Україна: метеорологічні умови першої декади червня 2022 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

2881

У першій декаді червня в Україні відбулося стрімке підвищення середньої добової температури повітря від показників нижчих від норми до значно вищих за норму. Встановлення спекотної погоди було обумовлене впливом потужного антициклону. У більшості днів було сухо, лише з переміщенням неактивного атмосферного фронту на початку декади пройшли нерівномірні дощі, місцями локальні зливи (часом з грозами, шквалами, градом) в основному в північних та західних областях та в окремих районах центральних і східних областей. Проте на більшій частині території відмічалися лише незначні опади або було майже сухо.

Тривалість сонячного сяйва . Сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло від 78 до 125 годин, що на півдні в межах норми, на решті території на 16-37 годин більше норми.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 1,6-2,7°С вищою за норму і становила від плюс 19,1°С на півночі до плюс 22,9°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 30-35°С, в Сумській та Івано-Франківській областях – до плюс 29°С.

Мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі в більшості областей знижувалася до плюс 6-10°С, в південних (за винятком Херсонської області) та Чернівецькій областях – до плюс 11-12°С (рис.1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до плюс 6-11°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 49-66°С.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися упродовж 1-5 днів майже по всій території країни, місцями з грозами та градом.

Середня обласна кількість опадів у Харківській, Черкаській, Житомирській, Рівненській та Івано-Франківській областях була близькою до норми і становила від 17 до 42 мм, у Донецькій, Сумській, Чернігівській, Волинській, Закарпатській та Кіровоградській областях – 58-79% норми (9-15 мм). Найменша кількість опадів за декаду відмічалася в Чернівецькій, Тернопільській, Львівській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Полтавській, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях – 14-50% декадної норми (5-15 мм).

В окремих районах Київської та південних областей опадів не було зовсім (рис.2).

 

 

Добовий максимум опадів в окремих районах Харківської, Одеської, Житомирської, Хмельницької, Рівненської та Івано-Франківської областей досягав 26-44 мм (1,5-2 декадні норми), в Черкаській області – 65 мм.

На метеостанції Чигирин Черкаської області, де за декаду випало 68 мм, було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду червня за період спостережень з 1961 року.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 20°С на заході та півночі до плюс 26°С на півдні та сході.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 54 до 74%. Упродовж 1-6 днів відмічалося зниження її до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-2 днів місцями в Херсонській, Рівненській, Хмельницькій, Житомирській, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській та Херсонській областях відмічалося посилення швидкості вітру до 15-17 м/с, в Івано-Франківську – до 26 м/с.

 

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Початок метеорологічного літа (стійкий перехід середніх добових температур повітря через +15 °С) відбувся нинішнього року в північній половині країни в період 25-31 травня, в південній – 12-18 травня, що дещо пізніше середніх багаторічних строків.

Накопичення ефективного тепла вище +10°С упродовж вегетаційного періоду, що вже минув, відбувалося уповільнено й у кінці декади суми ефективних температур вище +10°С були меншими за норму, що нехарактерно для останнього десятиріччя. Для пізніх теплолюбних овочевих та баштанних культур, які особливо потерпали від нестачі тепла в попередній період та на посівах яких спостерігалися слабкі ростові процеси, підвищення нічної та денної температури повітря було позитивним фактором - відбулася активізація вегетації, спостерігалося покращення стану посівів.

Упродовж декади запаси продуктивної вологи в ґрунті на багатьох площах залишалися на рівні достатніх та оптимальних показників, в останні дні декади розпочалося їх інтенсивне зменшення. В цілому зволоження ґрунту під ранніми хлібами на території країни було нерівномірним. Так на окремих площах західних та північних областей спостерігалося надмірне зволоження для поточного фазового розвитку ранніх хлібів (більше 170 мм продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту). У південних областях у середньому вологозапаси метрового шару ґрунту були в 1,5 раза меншими за середні багаторічні показники. Критичний рівень вологозапасів (менше 20 мм у метровому шарі ґрунту) під ранніми хлібами спостерігався в багатьох районах Одеської, Херсонської, Запорізької, окремих районах Полтавської та Дніпропетровської областей.

В Одеській області через нестачу вологи в дуже ранні строки розпочалося дозрівання озимих культур, зерно пшениці досягло молочної стиглості на 10-15 днів раніше середніх багаторічних дат, зерно озимого ячменю досягло молочної та воскової стиглості майже на місяць раніше середніх багаторічних дат.

Погода минулої декади сприяла активному поширенню хвороб та бур’янів на посівах сільгоспкультур.

 

Теплозабезпечення

Станом на 10 червня суми ефективних температур повітря були близькими або нижчими середніх багаторічних показників: вище +5°С – на 20-60°С, вище +10°С – на 15-45°С (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5°С

вище +10°С

середня багаторічна за період 1991-2020 рр.

2022 р.

середня багаторічна за період 1991-2020 рр.

2022 р.

Степ

650-710

625-720

315-360

285-355

Лісостеп

560-645

500-660

245-325

200-330

Полісся

545-575

495-555

225-270

210-240

 

 

Зволоження ґрунту

Станом на 10 червня (зразки ґрунту відібрані 8 червня) запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту в Житомирській, на більшості площ західних, Сумської, Вінницької, в окремих районах Чернігівської, Харківської, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей були достатніми та оптимальними (21-40 мм продуктивної вологи й більше). На решті території країни вологозапаси були недостатніми (11-20 мм) та незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи), в окремих районах Одеської, Херсонської, Донецької та Полтавської областей орний шар ґрунту був зовсім сухий.

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами було оптимальним (126-160 мм і більше) та задовільним (82-115 мм продуктивної вологи). На багатьох площах південних, Дніпропетровської, Черкаської, в окремих районах Кіровоградської, Вінницької, Полтавської, Харківської, Донецької, Київської, Сумської, Чернігівської, Тернопільської та Львівської областей вологозапаси становили 52-80 мм, в окремих районах південних, Дніпропетровської, Полтавської, Черкаської та Київської областей – менше 50 мм продуктивної вологи. Місцями в Одеській області метровий шар ґрунту був сухий зовсім (рис.3).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком було достатнім та задовільним і становило 27-46 мм та 15-19 мм продуктивної вологи відповідно. Місцями в Херсонській області орний шар ґрунту був сухий зовсім.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ містилося від 85 до 218 мм, на окремих площах Київської та Херсонської областей – від 40 до 71 мм продуктивної вологи, місцями на Херсонщині в 0-100 шарі ґрунту містилося не більше 18 мм продуктивної вологи або ґрунт був майже сухий.

Під ранніми яровими зерновими культурами зволоження орного шару ґрунту на більшості площ західних, північних, Вінницької, окремих площах Черкаської, Кіровоградської та Полтавської областей було на достатньому рівні (21-40 мм і більше продуктивної вологи).

Задовільне зволоження залишалося в окремих районах Львівської, Тернопільської, Житомирської, Сумської, Полтавської, Черкаської, Дніпропетровської, Харківської та Одеської областей (11-20 мм продуктивної вологи), на більшості площ Одеської, окремих площах Херсонської, Дніпропетровської, Черкаської, Полтавської та Київської областей вологозабезпечення було незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи). В окремих районах Одеської та Херсонської областей 0-20 см шар ґрунту був зовсім сухий.

 

 

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім (82- 120 мм) та оптимальним (121-160 мм продуктивної вологи і більше). В окремих районах південних, Дніпропетровської, Полтавської та Київської областей вологозапаси становили 53-68 мм, місцями – 29-41 мм, в окремих районах Одеської та Херсонської областей метровий шар ґрунту був зовсім сухий або містив не більше 9 мм продуктивної вологи (рис.4).

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на більшій частині території країни відповідали достатнім та оптимальним значенням і становили 21-40 мм, місцями на Житомирщині відмічалося перезволоження 0-20 см шару ґрунту. На окремих площах Кіровоградської, Вінницької, Рівненської, Львівської та Закарпатської областей зволоження ґрунту було задовільним – 11-20 мм продуктивної вологи.

 

 

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім та оптимальним - 125-160 мм і більше продуктивної вологи, місцями у Львівській, Волинській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях воно було задовільним і містило від 84 до 120 мм продуктивної вологи.

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком як в орному, так і метровому шарах ґрунту були оптимальними (24-33 мм та 123-164 мм продуктивної вологи відповідно). У Вінницькій області зволоження орного та метрового шарів ґрунту було задовільним (18 мм та 108 мм продуктивної вологи відповідно).

Під соняшником вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім (22-36 мм) та задовільним (13-20 мм), в окремих районах Одеської, Запорізької та Дніпропетровської областей – недостатнім (у 0-20 см шарі ґрунту містилося менше 10 мм продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту були достатніми (122-160 мм і більше) та задовільними (86-120 мм). На багатьох площах південних, місцями в Сумській та Тернопільській областях запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту знизилися до недостатніх показників (48-78 мм). Місцями на Чернігівщині відмічалося перезволоження як орного, так і метрового шарів ґрунту.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина. В озимої пшениці на більшості площ відмічалося цвітіння, на окремих площах південних областей зерно досягло молочної стиглості. Висота рослин становила від 32 до 105 см.

В озимого жита розпочалося цвітіння колосу.

Зерно озимого ячменю досягло молочної, в південних областях - воскової стиглості.

Стан посівів озимих культур добрий та задовільний. На окремих площах Дніпропетровської області відмічалося пошкодження рослин через надмірне використання добрив, на Рівненщині - поламані стебла від злив та граду.

На посівах озимого ріпаку тривало утворення стручків, на окремих площах південних областей відмічалося достигання. Стан посівів був переважно добрий.

Ранні ярові зернові культури . Упродовж декади в ярого ячменю та ярої пшениці відмічалося утворення нижнього вузла соломини та колосіння. У південних областях на окремих площах зерно ярого ячменю передчасно досягло молочної стиглості.

Кількість стебел з колосом становила 349-600, на кращих посівах - 650-1157.

У вівса відмічалося кущіння та утворення нижнього вузла соломини. Загальна кількість стебел на 1 кв. м становила від 328 до 546.

Висота рослин, залежно від сорту та фазового розвитку, становила: в ярої пшениці – 28-51 см, ярого ячменю – від 16 до 84 см, вівса – від 14 до 38 см. Стан рослин переважно добрий та задовільний.

У північних областях відмічалося пошкодження рослин гербіцидами та поламані стебла від злив та граду.

Кукурудза, залежно від строків сівби, знаходилася у фазах 3-7 листків, подекуди 9-11 листків, на пізніх посівах відмічалися сходи. Кількість рослин на одиницю площі становила 435-745, кількість листків, що не вийшли (в середньому на одній рослині), - 3-9. Стан посівів переважно добрий та задовільний.

Місцями в центральних областях спостерігалося локальне пошкодження листя градом та зливами.

Гречка та просо. У гречки на рано засіяних площах упродовж декади відмічалося утворення сходів та суцвіть. У проса відмічалося кущіння. Стан рослин добрий та задовільний.

Зернобобові культури . У гороху відмічалися початок та кінець цвітіння. Висота рослин залежно від фазового розвитку та сортів становила від 30 до 85 см. Середня кількість бобів на одній рослині розміром більше 1 см склала 1-6. Стан посівів переважно добрий.

У сої відмічалося утворення сходів, залежно від строків сівби листоутворення та поява бокових пагонів. Середня кількість рослин на 1 м2 склала від 38 до 202. Стан посівів був переважно добрий.

У цукрових буряків тривало листоутворення. На ранніх посівах відмічався ріст кореня. Стан посівів добрий та задовільний.

Соняшник. У соняшнику впродовж декади тривало масове листоутворення, місцями в південних та центральних областях відмічалася поява суцвіть. Стан посівів переважно добрий.

На окремих площах північних областей відмічалося пошкодження рослин градом та зливами.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) відмічалася поява суцвіть, відростання рослин після першого укосу; цвітіння в західних, північних, Донецькій та Полтавській областях. Місцями проводився укіс трави та збір її на сінаж. Стан посівів переважно добрий.

Реклама

Вхід