Україна: метеорологічні умови третьої декади липня 2020 року – Укргідрометеоцентр

Дощі відзначалися майже на всій території країни, їхній розподіл був строкатим, кількість коливалася від неістотних та невеликих на більшості території до помірних, місцями (в основному на півдні та південному сході) спостерігалися значні зливи із грозами, шквалами та градом. Найменше опадів відзначалося у центральних областях.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 83 до 138 годин, що у більшості областей близько або на 11-32 години більше за норму. Лише у Херсонській, Закарпатській та Запорізькій областях тривалість сонячного сяйва була меншою на 12-18 годин.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 1,5-3,4°С вищою за норму і становила від +20° до +25°С.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +35-37°С, у західних, Житомирській та Чернігівській областях – до +28-34°С.

Кількість днів із максимальною температурою повітря +30°С і вище становила 6-10, у північних, Волинській, Тернопільській, Хмельницькій, та Закарпатській областях – 1-5, у Львівській, Рівненській та Івано-Франківській вона не перевищувала позначку +30°С.

В багатьох районах південних, Дніпропетровської та Луганської областей, місцями у Кіровоградській, Черкаській, Вінницькій, Київській, Полтавській, Сумській, Донецькій та Харківській областях упродовж 1-4 днів максимальна температура повітря перевищувала позначку +35°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +6-10°С, в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях – до +11-14°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі часом охолоджувалася до +7-13°С, на Київщині (на торф’яниках) – до +4°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +48-70°С.

Опади різної інтенсивності (від слабких і помірних до сильних злив, подекуди зі шквалами, грозами та градом) спостерігалися впродовж 1-6 днів.

У Тернопільській, Рівненській, Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій, Житомирській, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Одеській та Миколаївській областях середня обласна їхня кількість за декаду становила 59-92% норми (10-23 мм).

Найбільша кількість опадів за декаду відзначалася в Івано-Франківській, Запорізькій та Херсонській областях – 129-275% норми (33-54 мм), на решті території опадів випало значно менше за норму – 9-48% (1-12 мм), в окремих районах центральних областей було зовсім сухо (рис. 2).

Добовий максимум опадів в окремих пунктах спостережень Житомирської, Київської, Рівненської, Волинської, Івано-Франківської, Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей становив від 20 до 40 мм (1-3 декадні норми). На метеостанціях Ботієве, Бердянськ (Запорізька обл.) та Бехтери (Херсонська обл.) за один дощ випало близько 1,5 місячної норми опадів (44-60 мм).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +21-29°С. Упродовж 6-10 днів, в Івано-Франківській області – до 5 днів в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 48 до 80%. За винятком західних та Житомирської областей упродовж 4-7 днів, на півдні та сході – до 9 днів, відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж 1-2 днів в окремих пунктах південних, Рівненської, Хмельницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, Київської, Чернігівської, Черкаської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-21 м/с. На решті території країни переважав помірний вітер.

Середня місячна температура повітря у липні становила від +18,9° до +24,8°С, що на 0,9-2,6°С вище за норму.

Абсолютний максимум температури повітря у липні становив +35-41°С, у західних, Житомирській та Чернігівській областях +31-34°С.

Кількість днів із температурами вище +30°С за липень у західних, окрім Чернівецької, областях становила від 1 до 6, у південних, східних, Полтавській, Вінницькій та Дніпропетровській областях – від 16 до 24, на решті території – 8-15 днів.

Упродовж 1-7 днів у південних, східних, місцями у центральних, Київській та Сумській областях максимальна температура вдень досягала +35-41°С.

В окремих районах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей було досягнуто або на 0,1-0,4°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря першої декади липня за період спостережень із 1961 року.

У багатьох районах Луганської, окремих районах Харківської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської, Полтавської та Черкаської областей було досягнуто або на 1-3°С перевищено абсолютний максимум температури повітря першої декади липня за період спостережень із 1951 року.

У Луганській, окремих районах Полтавської, Донецької та Херсонської областей було досягнуто або на 1°С перевищено максимальну температуру повітря липня за період спостережень із 1951 року.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +6-9°С, у Миколаївській, Херсонській, Чернівецькій та Полтавській областях – до +10-11°С.

Розподіл опадів був вкрай нерівномірним, як по території країни, так і в межах окремих областей та районів. Спостерігалася велика кількість сильних локальних злив, шквалів та граду.

Середня обласна кількість опадів за липень у більшості областей була меншою за норму і склала переважно від 25 до 67 мм (37-70% норми), у Рівненській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Волинській, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Одеській областях – від 41 до 112 мм (77-132% норми). У розрізі метеостанцій найбільше опадів за липень зафіксовано у Слобожанському (Харківська обл.) – 130 мм та Бродах (Львівська обл.) – 167 мм.

На метеостанції Ізмаїл (Одеська обл.), де сума опадів склала 68 мм, на 19 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду липня за період спостережень із 1961 року .

На метеостанціях Слобожанське (Харківська обл.) та Броди (Львівська обл.), де сума опадів склала 116 та 132 мм, на 24 та 16 мм відповідно було перевищено найбільшу кількість опадів за другу декаду липня за період спостережень із 1961 року .

На метеостанціях Харків та Слобожанське (Харківська обл.), де за добу випало 89 та 104 мм відповідно, було на 6-22 мм перевищено добовий максимум опадів у липні за весь період спостережень.

Погодні умови липня (незначні дощі – 25-50% норми, підвищений на 2-2,5°С температурний фон) обумовили суттєве погіршення зволоження ґрунту на більшості площ центральних та південних областей, де запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під усіма культурами були у 2-3 рази меншими за оптимальні показники для поточного періоду вегетації та не перевищували 20-40 мм. За визначенням агрометеорологів, у кінці липня на багатьох метеостанціях центральних областей (Черкаська, Київська, Полтавська) запаси вологи в метровому шарі ґрунту під кукурудзою становили лише 4-18 мм – це найменші показники за останні 20 років спостережень.

У південних областях (Миколаївська, Одеська, Херсонська, Запорізька) на багатьох площах запаси вологи метрового шару ґрунту вже вичерпано повністю. Лише у деяких районах Запорізької та Херсонської областей із випадінням ефективних опадів, зниженням температури та підвищенням відносної вологості повітря відбулося пом’якшення умов вегетації пізніх культур.

За спостереженнями агрометеорологів, на багатьох площах зерно кукурудзи на 1,5-2,5 тижні раніше звичайного досягло молочної стиглості, та майже на 2-3 тижні раніше звичайного почалося достигання насіння соняшнику. Значного зменшення врожаю пізніх культур (кукурудза та соняшник) не очікується, оскільки на кінець липня було сформовано більше 70% урожаю.

Дефіцит липневих опадів, який у більшості районів центральних областей перевищує 50% норми, був несприятливим фактором для накопичення вологи та підготовки ґрунту до сівби озимих культур під урожай 2021 року, найперше озимого ріпаку, оптимальні строки сівби якого у більшості областей – це період 10-25 серпня. Нинішнього року, як і минулого, передумови для сівби цієї культури складаються малосприятливі, за винятком західних областей.

Агрометеорологічні умови у західних областях оцінювалися як сприятливі для більшості сільськогосподарських культур завдяки накопиченню ефективних температур повітря та достатнім вологозапасам. Однак через часті невеликі дощі спостерігалося локальне перезволоження верхніх шарів ґрунту, що ускладнювало збирання хлібів.

У більшості північних областей дуже тепла, часом спекотна погода та достатнє вологозабезпечення ґрунту були сприятливими факторами для формування врожаю пізніх технічних культур. Підвищення температури в середині декади до +29-34°С негативного впливу на ці культури не мало завдяки невеликій тривалості періоду із високими температурами та достатній кількості вологи в ґрунті.

Станом на 31 липня суми ефективних температур повітря вище +10°С були близькими або на 40°С нижчими за середні багаторічні показники^*. Суми ефективних температур повітря вище +15°С були на 20-85°С вищими за середні багаторічні показники^* і у розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким значенням (табл.).

* Для порівняння взято період 1986-2015 рр., який наразі використовується в УкрГМЦ

Станом на 31 липня (зразки ґрунту відібрано 28.07.20) запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під кукурудзою у західних, на більшості площ північних, Вінницькій, місцями у Харківській та Херсонській (на зрошених площах) областях утримувалися переважно на задовільному (85-116 мм) та достатньому (125-180 мм) рівнях.

На решті площ вологозапаси метрового шару ґрунту були недостатніми (51-77 мм), в окремих районах центральних, Київської, Чернігівської, Миколаївської та Харківської областей вони не перевищували 4-46 мм продуктивної вологи (рис. 3).

Під цукровим буряком зволоження орного шару ґрунту було недостатнім (не більше 6 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на більшості площ містилося від 30 до 44 мм продуктивної вологи, що є недостатнім у період росту кореня. Місцями у Полтавській та Черкаській областях метровий шар ґрунту був зовсім сухим.

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ залишалися незадовільними (менше 10 мм), на багатьох площах південних, Харківській, Сумській, Чернігівській, окремих площах Дніпропетровської та Полтавської областей орний шар був зовсім сухим. Задовільне (11-17 мм) та достатнє (21-30 мм) вологозабезпечення відзначалося у Вінницькій, в окремих районах Чернігівської, Полтавської, Черкаської, Харківської, Донецької, Запорізької, Херсонської та областей.

На більшості площ вологозабезпечення метрового шару під соняшником залишалося незадовільним (від 9 до 50 мм) та недостатнім (52-76 мм). На окремих площах Херсонської, Миколаївської, Одеської та Харківської областей метровий шар ґрунту був зовсім сухим (рис. 4).

Достатні запаси продуктивної вологи відзначалися лише у Вінницькій, в окремих районах Харківської, Запорізької та Херсонської областей (81-109 мм), у районах, де у поточній або попередній декадах пройшли значні дощі.

В орному шарі ґрунту запаси продуктивної вологи під соєю у західних, місцями Вінницькій та Київській областях були на задовільному (17-19 мм) та достатньому (21-48 мм) рівні. У центральних областях зволоження залишалося недостатнім (2-9 мм), місцями орний шар ґрунту був зовсім сухим.

У метровому шарі ґрунту показники вологозабезпечення на більшості площ центральних, місцями у Харківській, Київській, Херсонській та Вінницькій областях залишалися на недостатньому (68-76 мм) та незадовільному (7-48 мм) рівнях. У західних, на окремих площах Вінницької областей вологозабезпечення було на доброму (93-97 мм) та оптимальному (126-207 мм) рівнях.

На всій території країни зерно ранніх озимих зернових культур (жито, ячмінь, пшениця) досягло повної стиглості, тривало його збирання.

Стан посівів на незібраних площах західних областей переважно добрий.

В ярого ячменю та ярої пшениці відзначалася повна стиглість, тривало масове збирання.

У вівса спостерігалися воскова та повна, на півночі – молочна стиглість зерна, розпочалося збирання врожаю. Стан посів добрий та задовільний. Маса 1000 зерен вівса становила 29-36 г.

У кукурудзи тривало цвітіння волоті та качанів, на деяких площах південних та центральних областей у дуже ранні строки відзначалася молочна стиглість зерна. На одній рослині сформувалося 1-2 качани.

На окремих площах південних та північно-західних областей рослини зібрали на зелений корм.

Стан посівів переважно добрий, однак місцями у центральних, південних та північно-східних областях спостерігалося засихання, пожовтіння листя та денне в’янення рослин через засушливі умови, пошкодження рослин с/г шкідниками.

Впродовж декади у гречки тривало формування та достигання зернівки, у проса – викидання волоті. Стан посівів переважно добрий.

У сої відзначалося утворення та формування бобів. Стан рослин переважно добрий. Місцями у південних областях спостерігалося пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками та денне в’янення рослин від засухи.

У цукрових буряків тривав ріст кореня, на окремих площах відзначалося пожовтіння нижніх листків. За визначенням агрометеорологів, середня маса одного кореня складала 220-275 г. Стан посівів задовільний та добрий.

Упродовж декади у соняшнику тривало формування кошиків, в окремих районах південних, центральних та східних областей – достигання насіння.

Середній діаметр кошиків мав розмір від 8 до 21 см.

На окремих площах Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Чернігівської областей відзначалося слабке формування репродуктивних органів, денне в’янення, засихання та пожовтіння рослин через посушливі умови, у Вінницькій області – пошкодження хворобами.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади спостерігалося відростання отави після першого укосу, цвітіння, достигання насіння та другий укіс. Стан трав добрий та задовільний, на окремих площах Миколаївської області відзначалося пожовтіння рослин.