Україна: метеорологічні умови першої декади червня 2020 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

1283

 

У першій декаді червня в Україні спостерігалася надзвичайно контрастна погода. У першій п’ятиденці із переміщенням серії холодних атмосферних фронтів через територію України середньодобові температури повітря були нижчими від норми на 5-12°С та наближалися до квітневих значень за нормою.

У другій половині декади погоду визначав антициклон із південного сходу, який обумовив декілька днів спекотної погоди із середніми добовими температурами повітря, які (крім західних областей) досягали +25-29°С і перевищували липневу кліматичну норму. Схожий за рівнем високих температур повітря початок червня спостерігався за останні 20 років лише у 2011 та 2019 роках. У західних областях рівень температури був значно нижчим, але вищим за норму.

Опади спостерігалися по всій території – від незначних та невеликих у південних, південно-східних та місцями центральних областях до значних у західних та північних областях, коли в деяких районах за добу випала половина місячної норми опадів. По всій території спостерігалися грози, град та шквали.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 51 до 127 годин, що у західних областях близько або на 10-19 годин менше за норму, на решті території – близько або на 10-26 годин більше за норму.

Через великі коливання середня обласна декадна температура повітря виявилася близькою та дещо вищою за норму і становила +15,7-20,2°С.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася у західних областях до +28-31°С, на решті території країни – до +32-37°С. У більшості областей (за винятком Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької) упродовж 1-6 днів вона перевищувала позначку +30°С.

У Чернігівській, Київській, Кіровоградській, більшості районів Житомирської, Черкаської, Полтавської, Сумської, окремих районах Одеської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської та Луганської областей було досягнуто або на 1-2°С перевищено максимальну температуру повітря у першій декаді червня за період спостережень із 1951 року.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +2-7°С, у Запорізькій, Донецькій та Луганській областях – до +8-10°С (рис. 1).

 

 

Поверхня ґрунту у найпрохолодніші ночі охолоджувалася до +1-5°С, у східних, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях – до +6-8°С. У найтепліші дні вона нагрівалася до +48-66°С.

Впродовж 2 днів на торф’яниках Київської області відзначалися заморозки на висоті 2 см.

Опади різної інтенсивності (від слабких і помірних до сильних злив), подекуди зі шквалами, грозами, градом відзначалися впродовж 1-6, у західних областях – 7-9 днів.

У південних, Донецькій, Луганській, Кіровоградській, Черкаській, Київській та Вінницькій областях кількість опадів за декаду становила 12-47% декадної норми (2-10 мм). У Волинській, Рівненській, Сумській, Полтавській та Харківській областях вона склала 124-184% норми (23-44 мм). У решті областей декадна кількість опадів була близькою до норми. В окремих районах Донецької та Одеської областей опадів не було зовсім (рис. 2).

Добовий максимум опадів місцями у Харківській, Полтавській, Одеській, Волинській, Львівській та Закарпатській областях досягав 21-41 мм, що становить 1,2-1,6 декадної норми.

 

 

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +14-20°С, у південно-східній частині – 21-24°С. Упродовж 2-10 днів в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 58 до 82%. Упродовж 2-6 днів, за винятком більшості західних областей, відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж 1-3 днів місцями у більшості областей (за винятком Житомирської, Черкаської, Одеської, Донецької та Луганської) спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-24 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

 

Надзвичайно контрастний температурний режим декади був черговим стресом для більшості сільськогосподарських культур. На всій території країни у першу половину декади рослини потерпали від недостатнього теплозабезпечення та низьких нічних температур (у південних областях і вологи), у другу половину декади – від надзвичайно високих для початку червня температур повітря та ґрунту. Через поєднання несприятливих умов місцями відзначалося пожовтіння листків нижнього ярусу більшості с/г культур.

Накопичення ефективного тепла вище +10°С відбувалося уповільнено і у кінці декади було меншим за норму, що нехарактерно для останнього десятиріччя в Україні.

Незважаючи на великі температурні перепади впродовж минулої весни та початку літа, у південних, південно-східних та центральних областях у дуже ранні строки розпочалося дозрівання озимих культур, зерно яких досягло молочної стиглості на 10-15 днів раніше за середні багаторічні дати, на окремих площах південних областей відзначено воскову стиглість зерна озимої пшениці, що майже на місяць раніше за середні багаторічні дати. Зерно ярого ячменю досягло молочної стиглості на окремих площах півдня майже на місяць раніше за середні багаторічні дати.

Загалом, за винятком останніх надзвичайно спекотних днів декади, масове цвітіння озимих, яке тривало на більшості площ, відбувалося повільно, чому сприяли температурний режим, наявна у ґрунті волога та періодичні дощі, які створювали сприятливі умови для формування та наливу зерна.

У пізніх теплолюбних культур, які особливо потерпали від нестачі тепла та на посівах яких спостерігалися слабкі ростові процеси, із підвищенням нічних і денних температур повітря відбулося покращення загального стану.

Упродовж декади запаси продуктивної вологи в ґрунті на багатьох площах залишалися на рівні достатніх та оптимальних показників, в останні дні декади розпочалося їхнє інтенсивне зменшення. Загалом зволоження ґрунту під ранніми хлібами по території відзначалося надзвичайною строкатістю. Деякі площі західних та північних областей були перезволожені для поточного фазового розвитку ранніх хлібів (більше 170 мм продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту). В південних областях у середньому вологозапаси метрового шару ґрунту були у 1,5-2 рази меншими за норму. Критичний рівень вологозапасів (менше 20 мм у метровому шарі ґрунту) під ранніми хлібами спостерігався у більшості районів Херсонської, південних районах Миколаївської, західних районах Запорізької областей.

Погода минулої декади сприяла активному поширенню хвороб та бур’янів на посівах сільгоспкультур.

 

Теплозабезпечення

 

Стійкий перехід середньодобової температури повітря через +15°С у бік підвищення (початок метеорологічного літа) у південно-східній частині країни відбувся наприкінці травня (на 15-20 днів пізніше за середні багаторічні строки), на решті території – у першій п’ятиденці червня (на 10-27 днів пізніше за середні багаторічні строки).

Станом на 10 червня суми ефективних температур повітря вище +5С у Степу були близькими або на 45°С вищими, у Лісостепу та Поліссі – близькими або на 20-75°С нижчими за середні багаторічні показники (для порівняння взято період 1986-2015 рр., який наразі використовується УкрГМЦ ). Суми ефективних температур вище +10С були на 45-85°С нижчими від середніх багаторічних показників у всіх агрокліматичних зонах (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5 ° С

вище +10 ° С

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2020 р.

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2020 р.

Степ

605-670

610-715

285-325

215-280

Лісостеп

515-610

440-610

210-290

140-225

Полісся

500-535

430-515

185-235

130-170

 

Зволоження ґрунту

 

Станом на 10 червня (зразки ґрунту від 7.06.20) зволоження метрового шару ґрунту під озимими зерновими культурами на більшості площ західних, північних, місцями у центральних областях було оптимальним – 121-170 мм продуктивної вологи та надлишковим – 171-218 мм. На більшості площ Харківської, Дніпропетровської, окремих площах Полтавської, Черкаської, Кіровоградської, Вінницької, Хмельницької, Волинської та Сумської областей запаси продуктивної вологи були оптимальними – 81-120 мм. Незадовільне зволоження (менше 40 мм продуктивної вологи) та недостатнє (51-80 мм) спостерігалося у південних, Донецькій, Луганській, на більшості площ Кіровоградської, на окремих площах Дніпропетровської, Черкаської, Київської, Вінницької областей (рис. 3).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком на окремих площах південних та Дніпропетровської областей було недостатнім – менше 10 мм продуктивної вологи. На решті площ запаси продуктивної вологи були задовільними (13-20 мм) та оптимальними (23-38 мм).

У метровому шарі ґрунту на більшості площ південних та окремих площах центральних областей містилося від 27 до 48 мм, місцями у Херсонській області – до 10 мм продуктивної вологи. У західних та на окремих площах центральних та північних областей зволоження метрового шару було достатнім, місцями надмірним і становило від 108 до 179 мм.

 

 

Під ранніми яровими культурами зволоження метрового шару ґрунту у західних областях, північних, місцями у центральних та східних областях було надмірним для періоду формування зерна – 121-170 мм, місцями у Чернівецькій, Волинській, Рівненській, Житомирській, Чернігівській, Сумській областях спостерігалося перезволоження – 171-200 мм і більше продуктивної вологи. Оптимальне зволоження (81-120 мм продуктивної вологи) відзначалося місцями у Вінницькій, Київській, Черкаській, Одеській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Луганській та Харківській областях. На більшості площ південних та окремих площах Дніпропетровської, Кіровоградської і Луганської областей запаси продуктивної вологи становили 61-78 мм, на більшості площ в Одеській, Херсонській, на окремих площах у Миколаївській, Запорізькій та Луганській областях вони не перевищували 8-44 мм (рис. 4).

 

-

 

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на більшості засіяних площ були на рівні оптимальних (21-40 мм та більше) та задовільних (11-20 мм).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ теж було оптимальним (121-170 мм і більше) та задовільним (80-120 мм продуктивної вологи). У Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській, Чернівецькій, на більшості площ Чернігівської та на окремих Волинської, Київської та Вінницької областей спостерігалося перезволоження ґрунту. Лише на окремих площах Черкаської, Миколаївської та Херсонської областей запаси продуктивної вологи становили 53-80 мм.

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком як в орному, так і метровому шарах ґрунту були на рівні достатніх та оптимальними.

Під с оняшником на більшості площ запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту були переважно достатніми (21-40 мм і більше) та задовільними (11-20 мм). На окремих площах Одеської, Херсонської областей вони понизилися до недостатніх – 7-9 мм продуктивної вологи.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ відповідали достатнім (81-120 мм) та оптимальним (121-170 мм і більше) показникам. На окремих площах Вінницької, Чернігівської та Полтавської областей відзначалося перезволоження ґрунту. На багатьох площах Миколаївської, на окремих Одеської, Херсонської та Запорізької областей вологозапаси були недостатніми і становили 53-73 мм, місцями у південних областях вони не перевищували 28-46 мм.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

 

В озимої пшениці на більшості площ відзначалося цвітіння, у південних, окремих площах центральних та східних областей зерно досягло молочної стиглості, на окремих площах південних областей – воскової стиглості. Висота рослин становила від 39 до 112 см.

В озимого жита розпочалося цвітіння колосу.

Зерно озимого ячменю досягло молочної стиглості.

Середня кількість зерен у колосі озимої пшениці становила 25-42, що дещо менше, ніж минулого року.

Стан посівів озимих культур добрий та задовільний. На окремих площах південних та центральних областей спостерігалося ураження сільськогосподарськими шкідниками.

На посівах озимого ріпаку тривало утворення стручків, на окремих площах південних областей відзначалося достигання. Стан посівів був переважно добрим.

Упродовж декади в ярого ячменю та ярої пшениці спостерігалося утворення нижнього вузла соломини та колосіння. У південних областях на окремих площах зерно ярого ячменю досягло молочної стиглості.

Кількість стебел із колосом становила 275-600, на кращих посівах – 650-1155.

У вівса відзначалося кущіння й утворення нижнього вузла соломини. Загальна кількість стебел на 1 м2 становила від 515 до 775.

Висота рослин залежно від сорту та фазового розвитку становила: у ярої пшениці – 23-69 см, ярового ячменю – від 28 до 99 см, вівса – від 16 до 67 см. Стан рослин переважно добрий та задовільний, на окремих площах південних областей – незадовільний (через пошкодження заморозками).

У південних областях відзначалося пошкодження рослин с/г шкідниками та хворобами, у центральних – полягання посівів від сильного вітру.

Кукурудза в залежності від строків сівби знаходилася у фазах 3-7 листків, подекуди 9-11 листків, на пізніх посівах відзначалося утворення сходів. Кількість рослин на одиницю площі становила 450-755, кількість листків, що не вийшли (в середньому на одній рослині), – 3-8. Стан посівів переважно добрий та задовільний, на окремих площах північних областей – незадовільний (через пошкодження заморозками).

Місцями у західних областях спостерігалося локальне пошкодження листя градом та зливами.

У гречки на рано засіяних площах упродовж декади відзначалося утворення сходів і суцвіть. У проса спостерігалося утворення сходів та третій листок. Стан рослин добрий та задовільний.

У гороху відзначалися початок та кінець цвітіння. На пізніх посівах ще тривало листоутворення. Висота рослин у залежності від фазового розвитку та сортів становила від 25 до 80 см. Місцями на посівах центральних областей спостерігалося пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками.

Середня кількість бобів на одній рослині розміром більше 1 см склала 1-8.

У сої відзначалося утворення сходів, у залежності від строків сівби – листоутворення та поява бокових пагонів. На окремих площах центральних областей спостерігалося ураження рослин хворобами, на Харківщині – пошкодження рослин через надмірне використання добрив. Середня кількість рослин на 1 м2 склала від 50 до 135. Стан посівів був переважно добрим, на північному заході на окремих площах – незадовільним.

У цукрових буряків тривав ріст кореня, відзначалося змикання рослин у рядках. Стан посівів добрий та задовільний, у центральних областях спостерігалося в’янення рослин через засуху.

У соняшнику впродовж декади тривало масове листоутворення та поява суцвіть. Стан посівів переважно добрий.

На окремих площах південних областей відзначалося в’янення та пошкодження рослин шкідниками.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) спостерігалася поява суцвіть, відростання рослин після першого укосу; цвітіння у західних, північних і Херсонській областях. Місцями проводився укіс трав. Стан посівів переважно добрий.

 

Реклама

Вхід