Україна: метеорологічні умови першої декади серпня 2020 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

1244

Упродовж першої декади серпня на території країни переважала антициклональна погода – тепла, в окремі дні спекотна та майже суха. Середні добові температури повітря у найтепліші дні перевищували кліматичну норму на 4-6°С, вдень максимальна температура повітря у південній половині країни досягала +35-39°С. Упродовж 1-9 днів спостерігалися суховійні явища.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 89 до 130 годин, що на 11-40 годин більше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря у Сумській області виявилася близькою до норми, у західних, Житомирській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – на 2,1-3,1°С, на решті території – на 1,1-2°С вищою за норму і становила від +19,9°С на півночі до +24,8°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +30-35°С, у південних та Дніпропетровській областях – до +36-39°С. Упродовж 1-7 днів вона перевищувала позначку +30°С.

У південних, Дніпропетровській, місцями у Вінницькій, Кіровоградській, Донецькій та Харківській областях упродовж 1-3 днів максимальна температура повітря досягала і перевищувала позначку +35°С.

У найпрохолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до +7-12°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до +5-9°С, у південних (за винятком Херсонської), Дніпропетровській, Донецькій та Чернівецькій областях – до +10-11°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +52-67°С.

Впродовж 1-3 днів відзначалися незначні опади . На переважній частині території країни їхня кількість становила лише 1-4 мм, у більшості північних, окремих районах західних, Херсонської, Запорізької, Полтавської та Черкаської областей їхня кількість склала 5-13 мм. У більшості районів центральних, окремих районах Миколаївської, Одеської та Харківської областей опадів не було зовсім (рис. 2).

 

 

 

Середня по області декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від +22° до +28°С. Упродовж 6-10 днів по всій території країни в один зі строків спостережень вона перевищувала +25°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 43% до 75%. У більшості областей, за винятком Волинської та Івано-Франківської, впродовж 1-9 днів у денні години відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж декади на переважній частині території країни переважав помірний вітер . Лише в окремих районах Львівської, Рівненської, Тернопільської та Одеської областей упродовж 1-4 днів відзначалося його посилення до 15-17 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови впродовж декади були переважно малосприятливими щодо впливу на сільськогосподарські культури.

Зниження нічних температур повітря до +7-9°С на початку декади (в окремих районах північних, центральних, західних та східних областей), а надалі підвищення максимальних температур повітря до +30°С і вище, високі температури ґрунту на глибині 10 см та відсутність ефективних опадів мали негативний вплив на вегетацію пізніх культур. Одночасно для завершення жнив вони були сприятливими.

Дефіцит або повна відсутність опадів спричинили подальший розвиток ґрунтової засухи. На багатьох площах центральних та південних областей орний і метровий шари ґрунту були сухими або майже сухими.

 

Теплозабезпечення

Станом на 10 серпня суми ефективних температур повітря вище +10°С були близькими або на 25-45°С вищими за середні багаторічні показники*. Суми ефективних температур повітря вище +15°С були на 60-100°С вищими за середні багаторічні показники* і за агрокліматичними зонами становили (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +10°С

вище +15°С

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2020 р.

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2020 р.

Степ

955-1115

980-1160

435-590

510-635

Лісостеп

740-955

735-1000

250-430

325-520

Полісся

705-820

700-850

230-320

290-420

* Для порівняння взято період 1986-2015 рр., який наразі використовується в УкрГМЦ

 

Зволоження ґрунту

Станом на 10 серпня вологозабезпечення метрового шару ґрунту під кукурудзою на багатьох площах західних, Сумської, окремих районах Житомирської та Вінницької областей було задовільним (81-120 мм) та достатнім (137-160 мм продуктивної вологи).

На решті площ, де зерно кукурудзи ще не досягло воскової стиглості, запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту були недостатніми та не перевищували 51-77 мм, на багатьох площах центральних, місцями у південних, Чернігівській, Київській та Харківській областях – 11-44 мм продуктивної вологи. В окремих районах Київської області метровий шар ґрунту був зовсім сухим (рис. 3).

Під цукровим буряком запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту були недостатніми (11-30 мм), місцями у Полтавській області метровий шар ґрунту був зовсім сухим.

На більшості площ орний шар ґрунту під соняшником був зовсім сухим або містив менше 10 мм продуктивної вологи.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту у південних, східних, центральних та на більшості площ північних областей становили 12-40 мм, місцями 53-72 мм, на окремих площах східних та Херсонської областей 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухим.

Достатнє (81-120 мм продуктивної вологи) для серпня зволоження відзначалося лише в окремих районах Житомирської, Хмельницької та Харківської областей (рис. 4).

 

 

 

В орному шарі ґрунту під соєю запаси продуктивної вологи на більшості площ західних, місцями у Херсонській та Київській областях були на задовільному (12-19 мм) та достатньому (21-41 мм) рівнях. У центральних, окремих районах Волинської областей зволоження залишалося недостатнім (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями орний шар ґрунту був зовсім сухим.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ центральних, місцями у Харківській, Київській, Херсонській та Вінницькій областях було незадовільним (10-46 мм), місцями недостатнім (54-72 мм). У західних, на окремих площах Вінницької областей вологозабезпечення було на достатньому (89-120 мм) та оптимальному (121-182 мм) рівнях.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови формування та прогноз урожайних властивостей насіння озимої пшениці в Україні у 2020 році

Одним із найважливіших факторів формування врожайної властивості насіння озимої пшениці (здатність різних партій насіння одного і того самого сорту давати при однаковій агротехніці різний урожай) є погодні умови: температурні показники, кількість опадів, відносна вологість повітря та вологозабезпеченість посівів упродовж вегетаційного періоду. За всіх інших однакових умов різниця в урожайності через вплив агрометеорологічних факторів на якість посівного зерна може досягати 4-7 ц/га.

У порівнянні з минулим роком, коли, за експертною оцінкою, на площі близько 59% зерно озимої пшениці мало середній рівень урожайних властивостей, цьогорічні показники є дещо вищими.

У відповідності з розрахунками, виконаними в Українському гідрометеоцентрі на основі екологічної моделі Селекційно-генетичного інституту (м. Одеса), у 2020 році на переважній частині території країни зерно озимої пшениці сформувалося із середнім рівнем урожайних властивостей (близько 67% усіх площ).

Малосприятливі агрометеорологічні умови у період наливу та дозрівання зерна обумовили формування зерна з пониженим рівнем урожайних властивостей у Рівненській, на багатьох площах Волинської, Тернопільської, Чернігівської, Сумської, Луганської, окремих площах Львівської, Житомирської, Київської, Черкаської, Полтавської, Харківської та Запорізької областей (близько 26% усіх площ).

З підвищеними врожайними властивостями зерно сформоване лише у більшості південних районів Херсонської, Запорізької та окремих районах Донецької областей (близько 7% усіх площ).

Розрахунок проведено за метеорологічними даними на десятий день після настання воскової стиглості зерна (рис. 5).

 

 

Зерно кукурудзи на більшості площ досягло молочної, місцями воскової стиглості. На окремих площах західних, Чернігівської та Житомирської областей ще тривало цвітіння качанів кукурудзи. Подекуди у північних, центральних, східних та західних областях відбувалося збирання рослини на зелений корм.

Стан посівів переважав добрий та задовільний.

На багатьох площах південних, центральних, північних, окремих площах західних областей відзначалося денне в’янення, пожовтіння та засихання рослин через засуху, місцями спостерігалося ураження листя кукурудзи хворобами та пошкодження с/г шкідниками.

У гречки на всіх площах тривало формування зернівок та достигання зерна, на окремих площах східних областей розпочалося його збирання. У проса відзначалася повна стиглість зерна.

У сої тривало масове формування бобів, на окремих площах східних областей спостерігався перший етап достигання.

Через посушливі умови на багатьох площах центральних, місцями північних, областей відзначалося в’янення, пожовтіння та засихання рослин.

Цукрові буряки (прогноз урожайності)

Упродовж вегетаційного періоду умови для вегетації та формування врожаю цукрових буряків складалися переважно задовільні, в окремі періоди – незадовільні через високі температури повітря та ґрунту, недостатнє на багатьох площах вологозабезпечення посівів.

Фазовий розвиток рослин, починаючи з травня, відбувався переважно у строки, близькі до звичайних. Прохолодна погода та повільне накопичення ефективного тепла на початку вегетації цукрових буряків були малоефективними для росту та розвитку рослин.

У кінці травня – першій декаді червня (у строки, близькі до середніх багаторічних) розпочався ріст кореню. Запаси продуктивної вологи в усіх шарах ґрунту на той час були достатніми і становили: в орному шарі ґрунту – 30-50 мм, у метровому – 98-150 мм продуктивної вологи.

Надалі зволоження ґрунту під цукровим буряком у центральних областях погіршилося внаслідок нерівномірного розподілу ефективних опадів та підвищеного температурного режиму. Одночасно швидке накопичення ефективного тепла прискорювало фазовий розвиток рослин. На момент настання фази «закриття міжрядь» (кінець червня – початок липня) на більшості площ вологозабезпечення оцінювалося як недостатнє (56-75 мм). Лише місцями воно досягало 99-110 мм продуктивної вологи.

Упродовж другої половини липня – початку серпня переважала спекотна із надзвичайно контрастним розподілом опадів погода, через що у центральних областях відзначалося значне погіршення вологозабезпечення посівів (запаси вологи у метровому шарі не перевищували 40 мм). Високі температури ґрунту (вище +25°С) на глибині 10 см, що на переважній частині території країни спостерігалися впродовж більшості днів, негативно впливали на ріст і розвиток рослин, уповільнювали ріст кореня та надземної маси.

Станом на 10 серпня, за розрахунками за моделями продуктивності, вологозабезпечення посівів становило в середньому 65-70% від оптимального, теплозабезпечення було близьким до норми. Вага одного кореня складала 260-360 г, що менше, ніж минулого року (в 2019 р. вага кореня коливалася від 180 до 600 г). Стан посівів був задовільним, місцями в денні години відзначалося в’янення рослин та пожовтіння листя нижнього ярусу від засухи.

За аналізом погодних умов періоду вегетації, що вже минув, та за агрометеорологічними розрахунками, врожайність цукрових буряків у 2020 р. в Україні може скласти близько 462 ц/га , валовий збір – близько 10,1 млн тонн , що на рівні минулого року.

У соняшнику впродовж декади тривало формування кошиків та достигання насіння. На окремих площах південних та Дніпропетровської областей насіння соняшнику набуло збиральної стиглості. Діаметр кошика становив від 11 до 20 см.

На окремих площах південних, центральних, північних областей відзначалося денне в’янення соняшнику, місцями у східних областях – ураження рослин хворобами.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) відзначався другий укіс, відростання після нього та збирання насіння.

Стан багаторічних трав був переважно добрим, у Миколаївській області спостерігалося засихання та вигорання посівів.

 
Реклама

Вхід