Україна: метеорологічні умови третьої декади жовтня 2020 року

Третя декада жовтня в Україні виявилася однією з найтепліших за весь період метеорологічних спостережень на всій території країни як за рівнем середньої декадної температури, так і в окремі дні, коли позитивна аномалія досягала +8-10°С, а середньодобові температури досягали майже весняно-літнього рівня (+10-17°С). Показники середньої за декаду температури повітря відповідали температурі кінця вересня за кліматичною нормою.

Одночасно у цілому по Україні жовтень виявився найтеплішим за останні 60 років спостережень і четвертим місяцем 2020 року, коли аномалія середньої місячної температури досягла або перевищила +4,5°С .

Упродовж декади переважав антициклональний характер погоди, у більшості областей було майже сухо, істотні опади відзначалися лише у багатьох районах Одещини, в окремих районах північних та центральних областей, на Закарпатті та Прикарпатті.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 17 до 51 години, що близько або на 11-33 години менше за середні багаторічні значення.

Середня обласна температура повітря за декаду виявилася на 3,7-6,1°С вищою за норму і становила від +8,8°С на північному сході до +13,5°С на півдні країни.

У Херсонській, Донецькій, багатьох районах Миколаївської, Запорізької, Луганської, Дніпропетровської, в окремих районах Одеської, Харківської, Кіровоградської, Черкаської та Полтавської областей було досягнуто або на 0,1-1,7°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря третьої декади жовтня за період спостережень із 1961 р.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +18-22°С, в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – до +24°С.

В окремих пунктах спостережень Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Полтавської, Харківської, Сумської, Чернігівської та Житомирської областей було досягнуто або на 1°С перевищено абсолютний максимум температури повітря третьої декади жовтня за період спостережень із 1951 р.

У найхолодніші ночі у кінці декади мінімальна температура повітря знижувалася до мінус 1-4°С, у західних (за винятком Івано-Франківської), Житомирській, Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській та Херсонській областях – до 0° – плюс 3°С (рис. 1).

В окремих районах Херсонської, Харківської, Полтавської, Вінницької, Житомирської, Рівненської, Волинської та Львівської областей було досягнуто або на 1°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря третьої декади жовтня за період спостережень із 1951 р.

Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася до мінус 1-6°С, у Херсонській, Вінницькій, Житомирській, західних (за винятком Тернопільської та Львівської) областях – до 0° – плюс 2°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +22-38°С.

Зниження температури на поверхні ґрунту, висоті 2 см та у повітрі до від’ємних значень відзначалося на більшості території, за винятком Волинської області, впродовж 1-4 днів.

Опади різної інтенсивності та кількості спостерігалися впродовж 1-4 днів майже по всій території країни, у деяких районах в основному у вигляді туманів, роси та мряки.

Середня обласна кількість опадів на більшій частині території становила від 8 до 46% декадної норми (1-6 мм), у Запорізькій, Сумській та Черкаській областях – 54-70% норми (5-7 мм). У Київській та Чернігівській областях кількість опадів по області була близькою до норми (10-12 мм). На решті території їхня кількість за декаду становила 129-188% декадної норми (14-21 мм) (рис. 2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Донецької, Луганської та Одеської областей досягав 19-30 мм (2-4 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +9-14°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 74 до 91%.

Вітер на переважній частині території країни впродовж декади переважав помірний, лише в окремих районах Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької, Львівської та Івано-Франківської областей упродовж 1-4 днів спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-17 м/с, місцями у горах Карпат – до 24-28 м/с.

Середня місячна обласна температура повітря із заходу на схід виявилася на 3-5,7°С (на Закарпатті – на 2,2°С) вищою за норму і становила +11,1-14°С, у південних областях – 14,6-15,8°С.

У першій декаді жовтня в Одеській, Миколаївській, Черкаській, Київській, Чернігівській, у багатьох районах Кіровоградської, Вінницької, в окремих районах Херсонської, Сумської, Житомирської, Чернівецької та Хмельницької областей було досягнуто або на 0,1-2,1°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря за період спостережень із 1961 р.

У другій декаді жовтня у Херсонській, Миколаївській, в окремих пунктах Запорізької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Харківської та Луганської областей було досягнуто або перевищено на 0,1-3,2°С найвищу середню декадну температуру повітря за період спостережень із 1961 р.

У Херсонській, Донецькій, у багатьох районах Миколаївської, Запорізької, Луганської, Дніпропетровської, в окремих районах Одеської, Харківської, Кіровоградської, Черкаської та Полтавської областей було досягнуто або на 0,1-1,7°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря третьої декади жовтня за період спостережень із 1961 р.

На переважній частині території країни, за винятком Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, частини Волинської та Тернопільської областей, було досягнуто або на 0,1-2,1°С перевищено найвищу середню місячну температуру повітря жовтня за період спостережень із 1961 р.

Максимальна температура повітря у жовтні підвищувалася до +22-27°С.

В окремих пунктах Запорізької, Донецької та Херсонської областей у другій декаді жовтня було досягнуто або перевищено на 1-2°С абсолютні максимуми температури повітря за період спостережень із 1951 р.

В окремих пунктах Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Полтавської, Харківської, Сумської, Чернігівської та Житомирської областей було досягнуто або на 1°С перевищено абсолютні максимуми температури повітря третьої декади жовтня за період спостережень із 1951 р.

Мінімальна температура повітря у жовтні знижувалася до 0° - мінус 4°С, у Херсонській, Житомирській, Рівненській, Волинській, Вінницькій, Хмельницькій, Закарпатській та Чернівецькій областях – до плюс 1-2°С.

У першій декаді жовтня на переважній частині території країни, за винятком східних, окремих районів Сумської, Полтавської, Волинської, Львівської та Закарпатської областей, було на 1-6°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря за період спостережень із 1951 р.

На метеостанціях Могилів-Подільський (Вінницька обл.) та Болград (Одеська обл.) було на 1°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря другої декади жовтня за період спостережень із 1951 р.

В окремих районах Херсонської, Харківської, Полтавської, Вінницької, Житомирської, Рівненської, Волинської та Львівської областей було досягнуто або на 1°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря третьої декади жовтня за період спостережень із 1951 року.

На переважній частині території країни, за винятком Сумської, Полтавської, Черкаської, окремих районів східних та південних областей, було досягнуто або на 1-4°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря жовтня за період спостережень із 1951 р.

Середня обласна жовтнева кількість опадів на більшій частині країни досягала 125-269 % (31-109 мм). У Харківській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях вона була близькою до місячної норми (24-30 мм). У Луганській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській областях кількість опадів за місяць становила від 53 до 77% норми (від 20 до 24 мм).

У першій декаді жовтня в окремих пунктах Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Житомирської, Вінницької, Кіровоградської та Херсонської областей кількість опадів досягла або на 4-23 мм перевищила найбільшу кількість опадів за період спостережень із 1961 р.

В окремих пунктах Київської, Черкаської та Херсонської областей у першій декаді жовтня було на 9-18 мм перевищено добовий максимум опадів жовтня за весь період спостережень.

В окремих пунктах Київської області кількість опадів на 9-25 мм перевищила найбільшу кількість опадів другої декади жовтня за період спостережень із 1961 р .

Агрометеорологічні умови останньої декади жовтня були сприятливими для розвитку посіяних озимих культур.

Високі для середини осені температури повітря і ґрунту та достатнє його зволоження обумовлювали швидкий ріст і розвиток рослин. У кінці місяця на вересневих посівах озимих культур тривало масове кущіння, на пізніх (жовтневих) посівах відзначалися початкові фази розвитку – проростання зерна, утворення сходів, третього листка та вузлових коренів. На більшості площ фазовий розвиток наблизився до середніх багаторічних показників.

Станом на 30 жовтня зволоження ґрунту під озимими культурами та на зябу було строкатим, але на більшості площ – переважно достатнім. Незважаючи на дефіцит опадів упродовж декади, активного випаровування вологи із ґрунту не відбувалося через високу відносну вологість повітря, тумани та рясні осінні роси. Внаслідок цього на більшості площ запаси вологи в орному шарі ґрунту залишалися на достатньому та оптимальному рівнях, однак, за повідомленнями агрометеорологів, у центральних і південних областях ґрунтова волога була зосереджена в основному у верхніх шарах ґрунту (до 20-30 см).

У цілому по країні стан озимини на площах із достатніми вологозапасами є добрим та відмінним, на площах із недостатніми вологозапасами спостерігалася значна неоднорідність розвитку рослин і зріджені сходи.

В областях, де найдовше утримувалася посуха або було значно обмежено запаси вологи (Донецька, Луганська, багато районів Харківської, Одеської, Запорізької областей), зберігалися незадовільні умови для проростання зерна та утворення сходів. На багатьох полях цих областей проростання зерна було відзначено лише в районах, де спостерігалися слабкі дощі. В основному ж зерно озимої пшениці не проростало більш ніж 1,5 місяця через абсолютно сухий верхній шар ґрунту.

Під час короткочасних похолодань температура повітря в нічні години часом опускалася нижче за «біологічний мінімум», уповільнювалася вегетація рослин, однак це не набувало критичного характеру.

Станом на 31 жовтня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня, перевищували середні багаторічні на 180-265°С і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл. 1).

Таблиця 1

Сума ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилася з 1 до 31 жовтня, була на 85-155°С більшою за норму і в розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам (табл. 2).

Таблиця 2

* Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації

Станом на 31 жовтня запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами на більшості площ східної половини країни, Одеської, Миколаївської, окремих районах Кіровоградської, Черкаської та Київської областей були недостатніми (11-20 мм) та незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи). У Донецькій, більшості районів Луганської та місцями у Харківській, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Київській областях орний шар ґрунту був зовсім сухим.

Достатнє зволоження ґрунту (21-30 мм продуктивної вологи і більше) відзначалося у західних, на більшості площ північних, Вінницькій, у багатьох районах Черкаської, Кіровоградської, на окремих площах Полтавської, Дніпропетровської, Одеської, Херсонської та Миколаївської областей (рис. 3).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під озимими культурами на більшості площ оцінювалися як недостатні (51-80 мм) та незадовільні (менше 50 мм продуктивної вологи). На окремих площах східних областей 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухим або майже сухим.

У західних, Житомирській, Вінницькій, місцями у південних, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській та Харківській областях запаси вологи становили 80-160 мм і більше (рис. 4).

На зябу для кінця осені достатнє (21-30 мм і більше продуктивної вологи) в орному шарі ґрунту зволоження відзначалося у західних, на більшості площ північних, центральних, окремих площах південних (за винятком Запорізької) областей.

На решті території країни сформувалося недостатнє (11-20 мм) та незадовільне (менше 10 мм продуктивної вологи) зволоження ґрунту. В Донецькій, більшості районів Луганської, місцями у Харківській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях 0-20 см шар ґрунту був зовсім сухим (рис. 5).

У метровому шарі ґрунту на зябу на багатьох площах західної половини країни, в окремих районах Чернігівської, Харківської, Запорізької та Херсонської областей запаси продуктивної вологи становили 81-120 та 121-160 мм і більше (відповідно достатнє та оптимальне вологозабезпечення ґрунту).

На решті площ метровий шар ґрунту був зволожений недостатньо (51-80 мм) та незадовільно (12-50 мм продуктивної вологи). На окремих площах Донецької, Харківської та Луганської областей запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту не перевищували 2-8 мм або ґрунт був зовсім сухим (рис. 6).

В залежності від строків сівби озимі культури знаходилися у різних фазах розвитку: ранні посіви – у фазах розгортання третього листка, утворення вузлових коренів та кущіння; на пізніх посівах відзначалося проростання зерна та утворення сходів.

Стан рослин, що зійшли, добрий та задовільний, місцями відмінний.

Густота посівів озимини сформувалася в межах 350-870 рослин на 1 м², кущистість нормально розвинених рослин становила 1,5-3,8 стебла на одній рослині.

На окремих площах південних областей відзначалося пошкодження шкідниками озимих пшениці та ячменю, локальне засихання листя від засухи. В окремих районах Донецької та Луганської областей через посушливі умови в озимої пшениці спостерігалося повне засихання сходів, подекуди зерно не проростало впродовж 51 дня.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки.

Стан рослин переважно добрий. Місцями у Херсонській області відзначалося значне ушкодження посівів с/г шкідниками та хворобами.

У багаторічних трав (люцерна та конюшина) тривало відростання отави після укосів, ріст стебла та стравлювання. Стан трав переважно добрий та задовільний.