У другій декаді листопада в Україні спостерігалася надзвичайно неоднорідна по території погода. У східних областях переважав зимовий її характер із низькими середніми добовими температурами, першими значними морозами та утворенням і утриманням снігового покриву, тоді як у західних областях утримувалася дуже тепла для середини листопада погода з денними температурами, які часом перевищували +10°С.
На всій території країни спостерігався дефіцит опадів. У північних, центральних, південно-східних та західних областях їхня кількість не перевищувала в основному 30-70% норми. У східній половині країни, за винятком Луганської та окремих районів Харківської областей, опадів не було зовсім.
Середня обласна температура повітря за декаду виявилася у східних, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській, Полтавській та Сумській областях на 1,2-5,3°С нижчою за норму, в Одеській, Черкаській, Київській та Чернігівській областях – близькою до норми, у західних, Житомирській та Вінницькій областях – на 1,2-3,8°С вищою за норму і становила від +6,1°С на заході до -3,4°С на сході країни.
Максимальна температура повітря підвищувалася до +6-9°С, у південних (за винятком Запорізької), західних, Вінницькій та Кіровоградській областях – до +10-14°С.
У найхолодніші ночі впродовж декади мінімальна температура повітря знижувалася до 0° - мінус 5°С, у східних, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській та Сумській областях – до -6-14°С, у Луганській – до -20°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту або снігу в найхолодніші ночі охолоджувалася від плюс 1° - мінус 5°С, у східних, Сумській, Дніпропетровській та Запорізькій областях – до -6-14°С, на Луганщині – до -21°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +9-26°С.
Невеликі опади спостерігалися впродовж 1-4 днів у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу переважно у західних, північних та центральних областях.
Середня обласна їхня кількість у західних, східних (за винятком Луганської), Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Черкаській та Миколаївській областях становила від 6 до 44% декадної норми (1-7 мм), у Дніпропетровській, Херсонській та Запорізьких областях опадів не було зовсім.
У Житомирській, Вінницькій, Київській, Одеській, Луганській та Чернігівській областях декадна кількість опадів склала 63-69% декадної норми (8-11 мм) (рис. 2).
Добовий максимум опадів у деяких районах Сумської, Чернігівської та на півдні Одеської областей досягав 15-25 мм.
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 75 до 94%.
Станом на 20 листопада снігу на полях не було. Лише у північних районах Сумської, Харківської та Луганської областей спостерігався сніговий покрив висотою до 2-9 см, місцями у Черкаській, Кіровоградській та Київській областях – до 2 см.
У кінці другої декади листопада у багатьох районах східних, окремих районах північно-східних, центральних та південних областей ґрунт промерзав до 1-10 см, місцями у Харківській області – 11-14 см. На решті території країни ґрунт був талим.
Упродовж 1 дня у Донецькій, Запорізькій областях та у горах Карпат відзначалося посилення швидкості вітру до 15-18 м/с.
У другій декаді листопада агрометеорологічні умови в Україні були цілком задовільними.
Перехід до зимового режиму погоди (через 0°С) у східній половині країни відбувся на початку другої декади листопада, на решті території на початку декади відбувся лише перехід через +5°С. Таким чином, період активної осінньої вегетації подовжився на 2-3 тижні, що позитивно позначилося на фазовому розвитку та стані посівів озимих культур.
Незважаючи на дефіцит опадів, який спостерігається впродовж листопада та, за прогнозами синоптиків, імовірно, утримається до початку грудня, невисокі температури повітря і ґрунту, мряка, роса та тумани підтримували достатній і оптимальний рівень вологи у верхніх шарах ґрунту.
Крім того, через навіть невеликі опади у районах, де ще на початку листопада спостерігалися засушливі явища, зокрема південь Одеської області, відбулося поповнення запасів вологи до задовільного рівня, однак дещо меншого, ніж за середніми багаторічними показниками.
Морози до -10-20°С у Луганській та Харківській областях відзначалися на фоні снігового покриву на полях і були безпечними для рослин озимих культур.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав (3 см) у східних, місцями південних та центральних областях знижувалася до 0° – мінус 4°С. На решті території вона була позитивною.
За розрахунками агрометеорологів, у кінці другої декади листопада зашкодити посівам могли б температури ґрунту на глибині 3 см нижче: для озимого жита – мінус 17-18°С; озимої пшениці у фазі третього листка та кущіння – мінус 14-16°С; озимого ячменю та ріпаку – мінус 12-14°С.
Упродовж декади в усіх областях, де середні декадні температури були нижчими за +5°С, було відзначено припинення активних ростових процесів.
На решті площ у залежності від строків сівби озимі культури повільно вегетували та перебували у фазах утворення вузлових коренів, третього листка та кущіння, на пізніх посівах – утворення сходів.
Стан рослин добрий та задовільний.
За визначенням агрометеорологів густота посівів сформувалася у межах 240-640 рослин на 1 м2, загальна кількість стебел на 1 м2 становила від 550 до 1150, кущистість – 1,5-3,1 стебла на одній рослині. Висота рослин на фазу кущіння становила від 8 до 29 см.
На окремих площах Херсонської області через недостатнє зволоження відзначалося засихання листків озимої пшениці.
В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки, за винятком західних областей, відзначалося припинення вегетації. Стан рослин добрий. У Херсонській області спостерігалося ураження рослин хворобами.
У люцерни відзначалося припинення вегетації, у конюшини тривало стравлювання. Стан багаторічних трав добрий та задовільний.
