У більшості днів третьої декади спостерігалася тепла для кінця лютого з дефіцитом опадів погода. У найтепліші дні середні добові температури перевищували норму на 7-13°С, а максимальна температура повітря підвищувалася до +10-16°С, у південних районах Одеської області – до +17-20°С. Із проходженням атмосферного фронту в середині декади у східних та північно-східних районах відзначалося зниження мінімальної температури повітря до -15-20°С. Рівень середньої декадної температури повітря у більшості областей відповідав показникам середини березня за нормою.
Кількість опадів була незначною. У багатьох районах південних та центральних областей опадів не було. Місцями у східних областях відзначалися складні відкладання ожеледі та паморозі.
Середня обласна декадна температура повітря у східних, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Закарпатській областях виявилася на 2-4°С, на решті території країни – на 4,7-7,1°С вищою за норму і становила від -3,2°С (Луганська обл.) до +4°С (Одеська обл.).
Мінімальна температура повітря у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській та Запорізькій областях знижувалася до -11-15°С, у східних областях – до -16-20°С, на решті території – до -5-10°С.
У найтепліші дні максимальна температура повітря підвищувалася до +11-16°С, в Одеській, Миколаївській, Вінницькій, Чернівецькій, Івано-Франківській та Львівській областях – до +17-20°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту або снігу в більшості областей охолоджувалася до -8-13°С, у східних, Сумській, Хмельницькій та Львівській областях – до -14-18°С.
У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася у Житомирській, Чернігівській, Сумській, Полтавській областях до +2-7°С, у південних, Донецькій, Вінницькій, Хмельницькій та Закарпатській областях – до +20-29°С, на решті території – до +10-19°С.
Незначні опади відзначалися упродовж 1-3 днів у вигляді дощу, мряки, снігу та мокрого снігу.
На переважній частині території країни декадна кількість опадів становила 10-44% (1-4 мм), у Луганській та Сумській областях – 56-63% декадної норми (5-6 мм). У більшості районів Миколаївської, Одеської, в окремих районах Херсонської, Вінницької, Черкаської, Хмельницької та Закарпатської областей опадів не було зовсім (рис. 2).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 63% до 88%.
Станом на 28 лютого на переважній частині території країни снігу не було. У багатьох районах західних, Київської, Житомирської, окремих районах центральних та Сумської областей висота снігу становила від 1 до 10 см. Лише на більшості площ Чернігівської, в окремих районах Сумської, Київської, Черкаської та Кіровоградської областей висота снігового покриву ще досягала 11-19 см, на високогір’ї Карпат – до 39-85 см.
У кінці лютого в Одеській, Миколаївській, Закарпатській, Чернівецькій, на більшості площ Херсонської, Львівської, на окремих площах Дніпропетровської, Черкаської, Вінницької, Хмельницької, Волинської областей ґрунт був талим. На решті території країни у ґрунті спостерігався мерзлий прошарок на глибині від 3 до 71 см.
Упродовж 1-2 днів в окремих районах Одеської, Чернівецької та Тернопільської областей відзначалося посилення швидкості вітру до 15-16 м/с.
Середня місячна обласна температура повітря у лютому у більшості областей виявилася близькою до норми, у східних, південних, Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській – на 1,1-1,8°С вищою за норму і становила від мінус 6,9°С на півночі та північному сході до 0°С на півдні країни, у Закарпатській області – плюс 1,2°С.
Максимальна температура повітря підвищувалася до +11-16°С, в Одеській, Миколаївській, Вінницькій, Чернівецькій, Івано-Франківській та Львівській областях – до +17-20°С.
В окремих районах Одеської та Херсонської областей було досягнуто абсолютний максимум температури повітря першої декади лютого за період спостережень із 1951 року.
Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до -20-25°С, у Сумській, Чернігівській та Черкаській областях – до -26-29°С, у Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Донецькій областях – до -14-19°С.
В окремих районах Черкаської області (Черкаси) було досягнуто абсолютний мінімум температури повітря другої декади лютого за період спостережень із 1951 року (-29°С).
Кількість опадів у більшості областей становила від 124 до 187%, у Львівській та Житомирській – до 203-238% місячної норми (від 42 до 96 мм). В Одеській, Миколаївській та Донецькій областях вона була близькою до норми (30-41 мм). Найменше опадів випало у Херсонській та Запорізькій областях – 65-66% місячної норми (20-23 мм), в окремих районах цих областей – лише 40-50%.
В окремих районах Львівської, Волинської, Рівненської, Хмельницької, Житомирської, Вінницької та Полтавської областей кількість опадів досягла або на 1-13 мм перевищила найбільшу кількість опадів першої декади лютого за період спостережень із 1961 року.
У багатьох районах Миколаївської, Херсонської, в окремих районах Дніпропетровської та Закарпатської областей, де в останні дні декади відзначалося поновлення ростових процесів, озимі культури знаходилися у фазах третього листка, утворення вузлових коренів та кущіння, на решті території країни озимі культури впродовж декади ще знаходилися у стані зимового спокою.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав (3 см) становила -1-8°С, що значно вище за критичну температуру вимерзання. У багатьох районах східних областей мінімальна температура ґрунту на глибині 3 см знижувалася до -9-11°С , що може бути небезпечно для слабкорозвинених посівів озимого ячменю та ріпаку.
Розрахункова критична температура вимерзання озимого жита становила мінус 15-16С; озимої пшениці у фазі сходів – третього листка – мінус 12-13С, у фазі кущіння – мінус 14-15С; озимого ячменю та ріпаку – мінус 8-10С.
У кінці декади на окремих полях Чернігівської області спостерігалася льодяна кірка товщиною 5-28 мм, ступінь розповсюдження – 40-90% площі поля.
За повідомленням агрометеорологів Дніпропетровського РЦГМ, у результаті неодноразового відтавання та замерзання верхнього перезволоженого шару ґрунту на полях з озимим ріпаком (метеостанція Чаплине) було відзначено локальну загибель рослин внаслідок розриву кореневої системи (випирання).
За результатами відрощування зразків озимої пшениці, яке проводили господарства Харківської області, відзначено у 2% зразків підвищену зрідженість слаборозвинених рослин (від 20 до 30%), у деяких районах зрідженість становила 31-50%. В основному це слаборозвинені з осені рослини, які ввійшли в зиму у фазах проростання зерна та сходів.
