадної норми) (рис. 2).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 73% до 97%.
У кінці другої декади грудня у багатьох районах північних, центральних, місцями у південних (за винятком Одеської) та Харківській областях промерзання ґрунту становило від 1 до 7 см. На решті території ґрунт був талий.
Вітер. Упродовж 1-5 днів в окремих районах Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Тернопільської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей відзначалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с, на метеостанції Долина (Івано-Франківська обл.) - до 24 м/с, на метеостанції Плай (Закарпатська обл.) – до 34 м/с.
Упродовж другої декади грудня внаслідок підвищення денних температур повітря до плюс 8-17°С та рівня середніх декадних до показників вище плюс 5°С у південних, на багатьох площах центральних, західних та північних областей було відзначено відновлення вегетації озимих культур та озимого ріпаку. Однак зміни фаз розвитку майже не відзначалося.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) озимих культур та багаторічних трав знижувалася до плюс 2°С - мінус 2°С. За розрахунками агрометеорологів, критична температура вимерзання становила: озимої пшениці у фазі сходів - мінус 11-13°С, 3-го листка – мінус 12-15°С, кущіння – мінус 14-16°С; озимого жита - мінус 14-16°С, озимого ячменю, ріпаку – мінус 10-12°С.
За матеріалами Укргідрометеоцентру
