Україна: метеорологічні умови третьої декади травня 2022 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

3448

У третій декаді травня, як і упродовж усього місяця, в Україні переважала прохолодна погода. Температура повітря виявилися на 0,5-2,5°С нижчою від норми, схожий низький для останнього весняного місяця температурний режим спостерігався у 2020 р.

Упродовж декади спостерігалися нерівномірні періодичні дощі, часом у супроводі гроз та поривчастого вітру, проте лише у небагатьох районах сумарна кількість опадів досягла декадної норми. Кількість опадів за місяць майже на всій території країни також виявилася значно меншою від норми. За аналізом травень у багатьох областях виявився одним із найсухіших за останні 20 років – кількість опадів склала в середньому близько 30-50% норми.

Сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло від 74 до 116 годин, що близько або на 14-21 годину менше, у Чернівецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, місцями у Хмельницькій та Одеській областях – на 14-26 годин більше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря у південних, західних (за винятком Волинської, Рівненської), Вінницькій та Донецькій областях виявилася близькою до норми, на решті території – на 1,1-2,1°С нижчою від неї і становила від +14,2°С на північному заході до +17,9°С на півдні.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +24-29°С, у південних, східних, Дніпропетровській та Вінницькій областях – до +30-32°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі у більшості областей знижувалася до +1-5°С, у Запорізькій та Чернівецькій областях – до +6°С, у Львівській області – до 0°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до +1-9°С, у Київській, Дніпропетровській, Вінницькій та Івано-Франківській областях – до 0° – мінус 2°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +47-63°С.

 

 

Упродовж 1-2 днів в окремих районах західних (за винятком Хмельницької та Закарпатської), Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей відзначалися заморозки на поверхні ґрунту та на висоті 2 см.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися впродовж 1-7 днів майже по всій території країни.

Середньообласна кількість опадів у північних, Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій та Харківській областях була близькою або дещо вищою за норму і становила 24-34 мм. Найменша кількість опадів за декаду відзначалася у Запорізькій та Закарпатській областях – 11-31% декадної норми (2-9 мм). На решті території країни декадна кількість опадів склала від 48 до 74% норми (від 12 до 23 мм) (рис. 2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Харківської, Дніпропетровської та Сумської областей досягав 25-43 мм (1-2 декадні норми).

 

 

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від +14°С на півночі до +23°С на півдні.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 55 до 75%. Упродовж 1-5 відзначалося зниження її до 30% і нижче.

Упродовж 1-5 днів по всій території країни відзначалося посилення швидкості вітру до 15-24 м/с.

 

Коротка характеристика метеорологічних умов травня 2022 року

Середня місячна середньообласна температура повітря у травні виявилася у західних, Вінницькій, Одеській та Миколаївській областях близькою, на решті території – на 1,1-2,6°С нижчою від норми і становила +12,8-16,2°С.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +28-32°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 0° - мінус 2°С, у Волинській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Хмельницькій, Кіровоградській, Полтавській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях – до +1-4°С.

Середня обласна кількість опадів у більшості областей становила від 52 до 75% норми, у Запорізькій, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Чернівецькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Львівській та Волинській областях – 32-50% норми (20-41 мм), на Закарпатті – лише 22% місячної норми (17 мм).

У розрізі метеостанцій найбільше опадів за травень зафіксовано на метеостанції Дружба (Сумська обл.) – 84 мм (147% норми). Найменше опадів випало на метеостанціях Ужгород та Берегове (Закарпатська обл.) – 5-6 мм (8-9%).

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Упродовж третьої декади травня агрометеорологічні умови на більшості площ переважали цілком задовільні для культур із розвинутою кореневою системою (озимина, ранні ярі). Їхні ріст і розвиток відбувалися досить активно, суттєвого відставання фазового розвитку від середніх багаторічних показників не спостерігалося, погодні умови сприяли формуванню високого врожаю. До цього часу помірний температурний режим, відсутність тривалих суховіїв і роси (як додатковий ресурс вологи) стримували розвиток посушливих явищ, загроза розвитку яких зберігається через тривалий та суттєвий дефіцит не лише весняних, а й зимових опадів.

Проте за утримання подальшого дефіциту опадів та підвищення температури повітря, яке очікується у першій декаді червня, налив зерна ранніх хлібів на багатьох площах, імовірно, буде відбуватися за малосприятливих умов через поступове погіршення вологозабезпечення.

У південних областях, особливо в Одеській та Херсонській, засуха різної інтенсивності у метровому шарі ґрунту вже охопила значні площі, і для формування повноцінного врожаю озимих, ранніх ярих зернових та зернобобових культур не вистачало продуктивної вологи в ґрунті. На окремих площах метровий шар ґрунту був сухим зовсім, почалося передчасне уповільнення вегетації (дозрівання) озимих, зокрема в Одеській області спостерігалося настання молочної стиглості зерна озимого ячменю, хоча значного погіршення стану посівів не відзначалося завдяки переважанню помірних температур.

У багатьох районах західних областей та на Закарпатті спостерігалися не характерні для регіону агрометеорологічні умови: тривалий і значний дефіцит опадів (місячна сума опадів склала в окремих районах 10-25% норми), інтенсивне випаровування вологи з верхніх шарів ґрунту, обумовлене низькою вологістю повітря та вітрами, локальними суховіями, що призвело до висихання верхнього шару ґрунту та локального пошкодження засухою сходів ранніх ярих культур. У деяких районах західних областей (зокрема Тернопільській) спостерігалося зниження запасів продуктивної вологи під озимими культурами до історично низьких для травня показників.

Для теплолюбних культур погодні умови, як і впродовж усього місяця, переважали малосприятливі через повільне та нетипове для останніх років накопичення ефективного тепла, низькі для цих культур нічні температури повітря та ґрунту, їхній розвиток тривав уповільнено.

 

Теплозабезпечення

Станом на 31 травня суми ефективних температур повітря були нижчими від середніх багаторічних показників: вище +5°С – на 15-95°С, вище +10°С – на 20-65°С (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5°С

вище +10°С

середня багаторічна за період 1991-2020 рр.

2022 р.

середня багаторічна за період 1991-2020 рр.

2022 р.

Степ

510-565

465-550

230-260

175-240

Лісостеп

440-510

345-540

175-235

140-170

Полісся

430-450

355-420

160-195

130-150

 

Зволоження ґрунту

Станом на 31 травня (зразки ґрунту відібрано 28 травня) запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту на більшості площ західних, північних, в окремих районах Херсонської та Кіровоградської областей були достатніми й оптимальними (21-40 мм продуктивної вологи і більше). Місцями, в районах випадіння рясних дощів, відзначалося перезволоження орного шару. На решті території країни вологозапаси були недостатніми (11-20 мм) та незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи), в окремих районах Одеської області орний шар ґрунту був зовсім сухим.

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами було оптимальним (121-160 мм і більше) та задовільним (81-120 мм продуктивної вологи). На багатьох площах південних, Дніпропетровської, Полтавської, в окремих районах Київської, Вінницької та Тернопільської областей вологозапаси становили 55-80 мм, в окремих районах південних областей – менше 50 мм продуктивної вологи. Місцями в Одеській області метровий шар ґрунту був зовсім сухим (рис. 3).

 

 

Вологозабезпечення як орного, так і метрового шарів ґрунту під озимим ріпаком було достатнім та задовільним і становило 22-35 та 14-19 мм продуктивної вологи відповідно. Місцями у Херсонській області орний шар ґрунту був зовсім сухим.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ містилося від 84 до 190 мм, на окремих площах Київської та Херсонської областей – від 53 до 77 мм продуктивної вологи, місцями на Херсонщині 0-100 шар ґрунту був сухим.

Під ранніми ярими зерновими культурами зволоження орного шару ґрунту було переважно на задовільному рівні (11-20 мм продуктивної вологи), на більшості площ Одеської, окремих площах Херсонської, Черкаської та Рівненської областей – на незадовільному (менше 10 мм). В окремих районах Одеської області 0-20 см шар ґрунту був зовсім сухим. Достатнє зволоження (21-40 мм і більше продуктивної вологи) залишалося на більшості площ Чернігівської, Сумської, Житомирської, Хмельницької, Чернівецької, Львівської, Волинської, окремих площах Вінницької, Полтавської та Кіровоградської областей.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту було достатнім (88-114 мм) та оптимальним (122-160 мм продуктивної вологи і більше) на більшості площ. В окремих районах Херсонської, Дніпропетровської, Київської, Черкаської, Вінницької, Миколаївської та Одеської областей вологозапаси становили 51-80 мм, місцями – 44-46 мм, місцями в Одеській області – лише 7 мм продуктивної вологи (рис. 4).

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на переважній частині території країни відповідали достатнім та оптимальним значенням і становили 21-40 мм. На окремих площах Тернопільської, Винницької, Кіровоградської, Черкаської та Полтавської областей зволоження ґрунту було задовільним – 16-20 мм продуктивної вологи, Волинської – незадовільним (10 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім та оптимальним – 121-160 мм і більше продуктивної вологи, місцями у Полтавській, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Вінницькій та Волинській областях воно було задовільним – 82-115 мм.

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком як в орному, так і метровому шарах ґрунту були задовільними (9-18 та 107-119 мм відповідно). У Полтавській області зволоження орного та метрового шарів ґрунту було оптимальним (32 та 154 мм продуктивної вологи відповідно).

 

 

Під соняшником вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім (21-34 мм) та задовільним – 12-20 мм, в окремих районах Одеської області – 7-9 мм продуктивної вологи.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту були достатніми (126-160 мм і більше) та задовільними (81-120 мм). Місцями у Чернігівській, Полтавській, Одеській та Херсонській областях запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту знизилися до недостатніх показників (57-79 мм).

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

В озимих жита, ячменю та пшениці на більшості площ тривав ріст стебла та розпочалося колосіння. У південних, місцями у східних, центральних і західних областях відзначалося цвітіння колосу пшениці та жита. В окремих районах південних областей спостерігалася молочна стиглість зерна озимого ячменю. Висота рослин у залежності від фази розвитку становила від 20 до 125 см. Кількість розвинених колосків у колосі озимої пшениці сформувалася у межах від 14 до 20, з них 1-4 – недорозвинених. Кількість стебел із колосом на посівах озимої пшениці становила 370-800, на кращих посівах – 900-1374 на 1 м2, озимого жита – 590-954 на 1 м2, озимого ячменю – 502-1140 на 1 м2. Стан посівів добрий та задовільний.

На окремих посівах південних, західних областей відзначалося пожовтіння листя нижнього ярусу та засихання стебел.

В озимого ріпаку тривало цвітіння та утворення стручків. Висота рослин на фазу утворення стручків становила 93-176 см. Стан рослин переважно добрий.

Упродовж декади в ярого ячменю та ярої пшениці на більшості площ розпочалося утворення нижнього вузла соломини, на пізніх посівах – утворення третього листка та кущіння, в окремих районах південних і Рівненської областей на 1-2 тижні раніше за середні багаторічні строки розпочалося колосіння ярого ячменю. Висота рослин становила від 11 до 40 см, на кращих посівах – до 56-68 см, кількість стебел на 1 м2 – 645-1178.

Стан посівів переважно добрий та задовільний.

У центральних областях відзначалося пошкодження посівів с/г шкідниками, у західних – пожовтіння листя нижнього ярусу.

У вівса в залежності від строків сівби відзначалося утворення сходів, третього листка, вузлових коренів, кущіння та утворення нижнього вузла соломини. Висота рослин склала від 11 до 25 см.

Стан рослин добрий та задовільний.

У кукурудзи в залежності від строків сівби відзначалося проростання зерна, утворення сходів та листків.

Стан рослин переважно добрий.

Упродовж декади тривала сівба гречки , на раніше засіяних площах утворилися сходи, у проса – утворення третього листка. Стан посівів переважно добрий.

У гороху на ранніх посівах відзначалася поява суцвіть та початок цвітіння, на пізніх посівах – листоутворення. Висота рослин становила від 16 до 59 см. Стан посівів переважно добрий та задовільний.

У сої в залежності від строків сівби відзначалося утворення сходів та листків. Стан рослин добрий.

У цукрових буряків розпочалося листоутворення. Стан рослин переважно добрий та задовільний, місцями відзначалося пошкодження рослин с/г шкідниками.

У соняшнику в залежності від строків сівби спостерігалися сходи та листоутворення, подекуди ще тривала сівба.

Стан посівів, що зійшли, переважно добрий та задовільний.

На окремих полях центральних областей відзначалося пошкодження рослин гербіцидами.

У багаторічних трав (конюшина та люцерна) тривало утворення суцвіть, цвітіння, перший укіс і відростання після першого укосу. Стан рослин переважно добрий.

 

Реклама

Вхід