У третій декаді березня в Україні спостерігався нестійкий температурний режим із значними коливаннями середніх добових температур – від нижчих від норми на 3-5°С у першій половині декади до на 3-7°С вищих за норму в кінці місяця. В окремі дні відзначався нехарактерний розподіл рівня температури повітря, коли на півдні країни було значно прохолодніше, ніж на решті території.
У першій половині декади, із переміщенням атмосферних фронтів на всій території країни відзначалися сніг, мокрий сніг та дощ, утворювався та руйнувався сніговий покрив, навіть у південних областях.
Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 31 до 84 годин, що на 11-38 годин більше за середні багаторічні показники, у південних районах Херсонської та Запорізької областей – на 13-20 годин менше за них.
Середня обласна декадна температура повітря на переважній частині території країни виявилася близькою, у північних, Черкаській, Полтавській та Волинській областях – на 1-1,7°С вищою за норму, на Закарпатті – на 1,3°С нижчою від неї і становила від +3°С на сході до +4,5°С на заході країни.
Мінімальна температура повітря знижувалася до -4-8°С, у Полтавській області – до -2°С.
Максимальна температура повітря у найтепліші дні досягала плюс 14-19°С, у Волинській, Одеській та Закарпатській областях – плюс 20-21°С (рис. 1).
У найхолодніші ночі поверхня ґрунту в більшості областей охолоджувалася до -4-9°С, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернігівській областях – до -10-14°С.
У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +24-35°С, у Київській, Запорізькій та Одеській областях – до +38-43°С.
Опади різної кількості та інтенсивності відзначалися по всій території країни впродовж 1-7 днів у вигляді дощу, снігу та мокрого снігу. Середня обласна їхня кількість у Харківській, Полтавській, Черкаській, Сумській, Чернігівській, Київській, Чернівецькій та Закарпатській областях становила 17-43% норми (2-6 мм), у Кіровоградській, Львівській та Волинській областях – 54-62% (7-9 мм). У Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій та Одеській областях декадна кількість опадів була близькою до норми (9-14 мм), на решті території вона склала 123-169% норми (15-22 мм), у Донецькій області – 208% норми (27 мм) (рис. 2).
Найбільший добовий максимум опадів було відзначено в Одеській області (М Любашівка) – 36 мм (дві декадні норми).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 57% до 87%. Упродовж 1-2 днів у більшості областей, за винятком Донецької, Хмельницької та Тернопільської, у денні години відзначалося її зниження до 30% і нижче.
Станом на 31 березня сніг зберігався лише у горах Карпат (метеостанції Селятин, Плай та Пожежевська) висотою 24-108 см.
У кінці декади ґрунт був талим. Лише в окремих районах східних областей у ґрунті відзначався мерзлий прошарок.
Упродовж 1-2 днів у більшості районів Одеської, окремих районах у Харківській, Кіровоградській, Вінницькій, Київській, Чернівецькій, Львівській та Волинській областях відзначалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с.
Середня місячна температура повітря у березні виявилася на 1-1,5°С, у північних областях – на 1,6-2°С вищою за норму, в Закарпатській області – близькою до норми і становила від 0,7°С (Луганська обл.) до 3,5-3,8°С (південні та Закарпатська області).
Середня обласна кількість опадів переважно становила 100-150% норми (33-50 мм), у Київській, Полтавській, Сумській, Чернігівській областях – лише 40-60% норми (15-20 мм). У Хмельницькій та Івано-Франківській областях – 180-200% норми (60-75 мм).
Максимальна температура повітря у найтепліші дні березня підвищувалася до +14-21°С.
Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до -8-16°С, у Луганській, Сумській, Харківській областях – до -17-21°С.
Перехід середньодобової температури повітря через 0°С у бік підвищення (початок весни) відбувся у більшості областей у кінці другої – третій декадах лютого (що на 2-3 тижні раніше за середні багаторічні показники), у південних районах Одеської, Херсонської, Запорізької областей та на Закарпатті – у третій декаді січня, у східних, Сумській, окремих районах Чернігівської, Полтавської, Кіровоградської, Черкаської та Запорізької областей – у другій декаді березня (що близько або на 5-9 днів пізніше за середні багаторічні строки).
Проте розвиток активних весняних процесів унаслідок періодичних та інтенсивних похолодань упродовж березня був досить повільним. Стійкий перехід середніх добових температур через +5°С до кінця місяця відбувся не скрізь. Масове відновлення вегетації озимих культур у середині березня спостерігалося лише у південних областях, на решті території – в останні дні місяця. Порівняно із середніми багаторічними строками відставання початку активної вегетації озимини становило 1-1,5 тижні.
В останні дні декади із підвищенням температури повітря відбулася активізація росту та розвитку озимини за сприятливих температурних умов і достатнього й оптимального зволоження.
Через перезволоження та слабке прогрівання верхніх шарів ґрунту на більшій частині території країни спостерігалася суттєва затримка його «дозрівання» для проведення масових посівних робіт (досягнення м’яко-пластичного стану). Сприятливі умови для сівби ярини створилися лише у кінці місяця.
За першим визначенням запасів продуктивної вологи, орний шар ґрунту під озимими культурами було зволожено добре або надмірно.
Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами (рис. 3) та на зябу в південних (за винятком деяких районів Одеської області), центральних (за винятком Вінницької), Київській, Сумській, Чернівецькій, Закарпатській та на півдні Донецької областей становили від 21 до 50 мм.
Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами (рис. 4) та на зябу було достатнім та оптимальним – 121-170 мм і більше продуктивної вологи. На багатьох площах Миколаївської, Херсонської та на окремих площах Запорізької та Сумської областей запаси продуктивної вологи були пониженими для ранньовесняного періоду – 85-120 мм.
Глибина весняного промочування ґрунту в Черкаській, Полтавській, Запорізькій областях становила від 80 до 150 см, місцями у Запорізькій області – 63 см.
В останні дні декади відбулося відновлення вегетації озимих культур (пшениця, ячмінь, жито) майже на всій території країни. Посіви знаходилися у фазах кущіння, утворення вузлових коренів, третього листка. На окремих площах східних, північних та західних областей – сходів. Стан посівів оцінювався як переважно добрий.
За результатами весняного обстеження, проведеного агрометеорологами південних та центральних областей, висота рослин у фазі кущіння становила від 8 до 27 см, на 1 м2 утворилося від 550 до 1250 стебел, кущистість становила 1,7-3,9.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав (3 см) становила 0° - мінус 2°С.
В озимого ріпаку відзначалося відновлення вегетації у фазі утворення листової розетки. Стан посівів переважно добрий та задовільний.
Місцями у південних та центральних областях розпочалася сівба ранніх ярих та гороху, на ранніх посівах відзначалося проростання зерна та утворення сходів.
У багаторічних трав тривало весняне відростання отави.
