Україна: метеорологічні умови третьої декади червня 2021 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

5359

У більшості днів третьої декади червня в Україні спостерігалася спекотна погода з температурами повітря вдень +33-38°С. У найспекотніші дні середньодобова температура повітря перевищувала кліматичну норму на 5-11°С, в окремих районах було зафіксовано найвищі середні добові температури повітря (+24-27°С) у червні за весь період спостережень. Температурний фон на півночі та півдні загалом виявився майже однаковим, а максимальні температури на півночі – вищими, ніж на півдні.

З переміщенням атмосферних фронтів відзначалися нерівномірні опади (від потужних злив до слідів опадів), часом із грозами, шквалами та градом. При цьому в більшості районів центральних та окремих районах західних областей було сухо.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 90 до 126 годин, що близько або на 10-38 годин більше за норму, подекуди у південних областях – на 10-15 годин менше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася у південних, Донецькій та Дніпропетровській областях на 2,1-3,5°С вищою за норму, на решті території – на 3,6-5,4°С вищою за норму і становила +21,5-26,1°С.

В багатьох районах Сумської, Чернігівської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької, Луганської, в окремих районах Київської, Житомирської, Волинської, Полтавської та Харківської областей було досягнуто або на 0,1-1,1°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря третьої декади червня за період спостережень із 1961 року.

Максимальна температура повітря у найспекотніші дні підвищувалася до +33-38°С. Упродовж 3-10 днів вона перевищувала позначку +30°С.

У Волинській, Рівненській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, у більшості районів Київської, Львівської, Закарпатської, окремих районах Полтавської та Луганської областей було досягнуто або на 1-3°С перевищено максимальну температуру повітря третьої декади червня за період спостережень із 1951 року.

У Сумській, Чернігівській, Луганській, більшості районів Харківської, Волинської, Рівненської, Київської, в окремих районах Житомирської, Черкаської, Полтавської, Дніпропетровської, Миколаївської, Херсонської областей упродовж 1-5 днів максимальна температура повітря досягала або перевищувала +35°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +11-14°С, у Чернівецькій, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях – до +15-17°С (рис. 1).

 

 

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до +10-15°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +52-66°С.

Впродовж 1-5 днів майже по всій території країни відзначалися нерівномірні опади – від слабких та помірних до сильних дощів і злив у супроводі шквалів та граду.

У Луганській, Донецькій, Полтавській, Черкаській, Кіровоградській, Миколаївській, Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях їхня середня кількість становила 10-36% норми (3-10 мм). У Рівненській, Вінницькій, Чернігівській областях декадна кількість опадів була близькою до норми (27-31 мм). Найбільше опадів відзначалося у Миколаївській області – 142% норми (27 мм). На решті території кількість опадів склала 50-80% норми (12-23 мм). В окремих районах Черкаської, Полтавської, Кіровоградської, Вінницької та Київської областей опадів не було зовсім (рис. 2).

 

 

Добовий максимум опадів в окремих районах Рівненської, Вінницької, Чернігівської, Дніпропетровської, Херсонської та Одеської областей досягав 25-64 мм (1-3 декадні норми).

На агрометпосту Снігурівка (Миколаївська обл.) за добу випала місячна норма опадів (64 мм).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від +21° до +30°С. Упродовж 5-10 днів в один зі строків спостережень вона перевищувала +25°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 56 до 82%. У північних, східних, Закарпатській, Рівненській, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Миколаївській та Херсонській областях упродовж 1-6 днів відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж 1-2 днів у більшості областей, за винятком Закарпатської, Сумської, Полтавської та Запорізької, відзначалося посилення швидкості вітру до 15-24 м/с, у Львові – до 27 м/с.

 

Коротка характеристика метеорологічних умов червня 2021 року

Середня місячна середньообласна температура повітря становила +18,2-20,8°С, що близько або на 1,1-2,1°С вище за норму.

В багатьох районах Сумської, Чернігівської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької, Луганської, в окремих районах Київської, Житомирської, Волинської, Полтавської та Харківської областей було досягнуто або на 0,1-1,1°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря третьої декади червня за період спостережень із 1961 року.

Максимальна температура повітря у червні підвищувалася до +33-38°С.

Кількість днів із температурами вдень вище +30°С за місяць становила 3-9, у Луганській, Миколаївській та Закарпатській областях – 10-12.

Упродовж 1-5 днів у Сумській, Чернігівській, Луганській, більшості районів Харківської, Волинської, Рівненської, Київської, в окремих районах Житомирської, Черкаської, Полтавської, Дніпропетровської, Миколаївської, Херсонської областей максимальна температура повітря досягала або перевищувала +35°С.

У Волинській, Рівненській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, у більшості районів Київської, Львівської, Закарпатської, в окремих районах Полтавської та Луганської областей було досягнуто або на 1-3°С перевищено максимальну температуру повітря третьої декади червня за період спостережень із 1951 року.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі у північних, Хмельницькій, Рівненській, Волинській, Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях знижувалася до +2-5°С, на решті території – до +6-11°С.

Середня обласна кількість опадів у Луганській, Харківській, Полтавській, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях становила 124-195% місячної норми (83-125 мм), у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях – 261-328% норми (128-197 мм). У Сумській, Черкаській, Вінницькій, Чернівецькій та Львівській областях червнева кількість опадів була близькою до норми (58-88 мм). Найменше опадів відзначалося на Закарпатті – 39% норми (31 мм). У решті областей кількість опадів склала 55-79% норми.

У розрізі метеостанцій найбільше опадів за червень зафіксовано на метеостанції Волноваха Донецької області – 259 мм. Найменше опадів випало у Берегово (Закарпатської обл.) – 8 мм.

У багатьох районах Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, в окремих районах Харківської та Луганської областей на 5-48 мм, на метеостанціях Бахмут та Маріуполь (Донецька обл.) – на 57-66 мм відповідно було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду червня за період спостережень 1961-2020 рр.

В окремих районах Херсонської, Миколаївської, Одеської та Кіровоградської областей на 3-22 мм, на метеостанціях Генічеськ (Херсонської) та Волноваха (Донецької обл.) – на 51-65 мм відповідно було перевищено найбільшу кількість опадів за другу декаду червня за період спостережень 1961-2020 рр.

Максимальна добова кількість опадів (10.06) на метеостанції Ізюм Харківської області склала 63 мм і на 3 мм перевищила добовий максимум опадів у червні за всі роки спостережень.

На метеостанції Волноваха (Донецька обл.), де за добу (17.06) випало 101 мм (півтори місячні норми опадів), було на 20 мм перевищено добовий максимум опадів у червні за весь період спостережень.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

 

Спекотна погода, яка переважала впродовж декади, обумовила прискорення дозрівання зерна ранніх хлібів та прискорила розвиток пізніх с/г культур за наявності достатнього та оптимального вологозабезпечення рослин.

В районах, де кількість опадів у червні у 2-4 рази перевищила місячну норму, місцями спостерігалося перезволоження ґрунту (багато районів Дніпропетровської, Донецької, Запорізької областей). Зливи та сильний вітер обумовили локальне полягання посівів ранніх зернових та зернобобових культур, ураження зернових грибковими хворобами та шкідниками сільськогосподарських культур, місцями механічні пошкодження посівів градом.

Одночасно підвищення температури ґрунту на глибині 10 см до +25°С і вище погіршувало процеси росту кореню цукрових буряків.

Проте в цілому по Україні (зі зниженням температури у кінці третьої декади) агрометеорологічні умови складалися цілком сприятливо для формування врожаю більшості сільськогосподарських культур. Інтенсивне наростання ефективного тепла прискорило розвиток теплолюбних кукурудзи, соняшнику, сої, фазовий розвиток яких відбувався в строки, близькі до середніх багаторічних, та дещо пізніше.

 

Теплозабезпечення

Станом на 30 червня суми ефективних температур повітря вище +5С у східних, північних, Волинській та Рівненській областях були близькими або на 15-60°С нижчими, у решті областей – на 15-95°С вищими за середні багаторічні показники. Суми ефективних температур повітря вище +10С у східних, північних та західних областях були близькими або на 15-60°С вищими, на решті території – на 20-70°С нижчими за середні багаторічні показники (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5 ° С

вище +10 ° С

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2021 р.

середня багаторічна за період 1986-2015 рр.

2021 р.

Степ

900-995

845-955

480-550

455-555

Лісостеп

770-905

755-900

360-485

385-500

Полісся

745-805

710-825

335-405

345-445

 

Зволоження ґрунту

У кінці третьої декади червня (зразки ґрунту від 27.06.21 р.) на багатьох площах Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської, Тернопільської, Житомирської, Вінницької, Кіровоградської, окремих площах Волинської, Київської, Чернігівської, Сумської, Черкаської, Дніпропетровської та Донецької областей під озимими зерновими культурами відзначалося перезволоження метрового шару ґрунту (більше 120 мм продуктивної вологи). На окремих площах Чернігівської, Сумської, Полтавської, Черкаської, Луганської, Харківської та Дніпропетровської областей запаси продуктивної вологи оцінювалися як недостатні та незадовільні для періоду формування та наливу зерна і становили менше 60 мм. На решті площ запаси продуктивної вологи становили 61-80 мм (оптимальні) та 81-120 мм (надлишкові).

Під ранніми яровими культурами на більшості площ західних, північних, Вінницької, Одеської, окремих площах Черкаської, Полтавської, Харківської та Дніпропетровської областей метровий шар ґрунту був перезволоженим (більше 120 мм продуктивної вологи). На окремих площах Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Сумської та Полтавської областей зволоження метрового шару ґрунту було недостатнім (31-60 мм), місцями незадовільним (менше 30 мм). На решті території зволоження метрового шару було оптимальним для поточного періоду (61-80 мм) та надлишковим (81-120 мм продуктивної вологи).

Під кукурудзою вологозабезпечення орного шару ґрунту на більшості площ було здебільшого достатнім (21-30 мм і більше) та задовільним (11-20 мм продуктивної вологи). На окремих площах Волинської, Житомирської, Дніпропетровської, Харківської та Луганської областей спостерігалося незадовільне зволоження (менше 10 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на переважній частині площ утримувалися задовільні (80-120 мм) та оптимальні (121-180 мм та більше) запаси продуктивної вологи. На окремих площах Волинської, Харківської, Дніпропетровської та Луганської областей запаси вологи метрового шару ґрунту становили 41-73 мм (рис. 3).

 

 

Під цукровим буряком зволоження орного та метрового шарів ґрунту було оптимальним – 28-45 та 143-196 мм продуктивної вологи відповідно.

Під с оняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ були переважно задовільними (11-20 мм) та достатніми (21-30 мм і більше продуктивної вологи). На окремих площах Харківської, Сумської, Луганської, Запорізької та Київської областей вони становили 5-10 мм.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на окремих площах Чернігівської, Харківської, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та Одеської областей становили 57-78 мм. На решті площ вологозапаси відповідали оптимальним (121-160 мм і більше) та достатнім (81-120 мм продуктивної вологи) показникам (рис. 4).

 

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Зерно озимих культур (жито, ячмінь, пшениця) досягло молочно-воскової, місцями у південних областях – повної стиглості. На багатьох площах південних областей розпочалося масове збирання зерна озимого ячменю.

Кількість зерен у колосі озимих культур становила 22-58, із них відсоток щуплих був у межах 10-20, маса 1000 зерен становила 45-63 г.

Стан посівів озимих культур був добрим та задовільним. На багатьох площах Херсонської області відзначалася щуплість зерна; в окремих районах південних, західних та північних областей – полягання посівів через зливи, град і шквали, ураження рослин хворобами та шкідниками.

В озимого ріпаку закінчувалося утворення стручків та розпочалося достигання насіння. Стан озимого ріпаку переважно добрий.

В ярого ячменю відзначалися колосіння, молочна та воскова стиглість, подекуди у південних областях – повна стиглість зерна. Кількість стебел із колосом становила від 400 до 1150. Стан посівів переважно задовільний та добрий.

В ярої пшениці відзначалося цвітіння та молочна стиглість зерна. Стан посівів добрий. Кількість сформованих повноцінних колосків – 16-17.

У вівса тривало викидання волоті та відзначалася молочна стиглість зерна. У волоті вівса сформувалося 11-41 повноцінний колосок, кількість стебел із колосом становила від 515 до 895 на одиницю площі. Стан посівів задовільний та добрий.

Місцями у західних та північних областях через значні зливи на посівах ярого ячменю та вівса відзначалося полягання рослин, у центральних і південних областях – ураження хворобами та шкідниками, в окремих районах Волинської області через засушливі умови – пожовтіння листя нижнього ярусу,

У кукурудзи тривало листоутворення (15-17 листок, на пізніх посівах – 7-13) та накопичення рослинної маси. Середня маса рослин кукурудзи становила від 55 до 575 г у залежності від сорту та строків сівби. Стан посівів переважно добрий та задовільний, на окремих площах східних, центральних та західних областей – відмінний.

У г речки відзначалася поява суцвіть та цвітіння.

У проса тривало кущіння.

Стан усіх рослин переважно добрий.

У гороху на більшості площ відзначалося завершення цвітіння, у південних областях він досяг повної стиглості, розпочалося збирання. На пізніх посівах тривало формування бобів. Кількість бобів довжиною 1 см на одній рослині становила від 3 до 12. На деяких посівах південних, центральних та північних областей відзначалося пошкодження рослин с/г шкідниками та хворобами.

У сої відзначалися поява бокових пагонів та початок цвітіння, на пізніше засіяних площах тривало листоутворення. Середня кількість рослин на м2 коливалася від 75 до 160 у залежності від способу сівби. Стан посівів був переважно добрим.

У цукрових буряків відзначалося змикання рослин у рядках та закриття міжрядь. Стан посівів задовільний та добрий.

Упродовж декади у соняшнику відзначалося масове утворення суцвіть, на окремих посівах південних областей розпочалося цвітіння. Стан рослин переважно добрий. На деяких площах південних областей спостерігалося побиття листя градом, північних – денне в’янення рослин, східних і південних – ураження рослин хворобами та шкідниками.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади відзначалося відростання після першого укосу, утворення суцвіть та цвітіння. Стан посівів був переважно добрим.

 

 

Реклама

Вхід