Погодні умови та стан озимих зернових культур в Україні у грудні 2019 року – Національна академія аграрних наук України

Джерело

АПК-Інформ

797

Впродовж останнього десятиліття для аграріїв України підвищені температурні показники на початку календарної зими стали звичайним явищем і не викликають особливого занепокоєння щодо подальшої зимівлі озимих зернових культур і ріпаку. Більше того, з огляду на порівняно теплу зиму, значна кількість зерновиробників, особливо в південній і центральній частинах України, практикують сівбу в надпізні строки, тобто до завершення жовтня. Як правило, це дозволяє виростити урожай зерна, який перевищує за своїми показниками продуктивності яру зернову колосову групу культур. Хронологічний аналіз температурного режиму грудня, починаючи з 2009 р. і закінчуючи 2018 р., свідчить, що впродовж цього часу лише двічі відзначалася температура повітря, яка була нижчою за середні багаторічні показники. В переважній кількості років вона перевищувала на 0,2-6,3°С кліматичну норму, або була на її рівні (рис. 1).

Рис. 1. Середня температура повітря (°С) у грудні, 2005-2018 рр.

 

Не є винятком і цьогорічний початок зимового періоду. Незважаючи на дещо раннє припинення активної осінньої вегетації озимих зернових культур (на 3-4 доби раніше за середні багаторічні строки), викликане поступовим зниженням температури повітря, що є звичайним явищем для другої половини листопада, у грудні відзначалася порівняно тепла погода, яка привела до тимчасового відновлення вегетації рослин.

Найхолоднішою з початку зимівлі озимих зернових культур і ріпаку виявилася третя декада листопада. Середня температура повітря за цей період склала -0,5°С, що виявилося на 1,6°С нижче за середню багаторічну норму. В окремі дні декади максимальна температура повітря підвищувалася до 10,1°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 9,0°С. Разом із тим, мінімальна температура повітря знижувалася до -11,3°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -11,2°С.

В результаті порівняно інтенсивного тимчасового похолодання, яке спостерігалося в першій половині декади, промерзання шару ґрунту за відсутності снігового покриву на полях відзначалося до 20 см, а його температура на глибині залягання вузла кущіння озимих зернових культур сягала -3,7°С.

Опадів за декаду випало 18,9 мм, що було лише на 1,9 мм більше за середню багаторічну норму. Середня відносна вологість повітря склала 73%, а мінімальні значення цього показника на початку звітного періоду знижувалися до 21-33%.

Вміст розчинних вуглеводів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої на завершення третьої декади листопада залежно від умов їхнього вирощування становив від 26 до 29%, що було достатньо для протистояння низьким температурам у найближчий календарний період, але виявилося дещо нижче в порівнянні з відповідними значеннями, які відзначалися на час припинення осінньої вегетації озимини в попередні роки.

Загалом у листопаді середня температура повітря склала 4,6°С, що було на 2,4°С вище за середні багаторічні значення. Опадів випало 25,7 мм при середній багаторічній нормі 41,0 мм, тобто на 15,3 мм менше. До речі, така кількість опадів виявилася найменшою за останні 5 років, що негативно позначилося на запасах продуктивної вологи в ґрунті, особливо в більш глибоких його горизонтах, які на завершення осінньої вегетації озимих зернових культур у більшості зерносіючих регіонів були меншими за середню багаторічну норму (рис. 2).

Рис. 2. Середня кількість опадів (мм) у листопаді, 2015-2019 рр.

 

Аналіз погодних умов останнього осіннього місяця свідчить, що загалом вони були порівняно сприятливими як для росту і розвитку рослин озимих зернових культур і ріпаку, що відзначалося в першій половині звітного періоду, так і для рослин, які припинили активну вегетацію, починаючи з другої половини листопада. Загрозливих агрометеорологічних явищ протягом звітного періоду, які могли б негативно вплинути на перезимівлю озимих культур, не відзначалося. Незначне підмерзання кінчиків листкових пластинок, яке спостерігалося після морозного періоду у третій декаді, абсолютно не вплинуло на стан рослин, які в результаті подальшого потепління майже повністю відновили пошкоджену асиміляційну поверхню.

В першій декаді грудня відзначалася нестійка, з опадами у вигляді незначного снігу та частими туманами погода. Середня за декаду температура повітря склала 0,4°С, що було на 1,3°С вище за середню багаторічну норму. В першій половині звітного періоду середньодобові температури повітря змінювалися в межах від +0,4 до -2,7°С; в другій – від +1,6 до -3,9°С. Вдень повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до +5,8 та +7,9°С, а в нічний час охолоджувалися до -6,9 та -10,4°С.

Кількість опадів, які випали впродовж першої декади грудня, склала 5,5 мм, що виявилося на 8,5 мм менше за середні багаторічні значення. Середня відносна вологість повітря становила 87%. У першій половині декади тимчасово встановлювався незначний сніговий покрив висотою від 3 до 9 см, який із підвищенням температури повітря швидко розтанув.

В цілому, погодні умови першої декади грудня виявилися доволі сприятливими для перезимівлі рослин озимих зернових культур і ріпаку.

У другій декаді грудня продовжувала утримуватися порівняно тепла як для цієї пори року, з незначною кількістю опадів погода. Середня за декаду температура повітря склала 3,3°С, що виявилося на 6,0°С вище за середню багаторічну норму і відзначалося для цього календарного проміжку часу лише вдруге за останнє десятиліття. Середньодобові температури повітря, як правило, перевищували середні багаторічні значення і варіювали в межах від +0,1 до +6,3°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до +10,4°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до +13,6°С. В нічний час повітря та поверхня ґрунту охолоджувалися до -5,8 та -4,0°С відповідно.

Середня кількість опадів упродовж другої декади склала 7,5 мм, що було на 11,5 мм менше за кліматичну норму. В цілому, загальна кількість опадів, які випали за дві декади грудня, не перевищила 13 мм, що становило близько 39% від середньої багаторічної норми і мало сприяло накопиченню достатніх запасів вологи в ґрунті. Середня відносна вологість повітря склала 93%, а мінімальна знижувалася до 62%.

В результаті підвищення температурного режиму впродовж більшої частини другої декади грудня у рослин озимих зернових культур і ріпаку відзначалися слабкі процеси життєдіяльності, що проявлялося, в першу чергу, у посиленні процесів дихання, фотосинтезу, відростанні та формуванні нових листкових пластинок і розвитку кореневої системи. Так, наприклад, якщо на час припинення активної вегетації пшениці озимої, що було відзначено 16 листопада, рослини пізніх строків сівби (10-15 жовтня) після непарових попередників налічували в середньому три листки, то на завершення другої декади грудня вони мали в середньому чотири листки, або ж знаходилися на початку фази кущіння. З одного боку, це певною мірою дозволило рослинам додатково пройти відповідний, хоча і не дуже тривалий етап у своєму розвитку; з іншого – рослини вийшли зі стану зимового спокою, що, як відомо, супроводжується витратами пластичних речовин, а отже, і зниженням рівня їхньої морозо- та зимостійкості.

В цілому, погодні умови другої декади грудня за температурним режимом були порівняно сприятливими для рослин озимих зернових культур і ріпаку, особливо для тих посівів, які розпочали зимівлю в недостатньо розвиненому стані. Разом із тим, атмосферної вологи виявилося замало, хоча рівень зволоження верхніх шарів ґрунту весь час залишався доволі високим, що пояснюється періодичними незначними опадами та досить високою відносною вологістю повітря впродовж звітного періоду.

Характерною особливістю для більшої частини третьої декади грудня, як і в попередній календарний проміжок часу, виявилася підвищена температура повітря та помірна кількість опадів. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах від +3,0 до +9,3°С, а кількість опадів за першу половину декади склала близько 10,9 мм.

Фітосанітарний стан посівів озимих зернових культур і ріпаку в цілому є задовільним, але на окремих сортах пшениці озимої, особливо ранніх строків сівби, рослини яких гарно розкущилися і утворили достатню надземну масу, відзначено прояви борошнистої роси. Також у добре розвинених посівах спостерігається поширення мишоподібних гризунів.

Вміст розчинних вуглеводів у вузлах кущення пшениці озимої на початку третьої декади грудня виявився практично незмінним порівняно з тією кількістю цукрів, яка відзначалася перед зимівлею, тобто наскільки відбувалася їхня витрата на процеси життєзабезпечення рослин під час суттєвого потепління, настільки ж їхня кількість була синтезована в першу чергу завдяки активізації фотосинтетичної діяльності рослинних організмів.

Разом із тим, враховуючи можливі погодні перспективи (згідно з багаторічними спостереженнями, попереду ще 2-3 різні за тривалістю періоди зниження температурних показників до -15 °С і нижче), а також стан рослин озимих зернових культур і ріпаку, для значної частини яких є дещо понижена морозостійкість на час завершення першого місяця зими, можна зробити припущення, що при певному збігу несприятливих погодних факторів (різке зниження температурних показників, відсутність снігу на полях) подальша їхня зимівля може буде досить складною. Найбільш загрозливою виглядає ситуація з озимими ячменем та ріпаком, а також із посівами пшениці озимої, яка висівалася в надпізні строки, а саме – в другій половині жовтня.

При цьому слід зазначити, що подібний підвищений температурний режим у грудні за останні роки спостерігається далеко не вперше, але проявляється дедалі частіше. Доволі теплою погодою відрізнявся цей місяць у 2000, 2006, 2011, 2015 та 2017 рр. За роки спостережень і досліджень суттєвого взаємозв'язку між аномально високою температурою повітря у грудні та врожайністю озимих зернових культур і ріпаку не виявлено. Проте, у більшості випадків, особливо за доброї вологозабезпеченості ґрунту в подальшому, одержували врожаї, які не поступалися середнім багаторічним показникам.

Саме погодні умови, як свідчить практика, врешті-решт і визначають структуру посівів, їхню продуктивність та ефективність сільськогосподарського виробництва в цілому. Від клімату залежать кількість, розподіл і мінливість світла, тепла й вологи, а метеорологічні умови визначають агротехніку кожної сільськогосподарської культури: строки сівби, норму висіву і глибину загортання насіння, систему мінерального живлення та інші технологічні заходи.

До метеорологічних факторів, від яких залежить перезимівля рослин, належать температура повітря, сніговий покрив і його стан, а також температура та вологість ґрунту. Слід розуміти, що жоден із наведених несприятливих чинників, які впливають на рослини в зимовий період, як правило, не проявляється в окремому вигляді. Зазвичай ушкодження й загибель рослин у зимовий час обумовлюються комплексом причин. Ушкодження рослин низькими температурами часто є передумовою для послідуючої згубної дії інших факторів, хоча зазвичай на початку зими до утворення снігового покриву та впродовж весняного періоду, коли сніг на полях уже відсутній, може спостерігатися загибель рослин від прямої дії морозу.

Величина вимерзання посівів значною мірою залежить від рівня розвитку рослин, їхнього фізіологічного стану й тривалості та якості процесу загартування. За відсутності або незначного шару снігового покриву, незадовільного осіннього загартування та після тривалої зимової відлиги рослини пшениці озимої ушкоджуються при температурах ґрунту на глибині залягання вузла кущіння нижче -16°С, а інколи, за певного збігу несприятливих погодних умов, навіть при -12°С. До речі, як свідчать метеорологічні спостереження, впродовж останніх років на більшості території України, зокрема й у зоні Степу, у грудні та січні мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин озимих зернових культур не була нижче -10,5°С, тобто безпосередньої загрози посівам від низьких температур не спостерігалося (рис. 3).

Рис. 3. Мінімальна температура ґрунту ( ° С) впродовж грудня-січня на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої, 2009/10-2018/19 рр.

 

Крім вимерзання, великої шкоди в окремі роки завдає посівам льодова кірка, яка спостерігається в районах із нестійким сніговим покривом, частими відлигами та заморозками, з різкими коливаннями температури в зимовий і ранньовесняний періоди. Найбільш небезпечною є притерта льодова кірка, під якою загибель озимини відбувається від браку кисню.

 

Таким чином, погодні умови грудня були в цілому сприятливими для озимих зернових культур і ріпаку, які на більшості посівних площ знаходяться в доброму і задовільному стані, а тому є всі передумови сподіватися, що рослини зможуть перезимувати з найменшими втратами.

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Реклама

Вхід