Україна: метеорологічні умови третьої декади травня 2020 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

1244

 

 

У третій декаді травня погоду в Україні обумовлювали активні атмосферні процеси – глибокий висотний циклон та атмосферні фронти. На всій території пройшли дощі, сильні дощі, зливи, випадав град, спостерігалися грози, відзначалося посилення вітру. На високогір’ї Карпат та місцями у гірських районах Закарпаття випадав мокрий сніг та сніг, утворювався сніговий покрив. Майже на всій території відзначалися заморозки на поверхні ґрунту та на висоті 2 см над поверхнею.

Переважала хмарна погода, тривалість сонячного сяйва виявилася значно меншою від норми. Середня температура відповідала показникам, характерним для кінця квітня за нормою, у найхолодніші ночі часом вона знижувалася до незначних плюсових значень (1-3°С), досягаючи на окремих метеостанціях історичного мінімуму.

Взагалі травень був першим місяцем року, коли середня місячна температура повітря виявилася значно нижчою від норми (до нинішнього року лише у 1980, 1991, 1999, 2004 рр.) та коли випала велика, місцями рекордна кількість опадів.

Після сухої погоди у березні-квітні травневі кумулятивні опади у деяких регіонах країни досягали рівня, який ніколи не спостерігався у травні, і лише деякі райони півдня та південного сходу не були охоплені сильними дощами.

Сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло від 32 до 91 години, що на 10-57 годин менше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 2,6-4,5°С нижчою від норми і становила від +10,7°С на заході до +14,6°С на півдні.

В окремих пунктах Чернігівської та Київської областей середня температура повітря була близькою або на 0,1-0,3°С нижчою від найнижчої середньої температури повітря третьої декади травня за період спостережень із 1961 року.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +19-24°С, у східних, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях – до +25-30°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 0° - плюс 4°С, на Закарпатті – до -1°С (рис. 1).

 

 

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до мінус 3° – плюс 3°С, у найтепліші дні вона нагрівалася від +36°С на півночі до +58°С на півдні.

Упродовж 1-4 днів по всій території відзначалися заморозки на поверхні ґрунту та на висоті 2 см, місцями у повітрі.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися впродовж 4-9 днів по всій території країни.

Середньообласна їхня кількість за декаду становила переважно 155-200% норми, у північних, Рівненській, Хмельницькій, Полтавській, Харківській, Донецькій та Одеській областях – 215-305% норми (від 35 до 72 мм). У Луганській та Херсонській областях середня кількість опадів по області була близькою та дещо більшою за декадну норму, у Закарпатській області вона не перевищила 70% норми – 20-23 мм (рис. 2).

В окремих пунктах Чернігівської, Полтавської та Харківської областей кількість опадів на 8-27 мм перевищила найбільшу кількість опадів третьої декади травня за період спостережень із 1961 року.

 

 

Добовий максимум опадів у деяких районах Харківської, Дніпропетровської, Київської, Житомирської, місцями у Донецькій, Запорізькій, Одеській, Чернігівській, Сумській, Вінницькій, Хмельницькій, Івано-Франківській, Рівненській та Львівській областях досягав від 25 до 60 мм (1-3 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від +11°С на заході до +19°С на півдні.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 64 до 83%. Упродовж 1-4 днів місцями по всій території країни відзначалося зниження її до 30% і нижче.

Впродовж 1-3 днів майже на всій території, за винятком Закарпатської, Житомирської, Чернігівської та Сумської областей, відзначалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с.

 

Коротка характеристика метеорологічних умов травня 2020 року

 

Середня місячна температура повітря у травні виявилася на 0,9-2,6°С нижчою від норми і становила +11,3-15°С.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +26-32°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 0° - мінус 3°С, у Черкаській, Полтавській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях – до +1-3°С.

Середня обласна кількість опадів у більшості областей становила 126-200% норми (62-126 мм). У Херсонській та Закарпатській областях вона була близькою до норми – 82-115% (47-67 мм).

Найбільша кількість опадів відзначалася у північних, Полтавській та Харківській областях – 213-272% норми (111-132 мм).

У розрізі метеостанцій найбільше опадів за травень зафіксовано у Лубнах (Полтавська обл.) – 176 мм (419%) та Тетереві (Київська обл.) – 183 мм (339%). Найменше опадів випало у Херсоні – 29 мм (69%).

В окремих районах Сумської, Чернігівської, Київської та Харківської областей кількість опадів на 10-64 мм перевищила найбільшу травневу місячну кількість опадів за період спостережень із 1961 року.

В окремих пунктах Одеської, Полтавської та Харківської областей було досягнуто або на 3-14 мм перевищено добовий максимум місяця за весь період спостережень.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

 

Упродовж декади ріст та розвиток с/г культур відбувався за умов оптимального на більшості площ зволоження ґрунту та дефіциту тепла. Внаслідок цього ростові процеси були слабкими, особливо теплолюбних культур. У районах випадіння тривалих та сильних дощів польові роботи через перезволоження ґрунту ускладнювалися або не проводилися.

Велика кількість опадів була надзвичайно важливою для насичення ґрунту вологою та покращення загального стану с/г культур. Водночас складалися сприятливі умови для поширення хвороб на посівах та стрімкого росту бур’янів.

Прохолодна погода була цілком сприятливою або задовільною для вегетації озимих та ранніх ярих зернових культур, які менш вибагливі до тепла. Відсутність високих температур повітря обумовлювала формування повноцінного колосу. В багатьох областях завдяки травневим дощам, незважаючи на жорсткі умови восени та у березні-квітні, з’явилася ймовірність високого врожаю цих культур.

Під пізніми культурами завдяки опадам запаси вологи у ґрунті сформувалися на рівні достатніх та оптимальних.

На більшій частині території південних областей упродовж декади переважало недостатнє зволоження як орного, так і метрового шару ґрунту, ефективні дощі пройшли лише в останні дні травня. І лише тоді, після надзвичайно сухого та тривалого періоду, зволоження ґрунту покращилося, однак у крайніх південних районах воно залишалося на рівні недостатніх значень. Опади дещо пом’якшили ґрунтову засуху, яка у цих районах відзначалася із середини березня.

Незважаючи на прохолодну, часом холодну для травня погоду, у південних областях, місцями і у центральних у озимої пшениці настала молочна стиглість зерна, що на 1-1,5 декади раніше за звичайні строки, розпочалося колосіння ярого ячменю на тиждень раніше за середні строки.

У багатьох районах північних, західних та північно-східних областей, де випало найбільше опадів, спостерігалося нехарактерне для травня перезволоження не лише верхніх, а й більш глибоких шарів ґрунту (більше 170 мм продуктивної вологи у метровому шарі). На перезволожених площах уповільнювався ріст та розвиток зернових культур. Крім того, надмірне зволоження призводило до пригнічення ростових процесів та до слабкого зав’язування зерна, виснаженості рослин.

Понижений температурний режим та заморозки створювали малосприятливі умови для утворення сходів і початкового розвитку теплолюбних технічних культур. У кукурудзи та соняшнику відзначався слабкий ріст рослин через низькі температури повітря, спостерігалося пожовтіння рослин на окремих площах кукурудзи через заморозки та низькі температури. Відзначалися пошкодження заморозками посівів кукурудзи.

 

Теплозабезпечення

 

Станом на 31 травня суми ефективних температур повітря вище +5С в областях степової зони були вищими за середні багаторічні показники на 30-55°С, на решті території вони були близькими або нижчими від них на 50С; суми ефективних температур вище +10С були на 50-60°С нижчими від середніх багаторічних показників у всіх агрокліматичних зонах (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5 ° С

вище +10 ° С

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2020 р.

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2020 р.

Степ

440-520

470-575

175-230

125-185

Лісостеп

380-450

330-460

135-180

75-135

Полісся

370-390

315-380

125-145

75-85

 

Зволоження ґрунту

 

Станом на 31 травня (зразки ґрунту відібрано 28 травня) запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту у західних, північних, центральних, на більшості площ східних областей були достатніми (21-30 мм) та оптимальними (21-45 мм), місцями відзначалося перезволоження. На решті території вологозапаси залишалися недостатніми (11-20 мм), в окремих районах південних областей – незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи).

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами у західних, багатьох площах північних, на окремих площах центральних та Харківської областей було оптимальним (121-160 мм і більше). На багатьох площах східних, центральних, Київської, окремих районах Сумської, Одеської, Миколаївської та Запорізької областей вологозабезпечення було задовільним – 81-120 мм продуктивної вологи. На решті площ вологозабезпечення було недостатнім (51-80 мм) та незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи) (рис. 3).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком на окремих площах південних та центральних областей було недостатнім, місцями незадовільним. На решті площ запаси продуктивної вологи були достатніми – 23-35 мм продуктивної вологи.

 

 

У метровому шарі ґрунту містилося від 109 до 145 мм продуктивної вологи, на окремих площах південних та Дніпропетровської областей – від 55 до 61 мм. Місцями на Херсонщині та Дніпропетровщині у 0-100 см шарі ґрунту містилося від 32 до 41 мм.

Під ранніми яровими зерновими культурами зволоження орного шару ґрунту було переважно на достатньому та оптимальному рівнях (21-40 мм продуктивної вологи). На окремих площах південних областей зволоження орного шару ґрунту було задовільним – 11-20 мм, місцями незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту було достатнім та оптимальним (81-116 та 121-170 мм продуктивної вологи відповідно) на більшості площ. На багатьох площах південних областей вологозапаси становили 51-80 мм, місцями – 12-40 мм продуктивної вологи (рис. 4).

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту відповідали достатнім та оптимальним значенням і становили 22-40 мм. Лише на окремих площах Харківської, Дніпропетровської та Херсонської областей зволоження ґрунту було задовільним – 12-20 мм продуктивної вологи.

 

 

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ західних, північних та центральних областей було достатнім та оптимальним – 122-160 мм продуктивної вологи і більше, місцями у центральних, Харківській, Запорізькій, Київській та Волинській областях воно було задовільним – 83-120 мм, в окремих районах південних областей – незадовільним (48-78 мм продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком в орному шарі ґрунту були оптимальними (34-40 мм).

У метровому шарі ґрунту вологозабезпечення було на достатньому рівні (101-169 мм продуктивної вологи).

Під с оняшником на більшості площ вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім та оптимальним – 21-40 мм і більше, місцями у південних та Дніпропетровській областях – задовільним (11-20 мм продуктивної вологи). Лише на окремих площах Запорізької та Херсонської областей воно було недостатніми – 2-10 мм.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ відповідали оптимальним (126-160 мм і більше) та достатнім (83-118 мм) показникам, на окремих площах південних областей – недостатнім, місцями вони не перевищували 24-47 мм продуктивної вологи.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

 

В озимини (жито, ячмінь та пшениця) на більшості площ тривало колосіння, подекуди ще тривав ріст стебла. В областях степової зони та місцями у західних областях відзначалося цвітіння колосу жита та пшениці. В окремих районах південних та центральних областей відзначалася молочна стиглість зерна. Висота рослин у залежності від фази розвитку становила від 40 до 95 см. Кількість розвинених колосків у колосі сформувалася у межах від 15 до 23, з них 1-4 – недорозвинених. Кількість стебел із колосом була в межах 500-900, на кращих посівах – 1000-1450 на 1 м2.

Стан посівів, в основному, добрий та задовільний, в окремих районах південних областях – незадовільний, місцями в Одеській області відзначалася повна загибель посівів пшениці (М Сербка).

У центральних та південних областях спостерігалося ураження посівів пшениці шкідниками та засихання стебел через засуху.

В озимого ріпаку тривало утворення стручків. Висота рослин на фазу утворення стручків становила 87-141 см. Стан переважно добрий.

Упродовж декади в ярового ячменю та ярої пшениці на більшості площ тривало утворення нижнього вузла соломини, на пізніх посівах – кущіння, в окремих районах південних, Дніпропетровської та Кіровоградської областей розпочалося колосіння. Висота рослин становила 20-65 см, кількість стебел на 1 м2 – 520-950.

Стан посівів переважно добрий та задовільний, в окремих районах південних областей – незадовільний, місцями в Одеській області відзначено повну загибель посівів ярого ячменю (М Сербка). У південних та центральних областях спостерігалося пошкодження посівів с/г шкідниками.

У вівса в залежності від строків сівби відзначалося утворення нижнього вузла соломини, кущіння, третій листок, утворення вузлових коренів. Висота рослин склала від 10 до 40 см.

Стан рослин добрий та задовільний.

У кукурудзи в залежності від строків сівби тривало листоутворення (3-й, 5-й, 7-й, місцями 9-й та 15-й листок).

Стан рослин переважно добрий та задовільний, місцями відмінний. У Київській області (М Тетерів) – незадовільний. У Тернопільській, Рівненській областях відзначалося пошкодження рослин градом, пожовтіння рослин через перезволоження, у Чернігівській – пошкодження листя кукурудзи заморозками.

Упродовж декади у гречки відзначалося утворення сходів, в окремих районах східних областей – поява суцвіть, у проса – утворення сходів, місцями у північних областях спостерігався пересів на полях.

У гороху на ранніх посівах відзначалася поява суцвіть та початок цвітіння, на пізніх посівах – листоутворення. Висота рослин становила від 20 до 50 см. Густота гороху становить 150-350 рослин на одиницю площі. Стан посівів переважно добрий, на півдні Одеської області (М Болград) відзначалася повна загибель рослин.

У сої в залежності від строків сівби відзначалося утворення сходів та листків, подекуди – поява бокових пагонів. Стан рослин добрий.

У цукрових буряків розпочався ріст коренеплодів, на пізніше засіяних полях відзначалися сходи. Стан рослин переважно добрий.

У соняшнику на багатьох площах тривало утворення другої пари справжніх листків, місцями у південних областях відзначалася поява суцвіть. У південних районах Одеської області посіви пересівалися.

Стан посівів переважно добрий та задовільний, місцями відмінний. На окремих полях південних областей відзначалося пошкодження с/г шкідниками.

У багаторічних трав (конюшина та люцерна) тривало утворення суцвіть, цвітіння, перший укіс та відростання після першого укосу. Стан рослин переважно добрий.

 

Реклама

Вхід