Україна: метеорологічні умови третьої декади квітня 2022 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

4902

Агрометеорологічний бюлетень складено за даними фактичних спостережень метеорологічних станцій, які надійшли до УкрГМЦ. При складанні бюлетеню відсутні або не враховані дані спостережень метеорологічних станцій, які станом на 30 квітня 2022 р. тимчасово перебувають під окупацією РФ.

 

Упродовж третьої декади квітня на більшій частині території України переважав нижчий від норми температурний режим, проте спостерігалося і поступове підвищення середніх добових температур до значень, близьких до норми кінця квітня. У багатьох областях у кінці декади відбувся перехід середніх добових температур повітря через +10°С. У другій половині декади майже на всій території спостерігалися заморозки, в основному на поверхні ґрунту та висоті 2 см, місцями й у повітрі.

Нерівномірні опади внаслідок переміщення активного циклону (від рясних затяжних дощів до незначних) відзначалися на всій території країни. Місцями спостерігалися тумани та грози.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 34 до 88 годин, що близько або на 16-19 годин більше, у західних та Житомирській областях – на 11-22 години менше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря на більшій частині території країни виявилася дещо нижчою, у західних (за винятком Чернівецької), Вінницькій, Київській та Житомирській областях – на 1,1-2,2°С нижчою від норми і становила від +9,4 С на заході до +12,8°С на півдні та сході країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +20-25°С, місцями на Донеччині – до +26°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 0° - мінус 2°С, у східних, центральних (за винятком Черкаської), Запорізькій, Миколаївській та Волинській областях – до +1-3°С, у Чернівецькій – до +5°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до 0° - мінус 4°С, у Полтавській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській та Житомирській областях – до +1-2°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +36-55°С.

У багатьох районах північних, західних, центральних, Одеської, місцями у східних областях впродовж 1-4 днів відзначалися заморозки на поверхні ґрунту, висоті 2 см, місцями у повітрі.

 

 

Опади різної кількості та інтенсивності відзначалися упродовж 1-7 днів на всій території країни.

У Закарпатській, Волинській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Харківській та Миколаївській областях кількість опадів за декаду була близькою до норми (8-14 мм), в Одеській, Запорізькій, Донецькій та Полтавській областях вона склала від 53 до 78% декадної норми (7-9 мм).

На решті території країни сумарна кількість опадів за декаду становила 123-191% норми (12-21 мм), у Вінницькій, Львівській, Чернігівській та Житомирській областях – 214-333% декадної норми (27-40 мм) (рис. 2).

На метеостанції Семенівка Чернігівської області, де за декаду випало 48 мм, було на 11 мм перевершено найбільшу кількість опадів за третю декаду квітня за період спостережень із 1961 р.

 

 

Добовий максимум опадів у багатьох районах Житомирської, Чернігівської, в окремих районах Львівської, Вінницької, Дніпропетровської, Черкаської, Харківської та Одеської областей досягав 15-20 мм (1-2 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від +8°С на заході до +16°С на півдні країни.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 52 до 80%. Упродовж 1-2 днів майже по всій території країни відзначалося зниження її до 30% і нижче.

В Івано-Франківській, місцями у Чернігівській, Київській, Кіровоградській, Одеській, Львівській та Закарпатській областях відзначалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с, на метеостанції Плай (Закарпатська обл.) – до 28 м/с упродовж 1-2 днів.

 

Коротка характеристика метеорологічних умов квітня 2022 року

Квітень нинішнього року в більшості областей виявився прохолоднішим за звичайний. Середня місячна температура повітря у західних (за винятком Чернівецької), північних, Вінницькій та Черкаській областях була на 1,1-2,5°С, на решті території – на 0,5-1°С нижчою від норми і становила від +6,7°С на заході до +11°С на сході країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +21-25°С, в Одеській та Донецькій областях – до +26-27°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до -1-5°С, у Львівській, Івано-Франківській та Хмельницькій областях – до -6-7°С.

Середня обласна кількість опадів у більшості областей становила 123-200% місячної норми (44-76 мм), у Миколаївській, Одеській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській та Івано-Франківській областях вона була близькою до норми (30-48 мм).

Найбільша кількість опадів за квітень відзначалася у Чернігівській та Сумській областях – 320-355% місячної норми (до 135 мм), найменша – у Чернівецькій області – 74% норми, або 32 мм.

У багатьох районах Чернігівської та Сумської на 24-60 мм, в окремих районах Харківської областей – на 7 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за квітень за період спостережень 1961-2021 рр.



Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

У багатьох областях, де опадів випало менше за норму або вони були незначними, запаси продуктивної вологи в орному та метровому шарах ґрунту порівняно з минулою декадою знизилися на 10-20 мм. Проте на більшості площ зволоження ґрунту залишалося на оптимальному та достатньому рівнях, за винятком південних районів Одеської області, де спостерігався розвиток посушливих явищ внаслідок тривалого дефіциту ефективних опадів. За період 1 січня – 30 квітня у цих районах випало лише 40-55% норми опадів. Одночасно дощова погода у північних та західних областях обумовлювала перезволоження ґрунту на багатьох площах – станом на 28 квітня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими та ранніми ярими зерновими місцями перевищували 45-60 мм.

За результатами візуальних спостережень за вологістю верхніх шарів ґрунту на глибині 10-12 см на більшості площ переважав добре зволожений стан ґрунту.

Дощі та навіть невелике підвищення середніх добових температур сприяли росту та розвитку всіх сільськогосподарських культур. Рівень температур повітря був близьким до оптимального для поточного фазового розвитку ранніх зернових, проте сівба теплолюбних культур дещо стримувалася дощовою погодою і перезволоженням ґрунту в тих районах, де кількість опадів значно перевищила норму (Вінницька, Хмельницька, Чернігівська, Львівська, Рівненська, Житомирська області). На більшій частині території країни у кінці квітня ґрунт на глибині 5 та 10 см уже нагрівся до 11-15°С, на півдні – до 16-20°С, що достатньо для продовження сівби та початкового росту теплолюбних культур (кукурудза, соя, просо, соняшник).

Одночасно внаслідок взагалі пониженого температурного режиму (в квітні середня місячна температура виявилася на 1-2,5°С нижчою від норми) відбувалося повільне накопичення ефективного тепла, особливо у західних областях, відповідно, ріст і розвиток сільськогосподарських культур відбувався дещо уповільнено. Складалися сприятливі умови для укорінення озимини, але малосприятливі для наростання рослинної маси та розвитку ярих культур, появи сходів теплолюбних культур.

Упродовж найближчого тижня в Україні переважатиме помірно тепла без істотних опадів погода, яка сприятиме подальшому поступовому росту та розвитку сільськогосподарських культур.

 

Теплозабезпечення

Станом на 30 квітня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися від дати переходу через цю межу, в степових областях були на 20°С вищими, на решті території – на 15-55°С нижчими від середніх багаторічних показників (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур вище +5°С

середні багаторічні за період 1991-2020 рр.

2022 р.

Степ

155-210

175-230

Лісостеп

135-175

115-200

Полісся

140-160

85-150

 

Зволоження ґрунту

Станом на 30 квітня запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту на більшості площ країни були оптимальними (21-40 мм та більше), місцями у західних та північних областях верхній шар ґрунту був перезволоженим. На окремих площах південних та Волинської областей вологозабезпечення 0-20 см шару ґрунту було задовільним – 12-20 мм продуктивної вологи, місцями в Одеській області – незадовільним (4-10 мм) (рис. 3).

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами на більшій частині площ залишалося оптимальним (121-200 мм і більше продуктивної вологи). На багатьох площах південних, окремих площах Кіровоградської, Полтавської, Вінницької, Тернопільської та Київської областей вміст продуктивної вологи у 0-100 см шарі ґрунту складав 73-120 мм, місцями в Одеській області – 36-52 мм (рис. 4).

 

 

 

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком було переважно оптимальним і становило 21-37 мм. У південних районах Херсонської області запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були недостатніми і не перевищували 14 мм.

У метровому шарі ґрунту містилося від 157 до 233 мм продуктивної вологи (оптимально), у Херсонській та місцями у Київській областях – 80-110 мм (недостатньо). На півдні Херсонщини зволоження метрового шару ґрунту було незадовільним і не перевищувало 38 мм продуктивної вологи.

Під ранніми ярими культурами на більшості площ зволоження орного шару ґрунту було достатнім та оптимальним (21-40 мм і більше продуктивної вологи), місцями у західних, північних та центральних областях 0-20 см шар ґрунту був перезволоженим. На окремих площах Одеської та Запорізької областей зволоження було задовільним – 15-20 мм, на окремих площах Одещини – незадовільним і не перевищувало 9 мм продуктивної вологи.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на переважній території країни було оптимальним (121-200 мм і більше). У Херсонській, Одеській, в окремих районах Дніпропетровської областей вологозапаси становили 72-120 мм продуктивної вологи.

На полях, засіяних кукурудзою , запаси продуктивної вологи орного та метрового шарів ґрунту були достатніми та оптимальними – 22-53 та 125-160 мм і більше продуктивної вологи відповідно. Лише на окремих площах Вінницької та Кіровоградської областей зволоження ґрунту було задовільним – 112-116 мм.

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком як в орному, так і у метровому шарах ґрунту сформувалися у межах оптимальних – 34-42 та 168-186 мм відповідно.

Під соняшником запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були переважно достатніми та оптимальними – 21-41 мм, на окремих площах Одеської області – задовільними (11-18 мм) та незадовільними (менше 10 мм).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ були оптимальними (121-190 мм), у більшості районів Одеської та в окремих районах Рівненської областей – достатніми (93-120 мм). У південних районах Одеської області вони не перевищували 66 мм.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

В озимини (жито, ячмінь, пшениця) впродовж декади тривало кущіння та утворення нижнього вузла соломини (початок росту стебла). У залежності від фазового розвитку висота рослин становила від 10 до 30 см, місцями у центральних та південних областях – до 42 см, на 1 м² утворилося від 550 до 900 стебел, на кращих посівах – до 1400 стебел.

Стан рослин переважно добрий.

На посівах озимого ріпаку тривав ріст стебла та утворення суцвіть, на окремих площах північних і центральних областей розпочалося цвітіння.

Стан посівів переважно добрий.

Упродовж декади в ярого ячменю відзначалося проростання зерна, утворення сходів, поява третього листка та утворення вузлових коренів, на ранніх посівах розпочалося кущіння. Висота рослин на фазу «третій листок» становила від 7 до 13 см.

У вівса та пшениці відзначалося проростання зерна, утворення сходів і вузлових коренів, на ранніх посівах розпочалося листоутворення. Місцями у північних та західних областях ще тривала сівба. На 1 м² утворилося від 250 до 490 рослин.

Стан рослин, що зійшли, переважно добрий та задовільний.

На окремих площах Полтавської області на посівах ячменю відзначено пошкодження рослин шкідниками.

Упродовж декади тривала сівба кукурудзи , на раніше засіяних площах відзначалося проростання зерна.

Протягом декади у гороху спостерігалося проростання зерна, утворення сходів та поява третього листка.

Стан посівів гороху, що зійшли, переважно добрий.

Тривала сівба сої .

Тривала сівба цукрового буряку , на раніше засіяних площах розпочалося листоутворення.

Упродовж декади тривала сівба соняшнику . На раніше засіяних площах з’явилися сходи, місцями у південних областях відзначалася поява другої пари справжніх листків.

Багаторічні трави (прогноз строків цвітіння). Восени припинення вегетаційних процесів на посівах багаторічних трав відбулося у другій половині листопада 2021 року, після стійкого переходу середньої добової температури повітря через 5°С.

Зима 2021-2022 рр. характеризувалася підвищеним порівняно з нормою температурним режимом, хоча наприкінці грудня та у середині січня у східних, місцями у центральних, північних і західних областях спостерігалося зниження мінімальної температури повітря до небезпечних показників (-20-25°С). Проте суттєвої загрози вимерзанню посівів трав не виникало через наявність на більшості площ снігового покриву.

Умови перезимівлі були задовільними, за результатами відрощування монолітів зразків багаторічних трав пошкоджень не виявлено.

Відновлення вегетації багаторічних трав відзначалося наприкінці березня, місцями у західних та південних областях – у другій половині лютого. Активного весняного росту трав не відбувалося внаслідок низьких нічних температур. Станом на 30 квітня у багаторічних трав тривало формування рослинної маси. Висота рослин на фазу «ріст стебла» була у межах 11-35 см.

Враховуючи фактичний стан розвитку сіяних багаторічних трав другого та наступних років життя і за агрометеорологічними розрахунками, очікується, що цвітіння рослин у нинішньому році відбудеться у південних, східних, окремих площах північних та центральних областей у кінці травня, на решті території країни – на початку червня, що близько до середніх багаторічних строків.

 

Реклама

Вхід