В більшості зерносіючих областей завершується вегетація озимих і ярих зернових колосових та зернобобових культур, а на півдні країни вже розпочалися жнива. Загальний стан посівів перед збиранням та перші результати обмолоту свідчать про те, що загалом вирощено порівняно гарний врожай, хоча валовий збір зерна дещо поступатиметься минулорічним показникам. Пояснюється це доволі значною строкатістю врожайних показників озимини залежно від регіонів, що, перш за все, викликано неоднорідністю погодних умов упродовж її періоду вегетації.
Загалом вегетаційний рік для озимих зернових культур можна вважати сприятливим, зокрема це стосується зимового періоду, що дозволило рослинам успішно перезимувати і на початку відновлення весняної вегетації знаходитися в оптимальному, розкущеному стані. Причому це стосувалося навіть посівів пшениці та ячменю озимих як найбільш поширених зернових культур, що висівалися в надпізні строки, а саме – в другій половині жовтня. Позитивним чином на стан озимини вплинули значні опади у лютому та раннє відновлення весняної вегетації, яке було відзначено більш як на два тижні раніше за середні багаторічні строки.
Що стосується опадів, а саме вони є лімітуючим фактором при вирощуванні сільськогосподарських культур на більшості території України, то їхня кількість у різних ґрунтово-кліматичних зонах виявилася доволі різною. Найбільш складною видалася ситуація зі зволоженням ґрунту в південних областях, де в окремих районах кількість опадів виявилася надзвичайно малою, що негативно вплинуло як на своєчасність одержання сходів, так і на збереженість і розвиток рослин упродовж весняно-літнього періоду. Головним чином, це стосувалося Одеської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей, де в деяких господарствах у результаті тривалої й інтенсивної посухи відзначалися ушкодження та загибель посівів озимини.
Звичайно, що посушливі явища, особливо впродовж квітня і травня, а також тривале похолодання та заморозки різної інтенсивності, які спостерігалися практично на всій території країни, мали певний негативний вплив на загальний стан посівів, зокрема тих, де вирощування озимих культур проводилося з порушеннями технології. Це стосується неправильного вибору попередників, сортів, строків сівби, глибини заробки насіння, а також низького рівня мінерального живлення рослин ще в осінній період, помилок у проведенні підживлень та захисту посівів від шкідливих об’єктів.
На переважній частині посівних площ озимих зернових культур найбільш складною і навіть критичною виявилася ситуація щодо фізіологічного стану рослин на початку третьої декади травня, коли на фоні пониженого температурного режиму відзначалася тривала відсутність продуктивних опадів, що суттєво позначилося на вологозабезпеченості ґрунту. Так, із настанням фази колосіння пшениці озимої запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під посівами по чорному пару становили лише 19 мм (124 мм норма) та 52 мм (119 мм норма) під посівами озимини після соняшнику, що було значно нижче за середні багаторічні значення. Суттєва різниця у кількості накопиченої агрономічно цінної вологи під посівами озимини по чорному пару та після соняшнику пояснюється значно більшою густотою стеблостою та інтенсивністю водоспоживання рослин, які вирощуються після кращого попередника. При цьому в орному шарі ґрунту запаси продуктивної вологи були практично відсутні, оскільки налічували лише від 3 до 4 мм. Такі жорсткі посушливі умови, наприклад, у північній частині Степу спостерігалися вперше за останні 5 років.
Недостатня вологозабезпеченість ґрунту призвела до передчасного пожовтіння та відмирання у рослин листків нижнього ярусу, певною мірою це позначилося і на формуванні їхніх генеративних органів, особливо пізньостиглих сортів пшениці озимої, а тим більше якщо вони висівалися в пізні строки.
В цілому, середня температура повітря за третю декаду травня склала 13,2°С, що виявилося на 3,6°С нижче за кліматичну норму, кількість опадів – 48 мм, або на 30 мм більше від середніх багаторічних значень. При цьому слід зазначити, що переважну кількість атмосферної вологи (більше 45 мм) було відзначено в останні 4 дні декади, що суттєво покращило стан посівів сільськогосподарських культур.
Травень п.р. виявився доволі прохолодним, про що свідчить середня температура повітря 13,7°С, яка виявилася на 2,1°С меншою за середню багаторічну норму. Загальна кількість опадів склала 66,5 мм, або на 33% більше від середніх багаторічних значень. До речі, такий температурний режим у цьому місяці відзначався вперше, а кількість опадів – утретє за останні 10 років (рис. 1).
Рис. 1. Середні значення гідротермічних показників за травень (2011-2020 рр.)
Загалом, за весняний період середня температура повітря склала близько 9,7°С, що було на 1,2°С більше за середню багаторічну норму, але на 1,3°С менше, ніж за аналогічний період минулого року. Середня кількість опадів склала 98 мм, що на 18 мм менше за середню багаторічну норму і на 11 мм менше, ніж минулого року, тобто недобір атмосферної вологи склав відповідно близько 16% та 6%. Це найменша кількість опадів упродовж весняного періоду за останні 5 років (рис. 2).
Рис. 2. Середня кількість опадів (мм) упродовж весняного періоду (березень-травень), 2016-2020 рр.
Звичайно, кількість опадів упродовж календарної весни в різних регіонах країни була досить різною, вона відрізнялася між собою не лише залежно від області чи району, але й нерідко в межах одного господарства. Але зрозумілим є одне: весняний період вегетації для озимих зернових культур виявився досить жорстким за гідротермічним режимом, що найбільш сильно позначилося на посівах південної зони зерновиробництва.
Обстеження посівів озимих зернових культур показало, що на завершення травня пшениця озима на більшості посівних площ знаходилася в кінці фази цвітіння – на початку формування зернівки. У рослин ранньостиглих сортів відзначалося завершення формування зернівки. В порівнянні з минулим роком випередження проходження фенологічних фаз росту та розвитку рослин озимих зернових культур, що спостерігалося по завершенні квітня, на початок червня майже нівелювалося, чому сприяла прохолодна погода у травні.
До речі, від початку відновлення весняної вегетації до колосіння озима пшениця витрачає близько 70% загальної потреби води за вегетацію, а в період від цвітіння до воскової стиглості зерна – 20%.
Погіршення вологозабезпеченості посівів у весняно-літній період – у фази виходу в трубку, колосіння, наливу зерна, – як правило, призводить до зниження врожаїв пшениці. В період від виходу в трубку до цвітіння відбувається максимальний розвиток вегетативної маси озимини, утворюються колоски. Чим гірша вологозабезпеченість рослин у цей період, тим меншою є зона поширення кореневої системи, тим сильніше скорочується асиміляційна поверхня і більше утворюється недорозвинених колосків у колосі.
Недостатня вологозабезпеченість рослин безпосередньо після цвітіння призводить до зменшення кількості зерен у колосі, череззерниці та пустоколосості, а в період наливу зерна – до зменшення маси 1000 зерен.
Початок календарного літа характеризувався стрімким переходом від порівняно прохолодної до спекотної та переважно бездощової погоди. Якщо на початку першої декади червня середньодобові температури повітря утримувалися в межах 13,8-5,2°С, то вже в другій її половині зросли до 25,7-26,5°С.
У світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 32,3-33,4°С, а ґрунт прогрівався до 54,7-56°С. Вночі температурні показники повітря та поверхні ґрунту знижувалися відповідно до 8,6-9,3° та 8,2-8,4°С. Середня за першу декаду червня температура повітря склала 19,6°С і на 1°С перевищувала середню багаторічну норму.
Середня кількість опадів, які випадали переважно у вигляді короткочасних злив, склала 15 мм, що було на 2 мм менше за кліматичну норму. Відносна вологість повітря склала 61% при середній багаторічній нормі 59%, мінімальні значення даного показника в окремі дні становили 23-26%.
Впродовж першої декади червня агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих зернових культур загалом були добрими та задовільними. Вегетація рослин відбувалася при достатніх показниках вологозабезпеченості та теплового ресурсу. Сприятливий температурний режим позитивно впливав на темпи розвитку пшениці озимої. Разом із тим, у результаті інтенсивних злив і шквалистого вітру на полях окремих господарств, де озимина вирощується на інтенсивних агрофонах, а її сівба проводилася середньорослими та високорослими сортами в ранні й оптимальні строки, було відзначено незначне вилягання посівів.
Обстеження посівів озимини показало, що впродовж першої декади червня у пшениці озимої на більшості посівних площ було закінчено формування зернівки і рослини перейшли до наступного етапу в своєму розвитку – фази молочної стиглості зерна, що було дещо раніше за середні багаторічні строки. Наприкінці звітного періоду рослини більшості сортів ячменю озимого завершили фазу молочної стиглості, зернівка окремих сортів мала тістоподібний стан.
За попередніми даними, величина біологічного врожаю більшості сортів пшениці озимої, які висівалися в оптимальні строки після кращих попередників, варіювала від 6 до 7,5 т/га; після найбільш поширених непарових попередників – від 3,5 до 5,5 т/га. Аналіз стану посівів засвідчив, що недобір зерна озимих зернових культур тією чи іншою мірою слід очікувати на тих площах, де суттєво порушувалася технологія вирощування культури на фоні несприятливих погодних умов, якими можна вважати тривалий бездощовий період і похолодання впродовж більшої частини весняної вегетації.
У другій декаді червня утримувалася дуже тепла, спекотна, з незначними опадами погода. Середня за декаду температура повітря склала 23,5°С, що виявилося на 4,9°С більше за середню багаторічну норму. Впродовж декади максимальна температура повітря підвищувалася до 34,8°С, поверхня ґрунту прогрівалася до 56°С. Мінімальна температура повітря знижувалася до 16,2°С, поверхня ґрунту охолоджувалася до 15,5°С.
Опадів за декаду випало 6,3 мм, або 24% від середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 59%. Мінімальні значення даного показника в окремі дні знижувалися до 20%, що свідчило, в першу чергу, про наявність атмосферної посухи, яка прискорила розвиток фізіологічних процесів у рослин, негативно вплинула на тривалість функціонування їхнього листкового апарату.
Обстеження посівів пшениці озимої на завершення звітного періоду показало, що рослини, які вирощуються по кращих попередниках (чорний пар та горох), знаходилися у фазі молочної стиглості зерна. На посівах ранніх строків сівби у рослин більшості сортів, особливо ранньостиглих, зернівка мала тістоподібну консистенцію, в окремих з них відзначався початок воскової стиглості зерна.
У більшості рослин пшениці озимої у функціонуючому стані знаходилися в середньому 1,5-2 листки.
Переважна частина сортів ячменю озимого була на початку воскової стиглості зерна, більш ранньостиглі – на початку повної стиглості.
Упродовж третьої декади червня утримувалася порівняно тепла, з незначними опадами погода. Проте місцями, в більшості випадків це стосується західних і південних областей, пройшли інтенсивні дощі, які супроводжувалися сильними вітрами та градом.
Середня температура повітря за декаду склала 23,2°С, що було на 3,1°С більше від середньої багаторічної норми. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 21,4-25,2°С. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до 31,9°С, а поверхня ґрунту в цей час прогрівалася майже до 62°С. Мінімальні температури повітря та поверхні ґрунту в нічний час знижувалися відповідно до 13° та 12,1°С.
Середня кількість опадів склала 7,5 мм, що на 8,5 мм менше від кліматичної норми. Відносна вологість повітря становила 59%, а мінімальні значення даного показника знижувалися до 30% і утримувалися впродовж 3 діб.
Загалом середня температура повітря за червень склала 22,1°С і виявилася на 3°С вищою за середню багаторічну норму. Такий підвищений температурний режим за даний проміжок часу відзначався вдруге за останні 10 років. Тепліше було лише у відповідний період минулого року (рис. 3).
Рис. 3. Середня температура повітря ( ° С ) у червні (2011-2020 рр.)
Середня кількість опадів склала близько 30 мм, що майже вдвічі менше від середніх багаторічних значень. При цьому слід зазначити, що за цей час в окремих областях, не є винятком і південна частина країни, випало більше 60 мм опадів, які в цілому мали позитивний вплив не лише на озимі, але і на ярі зернові культури.
Проведене обстеження посівів озимих зернових культур по завершенні першого літнього місяця показало, що рослини більшості вітчизняних сортів пшениці озимої, розміщені після кращих попередників, знаходилися на початку або у фазі повної стиглості зерна. На окремих полях залежно від сорту, строку сівби та рівня мінерального живлення у рослин відзначався кінець воскової стиглості зерна.
Обстеження посівів із метою визначення стану рослин ярих зернових колосових і зернобобових культур, проведені 30 червня, засвідчили, що ступінь розвитку їх у цілому є задовільним. Рослини мають висоту 85-92 см, горох – 63-75 см. Ячмінь ярий ранньостиглих сортів (Созонівський, Сталкер, Адапт тощо) 28-30 червня вступив у фазу повної стиглості зерна. Овес і тритикале яре, а також решта сортів ячменю ярого знаходяться у фазі воскової стиглості. Настання повної стиглості зерна згаданих культур очікується в середині першої декади липня. У рослин гороху сорту Царевич триває налив зерна.
Проведений лабораторний аналіз елементів структури врожайності свідчить, що залежно від сортових особливостей довжина колоса ячменю ярого варіює від 6,9 до 9,3 см, тритикале ярого – від 6,2 до 8,7 см, волоті вівса – від 14,3 до 18,5 см, а бобу гороху – від 3,9 до 7,6 см, сформувавши відповідно 20-23 шт.; 17-19 і 26-29 шт. зерен у колосі та 3-5 шт. зерен у бобі. Наведені вище цифрові дані індивідуальної продуктивності рослин ярих зернових і зернобобових культур свідчать про можливість отримання в умовах нинішнього року (звісно ж, за сприятливих погодних умов у передзбиральний та збиральний період і оперативного та якісного проведення жнив) вагомих урожаїв зерна цієї групи культур. На даний час розвитку шкідників у посівах ярих зернових та зернобобових культур практично не спостерігається.
Моніторингове обстеження посівів і оцінка морфобіологічного стану кукурудзи показали значний вплив агротехнологічних заходів та гідротермічних умов на динаміку ростових процесів культури. Рослини кукурудзи надраннього строку сівби за висоти 176-196 см сформували по 10-13 шт. зелених листків на рослині, оптимального строку – за висоти рослин 164-190 см – по 10-12 шт. листків на рослині, за пізнього строку сівби – 145-163 см та 8-10 шт. листків на рослині. Середньодобовий приріст рослин кукурудзи за останній тиждень дорівнює 6,5-9,3 см. На рослинах гібридів кукурудзи надраннього й оптимального строків сівби відзначено засихання 4-5 нижніх листків, за пізнього строку сівби – 2-4 листків. Враховуючи гідротермічні умови, фактичний стан гібридів кукурудзи всіх строків сівби на початок липня можна охарактеризувати як добрий.
Фітосанітарний стан посівів зернових культур є задовільним. Чисельність і ступінь розповсюдження хвороб і шкідників у посівах є незначними та не перевищують економічних порогів шкодочинності, особливо там, де раніше проводилися пестицидні обробки полів.
Враховуючи погодні умови та фізіологічний стан рослин, можна стверджувати, що у більшості зерносіючих областей країни початок масового збирання основної зернової культури розпочнеться 3-6 липня.
Очікуваний рівень максимальної врожайності пшениці озимої за окремими сортами, що вирощуються після кращих і удобрених попередників, цього року може становити в середньому від 6 до 7,5 т/га . В ячменю озимого – від 4 до 6,5 т/га і навіть вище, про що свідчать попередні результати збирання.
Разом із тим, враховуючи значні посівні площі пшениці озимої після непарових попередників, зокрема після соняшнику , слід зазначити, що на таких полях середній рівень її врожайності може становити від 3 до 4,5 т/га , що, безумовно, позначиться на валових зборах зернової продукції, які, за об’єктивними даними та чисельними прогнозами, як зазначалося, поступатимуться минулорічним. Причиною цього є не лише погодні умови, але і допущені помилки у технологічному процесі вирощування культури.
За матеріалами Національної академії аграрних наук України
