У другій декаді січня характер погоди змінився: після дуже теплих для середини січня перших днів декади з температурами на 2-6°С вищими за норму відбулося різке похолодання зі зниженням середніх добових температур до показників на 6-15°С нижчих від норми. Похолоданню передувало переміщення через територію України активного циклону, який обумовив у більшості областей опади різної інтенсивності, хуртовини, ожеледь, ожеледицю та встановлення снігового покриву різної висоти майже на всій території. Надалі погоду визначала область підвищеного атмосферного тиску, яка зумовила припинення опадів та посилення морозів у другій п’ятиденці до найнижчої температури поточної зими – мінус 15-30°С.
Середня обласна температура повітря за декаду виявилася близькою або на 1,1-3,3°С нижчою від норми і становила мінус 5,4-9,9°С, у Чернігівській та Сумській областях – мінус 11,2-11,6°С. У Закарпатській області середня обласна температура повітря становила -3,6°С, що на 1,1°С вище за норму.
Середня декадна температура повітря у багатьох районах північних, Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, в окремих районах Миколаївської, Кіровоградської, Полтавської та Харківської областей досягла найнижчої або на 0,1-1,4°С виявилася нижчою за найнижчі середні декадні температури другої декади січня за період спостережень із 1995 року.
Мінімальна температура повітря знижувалася до -21-26°С, у Запорізькій, Луганській та Сумській областях – до -27-30°С, у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях – до -15-20°С.
Максимальна температура повітря становила мінус 1° – плюс 5°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту або снігу охолоджувалася до -25-30°С, у східних, Чернігівській та Житомирській областях – до -31-34°С, у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – до -19-24°С.
У найтепліші дні на початку декади поверхня ґрунту нагрівалася до 0° - плюс 7°С.
Опади відзначалися упродовж 1-7 днів у вигляді снігу, мокрого снігу, подекуди з дощем.
Середня обласна декадна кількість опадів у Сумській, Дніпропетровській, Херсонській, Одеській, Житомирській, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях була близькою до норми, у східних, Запорізькій, Волинській та Львівській областях вона становила 129-177% норми (від 8 до 23 мм). На решті території країни декадна кількість опадів становила 42-77% норми (5-10 мм) (рис. 2).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 77% до 90%.
Станом на 20 січня у східних, Сумській, Житомирській, на більшості площ західних, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Полтавської, на окремих площах Вінницької, Київської, Чернігівської, Черкаської, Миколаївської та Одеської областей висота снігового покриву становила від 6 до 21 см, на високогір’ї Карпат – 40-45 см. На решті території країни висота снігу не перевищувала 3-5 см, на окремих площах Одещини та Херсонщини снігу на полях не було.
Глибина промерзання ґрунту в кінці декади на більшій частині території становила від 11 до 50 см. У Закарпатській, Волинській, Житомирській, у більшості районів Львівської, Рівненської, в окремих районах Київської, Одеської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Тернопільської та Хмельницької областей глибина промерзання ґрунту не перевищувала 10 см, місцями у Закарпатській, Хмельницькій та Одеській областях ґрунт під снігом був талим.
В окремих районах східних, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та Івано-Франківської областей упродовж 1-3 днів відзначалося посилення швидкості вітру до 15-24 м/с.
Упродовж декади зимуючі культури знаходилися у стані зимового спокою.
У період найбільш інтенсивного похолодання, у другій половині декади, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав знижувалася до -3-9°С, в окремих районах Луганської та Одеської областей – до -10-12°С. У Херсонській та Одеській областях (у районах із недостатнім сніговим покривом або за його відсутності) температура ґрунту на глибині вузла кущіння озимих культур знижувалося до -13-15°С. Така температура була близькою (або нижчою) до критичної температури вимерзання озимого ячменю, ріпаку та слаборозвинених з осені рослин озимої пшениці. Тривалість таких знижень становила 1-3 дні, отже, в деяких районах можливе локальне пошкодження цих культур.
За розрахунками агрометеорологів, критична температура вимерзання становила: озимої пшениці у фазі утворення сходів – третього листка – мінус 12-13°С, у фазі кущіння – мінус 15-16°С; озимого жита – мінус 16-17°С; озимого ячменю та озимого ріпаку – мінус 9-12°С.
