Україна: метеорологічні умови другої декади травня 2023 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

2971

Упродовж другої декади відмічалися значні коливання середніх добових температур – від прохолодних для середини травня днів до майже червневих показників середньої добової температури. У першій половині декади майже у всіх областях відмічалися останні заморозки на ґрунті, висоті 2 см, місцями у центральних та західних областях і у повітрі.

У період 12-18 травня, у строки близькі до звичайних, відбувся перехід середньодобової температури повітря через +15°С майже по всій території, розпочалося метеорологічне літо.

Внаслідок переважання антициклонального характеру погоди опадів не було, або ж було обмаль. Слабкі дощі локального характеру або короткочасні зливи відмічалися лише в окремих районах західних та центральних областей.

 

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло від 39 до 110 годин.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря у більшості областей виявилася близькою до норми, у північних, Хмельницькій, Черкаській, Полтавській та Харківській – на 1,1-1,5°С вищою за неї, і становила від плюс 13,2°С на заході до плюс 17,8°С на півдні та південному сході країни.

Максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 24-28°С, у Вінницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях – до плюс 29-30°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі у північних (за винятком Сумської), Рівненській, Львівській, Закарпатській, Вінницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській та Одеській областях знижувалася до 0°С - мінус 2°С, на решті території – до плюс 1-4°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до 0°С – мінус 2°С, у Житомирській, Волинській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Херсонській та Запорізькій областях – до плюс 1-4°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 40-60°С.

У більшості областей, за винятком Запорізької, упродовж 1-4 днів відмічалися заморозки на поверхні ґрунту, на висоті 2 см та місцями у повітрі інтенсивністю 0°С - мінус 4°С.

 

Рис. 1. Температура повітря за другу декаду травня 2023 року по території України, оС

 

Незначні опади упродовж 1-5 днів спостерігалися на переважній частині території країни, їх кількість становила 1-3 мм (4-19% декадної норми), у Волинській та Івано-Франківській областях – 7-8 мм (28-33% декадної норми). Найбільша кількість опадів за декаду відмічалася у Львівській та Закарпатській областях – 20 мм (71% декадної норми).

У багатьох районах східної половини країни, центральних, Миколаївської, Херсонської та Вінницької областей опадів не було зовсім (рис. 2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Черкаської, Дніпропетровської та Львівської областей становив 18-30 мм (декадна норма).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 13-15°С у західних областях до плюс 19-20°С у південних, Черкаській та Дніпропетровській областях.

 

Рис. 2. Кількість опадів за другу декаду травня 2023 року по території України, % до норми

 

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 42 до 74%. Упродовж декади відзначалося зниження її до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-3 днів у багатьох районах західних та Одеської, в окремих районах Кіровоградської, Миколаївської та Херсонської областей відзначалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с.

 

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Внаслідок відсутності ефективних опадів у травні та за максимального споживання вологи рослинами ранніх культур, яке спостерігається у середині травня, упродовж декади відбувалося зменшення запасів продуктивної вологи у ґрунті під усіма культурами. Вони істотно знизилися порівняно з минулою декадою, найбільше у верхніх шарах. У центральних та південних областях насіннєвмісний шар ґрунту (5 см) на багатьох площах був сухий або маже сухий, 0-10 см шар ґрунту майже скрізь був слабкозволожений. Поєднання низької відносної вологості повітря та посилення вітру призводили до виникнення суховійних явищ.

Відсутність достатньої кількості вологи обумовлювала затримку утворення сходів ярих культур та пізніх теплолюбних культур, створювала малосприятливі умови для початкової вегетації технічних культур, які вже утворили сходи.

За експертної оцінкою та визначеними запасами вологи достатні вологозапаси знаходяться на глибині від 20 см і нижче. Проте використати їх можуть лише озимі та ранні ярі зернові культури, у яких достатньо розвинута коренева система.

Незважаючи на такі особливості погоди у другій декаді травня, у цілому агрометеорологічні умови залишалися цілком сприятливими для росту і розвитку озимих зернових культур, які інтенсивно росли та формували колос за оптимальних для цього періоду розвитку середньодобових температур повітря. Запаси продуктивної вологи (після історично високих у квітні) попри відсутність опадів, утримувалися на рівні достатніх та оптимальних значень. Зберігалися умови для формування високого урожаю озимини.

Підвищення температури повітря у другій декаді травня сприяло активному росту і розвитку ранніх ярих культур. Проте, сприятливим це було лише для посівів ранніх строків сівби, у яких достатньо розвинута коренева система. Для посівів пізніх строків сівби, через недостатнє зволоження та високі температури, може відбуватися прискорення фазового розвитку та скорочення вегетаційного періоду.

Погодні умови були цілком сприятливими для плодових та винограду, у яких скрізь розпочалося формування плодів. Одночасно, як і у попередній період, погода сприяла прояву грибкових захворювань (зокрема борошнистої роси) та розвитку шкідників.

У західних областях з припиненням опадів та підвищенням температури агрометеорологічні умови оцінювались як сприятливі, як для росту та розвитку сільськогосподарських культур та плодових дерев, так і для проведення польових робіт. У Закарпатській області, де пройшли дощі, умови покращилися.

У південних областях (за інформацією метеостанцій на підконтрольних територіях) агрометеорологічні умови погіршувалися через відсутність опадів, спостерігається розвиток засухи, зокрема на Херсонщині.

За прогнозом синоптиків, у найближчий тиждень в Україні очікується перебудова атмосферних процесів на циклонічний характер, пройдуть дощі літнього характеру (помірні грозові) на всій території країни, найменше їх буде у західних областях. При цьому температурний фон суттєво не зміниться.

 

 

Теплозабезпечення

У другій декаді травня відбувся перехід середньодобової температури повітря через плюс 15°С у бік підвищення, що на переважній частині території країни близько до середніх багаторічних строків, у північних та північно-західних областях – на тиждень раніше.

 

Станом на 20 травня суми ефективних температур повітря вище +5С у більшості областей були близькими або нижчими від середніх багаторічних показників на 15-40°С. У південних, місцями у центральних та східних областях – на 20-50°С вищими за середні багаторічні показники. Суми ефективних температур повітря вище +10С були нижчими на 20-45°С за середні багаторічні показники та в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл.).

 

Таблиця

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +5°С

вище +10°С

 

Середня багаторічна за період

1991-2020 рр.

 

2023 р.

Середня

багаторічна за період

1991-2020 рр.

 

2023 р.

Степ

355-420

390-445

145-165

110-145

Лісостеп

315-375

310-395

115-155

75-120

Полісся

315-335

280-360

105-120

50-100

 

 

Зволоження ґрунту

Станом на 20 травня запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту на багатьох площах західних, північних, на окремих площах східних, Вінницької, Полтавської, Сумської, Одеської та Миколаївської областей були достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше продуктивної вологи). На решті площ вологозапаси були недостатніми (11-20 мм), на окремих площах Одеської та Чернігівської областей – незадовільними (9-10 мм продуктивної вологи).

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами у західних, на переважній частині площ північних, в окремих районах центральних, східних, Одеської областей залишалося оптимальним (121-170 мм і більше). На багатьох площах центральних, Сумської, Чернігівської, Одеської, в окремих районах Київської, Харківської та Миколаївської областей вологозапаси були задовільними – 80-120 мм продуктивної вологи (рис. 3).

 

Рис. 3. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами за другу декаду травня 2023 року по території України, мм

 

Вологозабезпечення як орного, так і метрового шарів ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ залишалося достатнім – 22-30 мм та 145-156 мм відповідно, в окремих районах Вінницької, Київської та Чернігівської областей – задовільним (менше 20 мм продуктивної вологи). На півночі Чернігівської області у метровому шарі ґрунту містилося лише 56 мм продуктивної вологи.

Під ранніми ярими зерновими культурами зволоження орного шару ґрунту на багатьох площах було на достатньому та оптимальному рівнях (22-40 мм і більше продуктивної вологи). Задовільне вологозабезпечення (11-20 мм продуктивної вологи) відмічалося у більшості районів Одеської, Черкаської, Дніпропетровської, в окремих районах Харківської, Сумської, Київської та Житомирської областей (рис. 4).

 

Рис. 4. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під ранніми яровими зерновими культурами за другу декаду травня 2023 року по території України, мм

 

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім та оптимальним (121-200 мм продуктивної вологи). На багатьох площах Одеської, в окремих районах Дніпропетровської, Сумської та Хмельницької областей вологозапаси були задовільними і становили 90-120 мм, місцями на Одещині – недостатніми (65 мм продуктивної вологи).

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на більшості площ відповідали достатнім та оптимальним значенням і становили 21-50 мм. На окремих площах Вінницької, Черкаської та Дніпропетровської областей зволоження ґрунту було задовільним – 16-18 мм продуктивної вологи.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на багатьох площах залишалося достатнім та оптимальним – 122-170 мм і більше продуктивної вологи, місцями у Львівській, Вінницькій, Дніпропетровській та Одеській областях воно було задовільним – 90-116 мм продуктивної вологи.

Запаси продуктивної вологи під цукровими буряками в орному шарі ґрунту були переважно задовільними (18-20 мм), у метровому – достатніми (100-136 мм продуктивної вологи).

Під соняшником вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім – 21-38 мм, в багатьох районах Одеської, в окремих районах Кіровоградської, Дніпропетровської та Харківської областей – задовільним (15-20 мм), місцями у Херсонській області 0-20 см шар ґрунту містив менше 10 мм продуктивної вологи.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ залишалися на достатньому та оптимальному (125-170 мм і більше) рівні. У багатьох районах Одеської, місцями на Дніпропетровщині та Чернігівщині вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту понизилося до задовільного (80-117 мм продуктивної вологи).

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина. В озимих жита, ячменю та пшениці тривав ріст стебла, у південній половині розпочалося колосіння. На окремих площах південних та Закарпатської областей відмічалося цвітіння колосу озимої пшениці. Висота рослин озимої пшениці на фазу колосіння була строкатою і становила від 30 до 90 см, озимого жита – 40-105 см, озимого ячменю – 38-107 см.

Стан посівів в основному добрий та задовільний. На окремих площах Чернігівської області відзначалося пожовтіння листків озимого жита, у Волинській – ураження посівів пшениці хворобами.

В озимого ріпаку на більшості посівів тривало цвітіння та утворення стручків. Висота рослин становила 80-178 см. Стан рослин переважно добрий, у Чернігівській області – місцями незадовільний.

Ранні ярі зернові культури. Упродовж декади у ярого ячменю на більшості площ відмічалося кущіння та утворення нижнього вузла соломини, на пізніх посівах – листоутворення та утворення вузлових коренів. Висота рослин у фазі кущіння становила 15-31 см, кількість стебел на 1 м2 – 357-693, на кращих посівах – 895-1473.

У ярої пшениці на пізніх посівах відзначалося кущіння, на ранніх – утворення нижнього вузла соломини.

Стан посівів переважно добрий та задовільний. У ярого ячменю на окремих площах Кіровоградської області відмічалося пошкодження листя заморозками, у Полтавській області та на Київщині – пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками.

У вівса, в залежності від строків сівби, відмічалося кущіння, утворення 3-го листка, вузлових коренів, місцями – сходів. Висота рослин складала від 8 до 24 см.

Стан рослин переважно добрий.

У кукурудзи, в залежності від строків сівби, тривало проростання зерна, утворення сходів, розпочалося листоутворення (3-й листок), подекуди ще тривала сівба. Стан рослин добрий.

Гречка. Упродовж декади тривала сівба гречки, на раніше засіяних площах відмічалися сходи.

Зернобобові культури. У гороху відмічалося листоутворення, на ранніх посівах – поява суцвіть, місцями у Кіровоградській області – початок цвітіння. Висота рослин становила від 9 до 45 см. Стан посівів переважно добрий.

У сої тривала сівба, на раніше засіяних площах відмічалося утворення сходів. Стан рослин, що зійшли, переважно добрий.

У цукрових буряків відмічалися сівба, сходи та поява листків. Стан рослин переважно добрий.

Соняшник. У соняшнику на багатьох площах тривала сівба та утворення сходів, на раніше засіяних площах утворилася друга пара справжніх листків. Стан посівів переважно добрий, у Полтавській області відмічалося пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками.

Багаторічні трави. У конюшини та люцерни тривав ріст стебла, відмічалася поява суцвіть, перший укіс та відростання після 1-го укосу. Стан рослин добрий та задовільний.

Реклама

Вхід