Упродовж першої декади грудня спостерігалася неоднорідна по території погода: на Лівобережжі дуже холодна із відхиленнями температури повітря від норми на 4-6°С у найхолодніші дні, на Правобережжі температури повітря були дещо нижчими від норми. В окремі ночі температура повітря опускалася до -10-13°С, що було типовим для грудня.
Тривав дефіцит опадів, упродовж декади їх випало значно менше за норму, у східних та південних областях, за винятком Одеської, опадів не було зовсім.
Сніговий покрив залягав лише місцями на півночі Лівобережжя та місцями у центральних областях, в основному незначної висоти. В останній день декади внаслідок випадіння дощу та мокрого снігу на фоні від’ємної температури повітря відбулося утворення, посилення та поширення ожеледі та ожеледиці до першого рівня небезпечності у західних, центральних, північних та південних областях.
Середня обласна температура повітря за декаду на переважній частині території країни виявилася на 1,2-3°С, у Луганській області – на 4,3°С нижчою від норми, у західних (за винятком Закарпаття), Житомирській, Вінницькій, Одеській та Херсонській областях – близькою до норми, на Закарпатті – на 1,8°С вищою за норму і становила від -5,9°С на сході до +0,7°С на Закарпатті.
У найтепліші дні максимальна температура повітря підвищувалася до +1-6°С, у більшості західних, Вінницькій та Херсонській областях – до +7-11°С, у Закарпатській, Івано-Франківській та Одеській областях – до +12-16°С.
Мінімальна температура повітря на більшій частині території країни знижувалася до -9-13°С, у Волинській, Тернопільській, Чернівецькій та Херсонській областях – до -6-8°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту або снігу вночі охолоджувалася до -10-16°С, у Волинській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій та Житомирській областях – до -6-9°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася від +1° до +17°С.
Упродовж 1-3 днів, у південних районах Одеської області – 4-6 у вигляді мряки, дощу, мокрого снігу та снігу відзначалися незначні опади.
Середня обласна їхня кількість у більшості областей становила від 5 до 25% декадної норми (1-5 мм), у північних, Кіровоградській, Черкаській, Вінницькій, Тернопільській, Чернівецькій та Хмельницькій областях – 29-69% норми (4-9 мм). Найбільше опадів завдяки значним дощам в окремих районах випало в середньому по Одеській області – 17 мм, або 131% декадної норми. У більшості районів східних, Запорізької та Дніпропетровської областей опадів не було зовсім (рис. 2).
Добовий максимум в окремих районах Вінницької та Одеської областей становив 13-25 мм (1-2 декадні норми).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 67% до 94%.
Станом на 10 грудня на багатьох площах Сумської, Чернігівської, окремих районах Київської, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської, Харківської, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської та Волинської областей спостерігався сніговий покрив висотою лише 1-5 см, місцями у Сумській області – 6-9 см. На решті території снігу на полях не було.
У кінці першої декади грудня на переважній частині території країни промерзання ґрунту становило від 11 до 20 см, у східних, окремих районах центральних та північних областей – 21-40 см. На більшості площ західних, Вінницької та південних областей ґрунт промерз на 1-10 см. У південних районах Одеської та Херсонської областей він був талим.
Упродовж 1-4, на Приазов’ї – 9-10 днів, у західних, багатьох районах Донецької, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської, місцями в Одеській, Миколаївській та Кіровоградській областей відзначалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с, у горах Карпат, на метеостанціях Кременець (Тернопільська обл.), Хорли (Херсонська обл.) та на метеостанціях Приазов’я – до 20-23 м/с.
Упродовж першої декади грудня на більшості площ озимі культури знаходилися у стані зимового спокою, у південних областях – неглибокого. На початку декади внаслідок пониження середньодобової температури повітря до від’ємних значень і на полях південних, Полтавської та Дніпропетровської областей було відзначено припинення вегетації озимих культур у фазі кущіння.
Загрозливих явищ для перезимівлі озимих не спостерігалося. Однак у Сумській, Харківській та Луганській областях короткочасне зниження мінімальної температури на глибині залягання вузла кущіння до -9-10°С могло негативно вплинути на перезимівлю слабкорозвинених рослин озимого ячменю та ріпаку. На решті території мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур (3 см) знижувалася до плюс 1° - мінус 5°С, у східних, північно-східних, Полтавській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Запорізькій області – до мінус 6-8°С.
За розрахунками агрометеорологів, критична температура вимерзання становила: озимої пшениці у фазі сходів – мінус 11-15°С, третього листка – 13-15°С, кущіння – 14-18°С; озимого жита – мінус 14-18°С, озимого ячменю, ріпаку – мінус 10-12°С.
