Україна: метеорологічні умови другої декади червня 2022 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

8426

У другій декаді червня в Україні спостерігалася контрастна погода. На початку декади та в останні її дні відмічалися потужні короткочасні хвилі спекотної погоди, в середині декади із переміщенням холодних атмосферних фронтів через територію України середньодобові температури повітря були нижчими від норми, було прохолодно.

Опади від незначних та невеликих спостерігалися майже на всій території, в окремих районах північних, південних та центральних областей було зовсім сухо. При переміщенні атмосферних фронтів місцями локально спостерігалися зливи, грози, град та шквали.

 

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 100 до 140 години, що близько або на 20-57 годин більше за норму.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря в більшості областей виявилася близькою до норми, у Волинській, Чернігівській, Полтавській та Харківській областях - на 1,2-1,4°С вищою за норму і становила від плюс 18,0°С на заході до плюс 22,9°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до плюс 31-34 °С. Упродовж 1-6 днів вона перевищувала позначку плюс 30 °С.

В окремих районах Львівської та Волинської областей було досягнуто максимальної температури повітря другої декади червня за період спостережень з 1951 року.

Мінімальна температура повітря в найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 6-10°С, у Полтавській, Харківській та Запорізькій областях - до плюс 11-12°С (рис. 1).

 

Опади. Впродовж 1-4 днів майже по всій території країни відмічалися опади різної кількості та інтенсивності.

У Запорізькій, Рівненській та Тернопільській областях середня обласна кількість опадів за декаду була близькою до норми (23-33 мм), у Львівській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та Харківській областях вона склала 55-75% норми (12-27 мм). У Чернігівській, Кіровоградській, Херсонській, Вінницькій та Хмельницькій областях декадна кількість опадів становила 20-26 % норми (3-7 мм), у Сумській, Київській, Черкаській, Миколаївській, Одеській, Житомирській, Чернівецькій, Закарпатській та Волинській областях - 33-47 % норми (8-13 мм). Найменша кількість опадів за декаду відмічалася в Донецькій та Полтавській областях – 5 % норми або 1 мм опадів.

В окремих районах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Кіровоградської та Чернігівської областей опадів не було зовсім (рис. 2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Одеської, Запорізької, Дніпропетровської, Рівненської, Львівської та Тернопільської областей досягав 23-69 мм (1-3 декадних норми).

 

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 17-19°С на заході до +26-28°С на сході та півдні країни. Упродовж 5-10 днів в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 51 до 73 %. Упродовж 1-8 днів майже по всій території країни, за винятком Рівненської області, відмічалося зниження її до 30 % і нижче.

Вітер. Упродовж 1-2 днів місцями у Волинській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській та Дніпропетровській областях відмічалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с, на високогір’ї Карпат – до 28 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

У більшості днів декади через високі денні температури повітря, які досягали та перевищували +30°С позначку, та відсутність або незначну кількість опадів агрометеорологічні умови для формування врожаю всіх с/г культур погіршувалися.

Незважаючи на переважання помірного температурного режиму упродовж минулої весни та на початку літа, в південних, південно-східних та центральних, в окремих районах західних та північних областей у дуже ранні строки розпочалося дозрівання озимих культур, зерно яких досягло молочної стиглості на 7-12 днів раніше середніх багаторічних дат, на окремих площах південних областей відмічена воскова стиглість зерна озимої пшениці, що майже на місяць раніше середніх багаторічних дат. На окремих площах південних та центральних областей країни зерно ярого ячменю досягло молочної (на Одещині – воскової) стиглості майже на місяць раніше середніх багаторічних дат.

Прискоренню розвитку ранніх зернових с/г культур сприяло значне зменшення вмісту вологи в ґрунті та підвищення температури повітря та ґрунту. Невеликі дощі в червні (від 10 до 60 % норми) дещо пом’якшили дефіцит опадів, проте не завадили погіршенню вологозабезпечення в період формування та наливу зерна.

На багатьох площах Київської, Полтавської, Дніпропетровської, Одеської, Херсонської, Донецької областей рівень запасів продуктивної вологи досяг критичних значень (менше 20 мм у метровому шарі ґрунту), на окремих площах спостерігалося повне висихання метрового шару ґрунту. Це негативно вплине на урожайність через можливе зменшення абсолютної маси зерна внаслідок нестачі ґрунтової вологи.

У пізніх теплолюбних технічних, овочевих та баштанних культур, які потерпали від дефіциту тепла у весняний період та на посівах яких спостерігалися слабкі ростові процеси, з підвищенням нічної та денної температури повітря відбулося покращення загального стану та прискорення розвитку.

Вологозабезпечення пізніх культур упродовж декади на більшості площ ще залишалося на задовільному та достатньому рівнях. На окремих площах Полтавської, Запорізької, Одеської, Чернігівської областей запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту були вдвічі менші за середні багаторічні показники.

У західних областях, на території яких спостерігається тривалий дефіцит опадів з початку року та особливо у весняні місяці, опади минулої декади були вкрай корисними, поповнили запаси вологи і створили дуже добрі умови для розвитку всіх культур у поєднанні з достатнім теплозабезпеченням.

 

Теплозабезпечення

Станом на 20 червня суми ефективних температур повітря відповідали середнім багаторічним показникам або були нижчими від них: вище +5 С – на 25-40 °С, вище +10 С – на 25-35°С і в розрізі агрокліматичних зон України становили (табл. 1):

 

Таблиця 1

 

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +5 ° С

вище +10 ° С

 

Середня багаторічна за період

1991 -2020 рр.

 

2022 р.

Середня

багаторічна за період

1991-2020 рр.

 

2022 р.

Степ

785-875

785-875

420-475

395-470

Лісостеп

690-800

655-810

325-425

325-395

Полісся

675-715

635-690

305-360

305-325

 

Зволоження ґрунту

У кінці другої декади червня (зразки ґрунту від 18.06.22 р.) на деяких площах західних та північних областей під озимими зерновими культурами запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту оцінювалися як надлишкові для періоду формування та наливу зерна більше 120 мм. На решті площ запаси продуктивної вологи становили 51-79 мм, на багатьох площах південних, центральних, в окремих районах Донецької, Сумської, Чернігівської та Київської областей – 16-49 мм продуктивної вологи, місцями в Одеській, Херсонській, Дніпропетровській та Полтавській областях 0-100 см шар ґрунту містив менше 10 мм продуктивної вологи або був зовсім сухий (рис.3).

 

 

Під ранніми ярими культурами зволоження метрового шару ґрунту в південних, на багатьох площах центральних, на окремих площах Донецької, Харківської та Сумської областей було недостатнім (56-72 мм), у Херсонській, на багатьох площах Одеської, в окремих районах Запорізької, Черкаської, Полтавської, Сумської та Київської областей - незадовільним (15-49 мм), місцями на Херсонщині, Одещині та Дніпропетровщині 0-100 см шар ґрунту був майже (6-7 мм продуктивної вологи) або повністю сухий. На решті площ запаси продуктивної вологи були достатніми (81-120 мм), на багатьох площах західних, Житомирської та місцями у Вінницькій, Сумській областях - надлишковими (160 мм і більше) для періоду наливу зерна (рис.4).

 

Під кукурудзою вологозабезпечення орного шару ґрунту на більшості площ західних, північних, Черкаської, в окремих районах Київської та Кіровоградської областей було достатнім (21-30 мм і більше), на решті площ - задовільним (11-18 мм продуктивної вологи). Місцями в Кіровоградській, Полтавській та Київській областях було недостатнім - у 0-20 см шарі ґрунту містилося менше 10 мм продуктивної вологи.

У метровому шарі ґрунту утримувалися достатні (84-117 мм) та оптимальні (121-160 мм і більше) запаси продуктивної вологи, лише на окремих площах Вінницької та Харківської областей вони становили 43-74 мм продуктивної вологи.

Під цукровим буряком зволоження метрового шару ґрунту було достатнім для росту коренеплоду і становило 90-159 мм продуктивної вологи.

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ були достатніми (21-30 мм та більше) та задовільними (11-20 мм), в багатьох районах Одеської, в окремих районах Херсонської, Запорізької, Полтавської, Вінницької, Сумської, Чернігівської та Київської областей – недостатніми (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями на Дніпропетровщині 0-20 см шар ґрунту був зовсім сухий.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ відповідали достатнім (90-119 мм) та оптимальним (121-160 мм і більше) показникам. На багатьох площах південних, в окремих площах Дніпропетровської, Вінницької, Сумської, Чернігівської та Київської областей вологозапаси становили 47-80 мм, місцями на Одещині та Полтавщині - 25-29 мм продуктивної вологи.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). У озимих культур на більшості площ відмічалася молочна стиглість зерна, в західних та північних областях – цвітіння колосу. На окремих площах південних областей на посівах озимої пшениці спостерігалася воскова стиглість зерна, в південних районах Одеської області зерно озимого ячменю досягло повної стиглості, розпочався збір врожаю. Кількість зерен у колосі озимої пшениці в середньому становила від 21 до 45. Маса 1000 зерен озимого ячменю становила 361-129 г.

Стан посівів озимих культур оцінювався переважно як добрий та задовільний. Місцями в Херсонській, Полтавській, Харківській та Чернігівській областях відмічалося передчасне пожовтіння колосу та листків озимої пшениці від нестачі продуктивної вологи в ґрунті.

В озимого ріпаку тривало утворення стручків, на окремих площах південних та Чернігівської областей розпочалося достигання його насіння. Стан посівів переважно добрий.

Ранні ярі зернові культури . У ярого ячменю відмічалися колосіння та молочна стиглість зерна, в південних районах Одеської області – воскова стиглість зерна.

У ярої пшениці, залежно від строків сівби, відмічалося колосіння та цвітіння.

У вівса відмічався нижній вузол соломини та колосіння, місцями в північних районах Сумської області - кущіння.

Стан посівів переважно добрий та задовільний.

На окремих площах центральних, Херсонської та Харківської областей відмічалося передчасне пожовтіння рослин від засухи, на Дніпропетровщині - полягання посівів від злив.

У кукурудзи тривало листоутворення: на пізніх посівах утворилося 5-7, на ранніх – 9-13 листків. Стан посівів відмінний та добрий. На окремих площах Полтавської області відмічалося механічне пошкодження рослин при догляді за культурою.

Гречка та просо. Впродовж декади гречка перебувала у фазах появи суцвіть та цвітіння, місцями на заході та півночі – сівби та сходів.

У проса відмічалося кущіння. Стан посівів переважно добрий.

На окремих площах Вінницької області відмічалося денне в’янення рослин через спеку.

Зернобобові культури. Горох знаходився переважно у фазах цвітіння та формування бобів. На окремих посівах центральних, південних та західних областей відмічалося достигання бобів, місцями розпочався збір урожаю. Висота рослин у кінці декади залежно від фазового розвитку становила 34-86 см. Середня кількість бобів на одній рослині становила 2-8. Стан посівів переважно добрий.

На окремих площах Запорізької, Херсонської та Полтавської областей відмічалося пожовтіння, засихання рослин гороху від нестачі продуктивної вологи в ґрунті.

Соя знаходилася у фазах листоутворення, появи бокових пагонів, на окремих посівах центральних та західних областей відмічалося цвітіння. Стан рослин був переважно добрий.

У цукрових буряків тривав ріст кореня. Стан посівів добрий та задовільний.

Соняшник. Упродовж декади в соняшнику тривало листоутворення та масове утворення суцвіть.

Стан соняшнику переважно добрий. Густота посівів становить 364-532 рослин на 100 м2.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади відмічалося цвітіння та відростання після укосів. Стан посівів добрий та задовільний.

 

Реклама

Вхід