Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин в Україні 22 травня 2020 року

Джерело

АПК-Інформ

1447

Скрізь площі зернових колосових культур заселені клопом шкідливою черепашкою за чисельності 0,3-1, макс. в крайових смугах 2 екз. на кв.м. Ним пошкоджено 1-5% рослин. У Степу відбувається відродження личинок клопа черепашки. В посівах озимих зернових культур продовжують свій розвиток хлібні п’явиці, злакові попелиці, трипси переважно у допороговій чисельності. На 1-15% ярих культур продовжується шкідливість злакових мух (переважає шведська), хлібних блішок, п’явиць.

Продовжується розвиток хвороб у посівах озимих та ярих зернових культур, чому сприяють дощі. У посівах озимої пшениці найбільше поширений септоріоз, борошниста роса. На окремих площах виявлено ураження рослин озимої пшениці бурою листковою іржею. У посівах ярих зернових найбільш поширеним є гельмінтоспоріоз, менше ринхоспоріоз та бура листкова іржа, кореневі гнилі.

Скрізь посіви кукурудзи заселяють злакові блішки, шведські мухи та злакові попелиці, які пошкодили 2-10% рослин.

У посівах цукрових буряків розвиваються довгоносики (звичайний та сірий, чорний). Найбільш шкодочинним залишається звичайний буряковий довгоносик, яким на всіх площах посіву пошкоджено 5-20, макс. до 42% рослин (Київська обл.). Крайові смуги посівів заселяє та пошкоджує листкова бурякова попелиця (2,5-15%). Також шкодять бурякові блішки, крихітка, мінуючі мухи, щитоноски. Коренеїдом уражено 2-4% рослин. Обробки плантацій цукрових буряків за перевищення ЕПШ проводять рекомендованими препаратами.

У посівах озимого ріпаку харчуються личинки капустяної стручкової галиці, насіннєвого прихованохоботника, капустяна попелиця. Личинками ріпакового квіткоїда пошкоджено 1-20% рослин. На ярому ріпаку шкодять блішки, попелиці, клопи. 2-11, макс. 25% озимого ріпаку уражені хворобами пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом.

На 1-15% рослин соняшнику шкодять сірий буряковий довгоносик, південний сірий, чорний довгоносики та попелиці. Відмічені ознаки ураження переноспорозом та борошнистою росою.

На сої шкодять бульбочкові довгоносики, осередково південний сірий довгоносик, які пошкодили 3-6% рослин. Триває розвиток фузаріозу, кореневих гнилей, сім’ядольного бактеріозу, якими охоплено 1-14%.

У посівах гороху проходить розвиток бульбочкових довгоносиків, піщаного мідляка, попелиць, ними пошкоджено від 5 до 20, макс. 28% рослин культури. У Степу виявлено шкідливість південного сірого довгоносика, горохового трипса та зерноїда. У південних та центральних областях аскохітозом та іржею уражено 1-7% рослин, кореневими гнилями 1-3%.

У степових та лісостепових областях на неорних землях і багаторічних травах, пасовищах триває відродження личинок нестадних саранових (0,3-2 екз. на кв.м) та італійського пруса у Одеській, Херсонській областях (0,5-1 екз. на кв.м).

У Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Одеській, Черкаській, Херсонській областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях 2 доріг триває літ, яйцекладка та подекуди відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-2, макс. 5 екз. (Херсонська обл.) на 10 кроків. Погодні умови несприяють високій потенційної продуктивності метеликів, але можливий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість лучного метелика.

Повсюди в посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок (капустяної, С-чорне, совки-гамма та городньої). Триває літ стеблового кукурудзяного метелика. Грунтоживучими шкідниками та піщаним мідляком пошкоджено 1-8% гороху, кукурудзи, просапних культур.

 

За матеріалами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

http://www.consumer.gov.ua

Реклама

Вхід