У другій декаді лютого в Україні переважала дуже тепла порівняно з нормою погода. За абсолютними значеннями, як і у попередній період, середня декадна температура відповідала кліматичним показникам першої половини березня. Схожий температурний режим у середині лютого спостерігався у 2020, 2019, 2016, 2014, 2009, 2007, 2002, 2000 роках.
Кількість опадів лише у північно-західних, північних та східних областях виявилася близькою до норми, на решті території тривав їхній дефіцит. У південних областях було майже сухо.
Середня обласна за декаду температура повітря на переважній частині території країни виявилася на 4-5,4°С, на Закарпатті – на 2,2°С вищою за норму і становила від -0,1°С на північному сході до +4,7°С на півдні країни.
Мінімальна температура повітря у більшості областей знижувалася до -6-10°С, у Луганській, Харківській, Сумській, Івано-Франківській та Закарпатській областях – до -11-15°С.
Максимальна температура повітря підвищувалася до +6-11°С, у південних, Дніпропетровській, Кіровоградській, Вінницькій, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях – до +12-17°С (рис. 1).
В окремих районах Одеської (М Затишшя та Любашівка) та Миколаївської (М Первомайськ) областей було досягнуто або на 1°С перевищено абсолютний максимум температури повітря другої декади лютого за період спостережень із 1951 року.
Поверхня ґрунту або снігу на переважній частині території країни охолоджувалася до -5-10°С, у Закарпатській, Львівській, Житомирській, Чернігівській, Полтавській, Одеській областях – до -11-16°С, у Луганській, Харківській та Сумській областях – до -19-21°С.
У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +8-16°С, у південних, Донецькій, Дніпропетровській, Хмельницькій, Тернопільській та Львівській областях – до +17-27°С.
Опади відзначалися упродовж 1-7 днів.
У Луганській, Полтавській, Житомирській, Рівненській та Волинській областях середньообласна їхня кількість за декаду склала від 123 до 167% норми (15-20 мм). У Закарпатській, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Донецькій областях середня обласна кількість опадів за декаду відповідала нормі або була дещо меншою від неї (9-20 мм). На решті території країни кількість опадів була незначною і не перевищувала 9-47% норми (1-7 мм). В окремих районах Одеської, Миколаївської та Вінницької областей було зовсім сухо (рис. 2).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 65% до 86%. Упродовж 1-2 днів місцями у Донецькій, Миколаївській, Одеській, Івано-Франківській та Львівській областях відзначалося її зниження до 30% і нижче.
Станом на 20 лютого на переважній частині території країни снігу на полях не було. Лише в окремих районах Закарпатської, Чернігівської, Сумської, Харківської та Луганської областей спостерігалися його залишки висотою 2-16 см. У горах Карпат висота снігу становила від 21 до 52 см. На метеостанції Пожежевська (Івано-Франківська обл.) за результатами снігомірної зйомки висота снігового покриву місцями досягала 125 см.
Глибина промерзання ґрунту в кінці декади у Сумській, Полтавській, більшості районів Чернігівської, Харківської, Луганської, окремих районах Черкаської, Київської та Вінницької областей становила від 10 до 34 см. На решті території країни вона не перевищувала 10 см або ґрунт був талим.
Місцями у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській, Житомирській та Черкаській областях у ґрунті спостерігався мерзлий прошарок на глибині від 3 до 36 см.
Упродовж 1-4 днів по всій території відзначалося посилення швидкості вітру до 15-24 м/с, місцями у Львівській та Івано-Франківській областях – до 25-26 м/с, на М Плай (Закарпатської обл.) – до 34 м/с.
Завершення перезимівлі зимуючих культур відбувалося за задовільних умов. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) озимих культур та багаторічних трав становила -2-7°С , що значно вище за критичну температуру вимерзання.
Розрахункова критична температура вимерзання озимого жита становила мінус 13-15С; озимої пшениці у фазі сходів – третього листка – мінус 10-12С, у фазі кущіння – мінус 12-14С; озимого ячменю та ріпаку – мінус 9-11С.
У кінці декади у Миколаївській, Одеській, Херсонській, Черкаській, місцями у Київській та Закарпатській областях відзначалося відновлення вегетації озимих культур.
Несприятливим фактором для перезимівлі було утримання на полях Сумської області впродовж чотирьох-п´яти декад притертої до ґрунту льодяної кірки товщиною від 14 до 20 мм, ступінь розповсюдження якої становив від 30 до 80% площі поля.
