У другій декаді лютого в Україні спостерігався стійкий зимовий режим погоди. За показниками середньої декадної температури це була найхолодніша декада за нинішню зиму. З переміщенням через територію країни серії активних циклонів у більшості областей спостерігався сильний вітер, хуртовини, заноси на дорогах. Опади переважно у вигляді снігу за кількістю та інтенсивністю у деяких областях досягали критерію небезпечних.
Середня обласна за декаду температура повітря на переважній частині території країни виявилася на 1,6-4°С нижчою за норму і становила від -3° до -9°С. У Кіровоградській, Черкаській, Київській, Чернігівській, Сумській та Полтавській областях середня обласна декадна температура повітря виявилася на 4,5-6°С нижчою від норми і становила -9,1-12,2°С.
Мінімальна температура повітря у більшості областей знижувалася до -20-25°С, у Сумській, Чернігівській та Черкаській областях – до -26-29°С, в Одеській, Чернівецькій, Дніпропетровській та Закарпатській областях – до -14-19°С.
В окремих районах Черкаської області (Черкаси) було досягнуто абсолютний мінімум температури повітря другої декади лютого за період спостережень із 1951 року.
Максимальна температура повітря у Харківській та степових областях (за винятком Кіровоградської) підвищувалася до +10-14°С, на решті території країни – до +2-9°С, у Київській та Чернігівській областях – до 0° - мінус 2°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту або снігу на переважній частині території країни охолоджувалася до -26-31°С, у Київській, Чернігівській та Черкаській областях – до -32-34°С, у південних, східних, Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях – до -19-25°С.
У найтепліші дні поверхня ґрунту на переважній території країни нагрівалася до мінус 1° - плюс 6°С, у східних, південних, Дніпропетровській та Закарпатській областях – до +9-17°С.
Опади відзначалися впродовж 2-9 днів. Кількість опадів за декаду в західних, Житомирській та Чернігівській областях у 1,5-3 рази перевищила норму (19-39 мм). В Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях декадна кількість опадів становила 35-53% норми (6-8 мм). На решті території країни сумарна кількість опадів була близькою та дещо меншою від норми (10-20 мм) (рис. 2).
Добовий максимум опадів місцями у Львівській, Закарпатській, Тернопільській, Полтавській та Харківській областях досягав 20-29 мм (1-2 декадні норми).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 63% до 95%. Упродовж 1 дня на півдні Одеської області відзначалося її зниження до 30% і нижче.
Станом на 20 лютого на більшій частині території країни висота снігового покриву досягала 11-39 см, на високогір’ї Карпат – 43-111 см. У східних, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, на окремих площах південних, Полтавської, Кіровоградської, Хмельницької та Закарпатської областей висота снігу не перевищувала 1-10 см, на більшості площ Луганської, Донецької, Одеської, окремих площах Херсонської та Миколаївської областей у кінці декади снігу на полях не було.
Глибина промерзання ґрунту в кінці декади на переважній частині території країни становила від 11 до 30 см, у більшості районів Луганської, Харківської, в окремих районах Полтавської, Кіровоградської та Київської областей – від 31 до 70 см. У деяких районах південних, центральних, Київської, Чернігівської, Сумської, Хмельницької, Тернопільської, Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей промерзання ґрунту становило 1-10 см. У більшості районів Закарпатської області ґрунт був талим.
Упродовж 1-4 днів у більшості областей країни (за винятком Волинської, Чернігівської, Сумської, Полтавської та Черкаської) відзначалося посилення швидкості вітру до 15-23 м/с.
Озимі культури впродовж декади знаходилися у стані зимового спокою. Внаслідок великої кількості опадів упродовж декади на полях більшості областей збільшився або утворився надійний сніговий покрив. Внаслідок цього суттєвої загрози вимерзання не виникало, перезимівля озимини відбувалася за задовільних умов.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав (3 см) становила -2-8°С , що вище за критичну температуру вимерзання. У східних, Одеській та Херсонській областях мінімальна температура на глибині 3 см знижувалася до -9-12 °С , що може бути небезпечно для посівів озимого ячменю та озимого ріпаку.
Розрахункова критична температура вимерзання озимого жита становила мінус 16-17С; озимої пшениці у фазі сходів – третього листка – мінус 13-14С, у фазі кущіння – мінус 15-18С; озимого ячменю та ріпаку – мінус 9-12°С.
