Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 29 травня 2020 року

Джерело

АПК-Інформ

1113

Найнебезпечнішим в Степу, Лісостепу подекуди Поліссі залишається клоп шкідлива черепашка. Ним за чисельності 0,2-1, осередково 2- 4 (Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Львівська, Херсонська обл.) імаго, 0,5-2 яйцекладки та 0,5-1 макс. 3 (Луганська обл.) личинок на кв. м заселено та пошкоджено 1-5% рослин озимих та 0,5-2% рослин ярих колосових на 10-18% обстежених площ. Переважна більшість личинок клопа, перебуває у І–ІІ віках. Прохолодна, дощова погода не сприяли збільшенню чисельності шкідника, яйцекладка і відродження личинок відбувається мляво.

Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки проводять протягом 10-12 днів за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 1-2-х і більше (у посівах твердих і цінних сортів пшениці), на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх фітофагів.

Скрізь, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, пшениці шкодять злакові попелиці (4-20) екз. на рослину та пшеничний трипс за чисельності 3-7 макс. 12 екз. імаго та 14-28 личинок на колос (Запорізька, Одеська, Херсонська, Чернігівська обл.), які поширились на 6-41, макс. 100% посівів.

 В ярині повсюди шкідливими залишаються п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 2- 15% рослин. Повсюди шкідливість п’явиць та їх міграцію на посіви ярини з озимих зернових обмежують захисні обробки від цих й інших супутніх фітофагів та існуючі погодні умови. При досягненні чисельності 7-8 жуків п’явиць на кв.м посіву без відповідного захисту вони здатні знищити до 15% листкової поверхні. Тому у вогнищах підвищеної чисельності і шкідливості п’явиць посіви обприскують дозволеними «Переліком» інсектицидами, при цьому не забуваючи про суворе дотримання регламентів їх використання, загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах вирощування зернових колосових культур борошнистою росою на 55-61% обстежених площ уражено 2-20% (Дніпропетровська, Запорізька, Львівська, Чернігівській, Херсонська, Хмельницька обл.) рослин ярих та озимих культур. Септоріозом, гельмінтоспоріозом охоплено 1-16, осередково 18-50% рослин у Закарпатській, Запорізькій, Миколаївській, Черкаській областях. Розвиток кореневих гнилей відмічено на 1-5, макс 10, осередково 15% рослин у господарствах Черкаської області. В посівах культури західних, подекуди центральних областей на 3-6, макс. 15% рослин проявився піренофороз. 2-15% рослин хворіють на гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, буру листкову іржу.

Кукурудзу пошкоджують ґрунтові шкідники (дротяники, личинки хрущів), хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, жуки піщаного мідляка. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 2-10% рослин. У господарствах Черкаської області на 8% обстежених площ кореневими гнилями уражено до 3% рослин.

Скрізь на 2-15% рослин гороху розвиваються бульбочкові довгоносики. Чисельність фітофагів становить 0,8-3 макс. 6 (Луганська обл..) екз на кв.м. Горохова попелиця, зерноїд, трипси, відмічено літ горохової плодожерки. 1-8, макс. 12% рослин уражено кореневими гнилями, аскохітозом. Осередково у Черкаській та Тернопільській областях від 3 до 8% рослин уражено пероноспорозом.

3-23% рослин сої пошкоджені бульбочковими довгоносиками, попелицями. 1-4% рослин хворіють на бактеріоз, фузаріозну кореневу гниль, септоріоз.

В посівах цукрового буряка продовжують шкодити бурякові довгоносики (звичайний та сірий), личинки бурякової мінуючої мухи, подекуди бурякові щитоноски, блішки, піщаний мідляк, гусениці совок. Буряковою листковою попелицею на 25-31% обстежених площ заселено 2- 6% рослин. В Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій областях 1-5% рослин охоплено коренеїдом. Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.

У посівах соняшнику продовжує розвиватись та шкодити геліхризова попелиця, яка на 16-28% обстежених площ за чисельності 5-10, макс. 20-50 екз. на рослину заселила 2-15, макс 20% рослин. Осередково шкодять піщаний мідляк, клопи сліпняки, гусениці лучного метелика, підгризаючих та листогризучих совок. Продовжується живлення сірого бурякового довгоносика, який щільністю 0,1-0,4 екз. на кв.м слабко пошкодив 2-14% рослин (Кіровоградська, Одеська обл.). Погодні умови сприяють розвитку переноспорозу, яким у Полтавській, Кіровоградській, Луганській областях на 2-8% обстежених площ уражено 1-6% рослин.

Повсюди продовжують проводити захисні обробки озимого ріпаку від другої хвилі ріпакового квіткоїда та шкідливості насіннєвого прихованохоботника. Загалом квіткоїд за чисельності 2,9-4 екз. на суцвіття обліковується на 10-58% обстежених площ, пошкоджено 3-17% рослин у слабкому та середньому ступенях; ріпаковий насіннєїд за чисельністю 0,1-1 екз. на суцвіття заселив 8-33% площ і пошкодив 2-13% рослин у слабкому ступені. На 100% обстежених площ і 5% рослин ярого ріпаку завершується живлення жуків хрестоцвітих блішок, які за чисельності 1-5 екз. на кв.м пошкодили 3,0-5% листків у слабкому ступені.

Помірно тепла та волога погода сприяла прогресуванню захворювань озимого ріпаку, зокрема, пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом уражено 2-23% площ, 4,5-18% рослин та 2-8% листків. Надалі уражене листя відмиратиме, а фітопатогени інфікуватимуть стебла і стручки ріпаку, викликаючи його передчасне дозрівання, формування недорозвиненого насіння і розтріскування стручків.

Захист посівів доцільний за чисельності на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами. Особливу увагу у обстеженнях на саранових приділяється Станично-Луганському району Луганської області, де у минулому році відмічалося утворення куліг перелітної сарани.

У Степу, подекуди Лісостепу на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг, осередково на посівах кукурудзи, соняшника триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту становить 1-5 екз. на 10 кроків (Луганська, Херсонська області).

Повсюди в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці. Погодні умови не сприяють масовому відродженню гусениць (відродження носить розтягнутий характер). У південних областях відмічено літ стеблового (кукурудзяного) метелика.

Реклама

Вхід