Україна: агрометеорологічні умови другої декади серпня 2020 року

У другій декаді серпня в Україні переважала дуже тепла, в окремі дні жарка та на більшій частині території країни майже суха погода. Істотні опади відмічалися лише у західних областях та у деяких районах південних областей спостерігалися короткочасні інтенсивні зливи.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 78 до 129 год., що близько або на 10-47 год. більше середніх багаторічних показників.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря виявилася у східних, Сумській Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях близькою, на решті території на 1-3°С вищою за норму і становила +18,6-22,6°С.

Максимальна температура повітря підвищувалася у західних та Житомирській областях до +28-32°С, на решті території - до +33-36°С .

Кількість днів із максимальною температурою +30°С і вище у більшості областей (за винятком Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Волинської) становила від 1 до 7.

Упродовж 1-3 днів максимальна температура повітря досягала або перевищувала позначку + 35°С у більшості районів Дніпропетровської, в окремих районах Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької, Харківської, Полтавської, Київської та Чернігівської областей.

У найпрохолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до +4-9°С, в Одеській та Чернівецькій областях – до +10-12°С. (рис.1).

В окремих районах Сумської, Чернігівської, Київської, Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Запорізької областей мінімальна температура повітря досягала або опускалася нижче абсолютного мінімуму температури повітря другої декаді серпня з 1951 року.

Поверхня ґрунту у найпрохолодніші ночі охолоджувалася до + 4-10°С, на Київщині (на торф’яниках) – до +1°С, у денні години вона нагрівалася до +52-67°С.

Опади. У другій декаді серпня у більшості областей ефективних опадів не було або їх кількість не перевищила 1-9 мм. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Рівненській та Волинській областях кількість опадів за декаду становила 47-58% декадної норми (11-15 мм). На Закарпатті в середньому по області декадна кількість опадів склала 38 мм або 131% норми (рис.2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Чернівецької, Тернопільської областей досягав 32-39 мм (1,0-1,3 декадної норми).

12 серпня 2020 р. добовий максимум опадів на метеостанції Асканія Нова Херсонської області досягав 36 мм (1,1 місячної норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від +19°С на півночі до +28°С на півдні країни. Упродовж 8-10 днів по всій території в один із строків спостережень вона перевищувала +25°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 43% до 80%. У західних (за винятком Львівської та Івано-Франківської), Житомирській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях упродовж 1-4 днів, на решті території – упродовж 5-10 днів у денні години відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1 дня в окремих районах Закарпатської, Чернівецької, Тернопільської, Львівської, Рівненської, Харківської, Дніпропетровської та Херсонської областей відмічалося посилення швидкості вітру до 15-23 м/с.

На переважній частині території країни через дефіцит або повну відсутність істотних опадів як упродовж декади, так і всього місяця (в багатьох районах центральних областей ще з липня) тривала, посилювалася та поширювалася повітряно-ґрунтова засуха. Цьому сприяли високі температури повітря та ґрунту, суховійні явища. Станом на 20 серпня (крім західних областей) орний шар ґрунту під усіма с.-г. культурами був майже сухий або сухий зовсім. На багатьох площах центральних та південних областей відмічене повне висихання метрового шару ґрунту під пізніми культурами. Майже на всій території (за винятком західних областей) складаються критичні умови для вчасної сівби озимого ріпаку, не відбувається накопичення вологи у ґрунті під урожай озимих зернових культур 2021 року.

У деяких областях засуха триває ще із кінця травня, сумарна кількість опадів за червень-серпень не перевищила 30-50% норми у багатьох районах Київської, Черкаської, Вінницької, Кіровоградської, Чернігівської, Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Одеської, Миколаївської та прилеглих до них районів інших областей.

За оцінками агрометеорологів Черкаського ЦГМ, у Чигиринському та Смілянському районах цієї області кількість опадів з початку літа виявилася найменшою за період спостережень з 1948 року і становила лише 30-67 мм при нормі 80-130 мм.

Засуха значно погіршила умови для формування повноцінного урожаю пізніх с.-г. культур, призвела до уповільнення та завершення росту кошиків соняшнику та качанів кукурудзи, стан цих культур швидко погіршувався. Передчасно засихало нижня листя, у кукурудзи спостерігалося незадовільне запилення, формувалася значна кількість майже порожніх качанів. На площах, охоплених найбільш жорсткою засухою, кількість зерна у качанах виявилася у декілька разів меншою від середніх значень, рекордно низькою була маса качанів у фазу молочна стиглість. На багатьох площах вегетація кукурудзи та соняшнику передчасно завершилася.

Через сухість ґрунту уповільнювався або припинявся приріст кореня цукрового буряку.

Сонячна погода була сприятливою для дозрівання овочевих культур, накопичення цукру у буряках та в плодах фруктових дерев, збирання урожаю.

Станом на 20 серпня суми ефективних температур повітря вище +10°С були близькими до середніх багаторічних показників^* або перевищували їх на 20-40°С, вище +15°С – перевищували на 40-100°С і за агрокліматичними зонами становили (табл.)

Таблиця 1

* Для порівняння взято період 1986-2015 рр., який наразі використовується в УкрГМЦ

Станом на 20 серпня запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на площах, призначених під сівбу озимих культур, у більшості областей (за винятком південних, де запаси вологи будуть визначатися у кінці першої декади вересня) були недостатніми (11-20 мм) та незадовільними (1-10 мм), у багатьох районах Дніпропетровської, в окремих районах Донецької, Луганської, Харківської, Кіровоградської, Черкаської та Чернігівської областей ґрунт був сухий зовсім. Достатнє та оптимальне зволоження орного шару ґрунту відмічалося на окремих площах Хмельницької, Рівненської, Тернопільської та Закарпатської областей – 23-40 мм продуктивної вологи (рис. 3).

Станом на 20 серпня вологозабезпечення метрового шару ґрунту під кукурудзою на багатьох площах західних, Сумської, в окремих районах Чернігівської, Житомирської та Вінницької областей було задовільним (81-120 мм продуктивної вологи), на окремих площах західних областей - достатнім (136-150 мм продуктивної вологи).

На решті площ, де зерно кукурудзи ще не досягло воскової стиглості, запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту були недостатніми та не перевищували 54-70 мм, на більшості площ центральних, Київської, окремих площах Чернігівської та Харківської областей вони були незадовільними – 14-46 мм продуктивної вологи.

На полях під цукровим буряком вологозабезпечення метрового шару ґрунту було незадовільним для періоду росту коренеплодів і становило 15-21 мм продуктивної вологи, на окремих площах Полтавської області ґрунт був сухий зовсім.

Соняшник. Запаси вологи метрового шару ґрунту на більшості площ, де у кінці декади ще не спостерігалося достигання насіння, становили від 8 до 48 мм продуктивної вологи, на окремих площах Донецької, Херсонської та Одеської областей метровий шар ґрунту був сухий зовсім.

Соя. Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ центральних та окремих площах Київської областей було незадовільним (9-40 мм продуктивної вологи), місцями недостатнім (61-71 мм продуктивної вологи). Лише у західних та на зрошуваних площах Херсонської областей вологозабезпечення було на достатньому (81-120 мм) та оптимальному (121-161 мм) рівнях.

В окремих районах південних, західних та центральних областей тривала сівба озимого ріпаку, на раніше засіяних площах відмізначалося утворення сходів та 1-го справжнього листка.

У кукурудзи в залежності від строків сівби та скоростиглості зерно знаходилося у фазі молочної, воскової або повної стиглості. Подекуди рослини збирали на зелений корм. На одній рослині сформувалося 1-2 качани, кількість зерен в одному качані становила від 367 до 720.

На окремих площах південних областей відмічалося пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками та хворобами, у центральних областях через засушливі умови – денне в’янення рослин, пожовтіння листя, у північних – засихання листя та качанів.

У гречки на більшості площ тривало формування зернівок та їх достигання, на окремих площах східних областей зерно збирали. Маса 1000 зерен становила від 23 до 48 г.

Зернобобові культури. У сої тривало формування та достигання бобів. Місцями у південних областях через засушливі умови відмічалося денне в’янення рослин, у центральних – пожовтіння листя нижнього ярусу. На одній рослині сформувалося від 13 до 53 бобів більше 1 см. Стан рослин добрий та задовільний.

У цукрових буряків тривав ріст та набір ваги коренів: за даними метеостанцій на 20 серпня, середня вага складала від 277 до 364 г, що значно менше минулорічного. Стан буряків задовільний.

У соняшника на більшості площ спостерігалося достигання насіння, на багатьох площах південних, окремих площах центральних областей воно досягло збиральної стиглості, розпочалося збирання. В середньому діаметр кошиків становив від 11 до 21 см. На більшості площ через посушливі умови відмічалося денне в’янення рослин, засихання листя, ураження хворобами та шкідниками. Стан рослин переважно задовільний, на окремих площах південних областей – незадовільний.

Багаторічні трави (конюшина, люцерна, еспарцет). У трав тривало відростання після укосів, достигання та збирання насіння. Стан багаторічних трав переважно задовільний, у східних областях подекуди - незадовільний.