Розділи

Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур в Україні у січні 2024 року

Джерело

АПК-Інформ

12958

Питанню перезимівлі озимих зернових культур, не дивлячись на поступове потепління клімату, завжди приділяється неабияка увага зерновиробників, адже її результати є визначальними в аспекті забезпечення економічного потенціалу кожного окремо взятого господарства та продовольчої безпеки нашої держави в цілому. Від величини можливої загибелі посівів залежать не тільки кількісні втрати зернової продукції, але й заходи по ліквідації її наслідків, пов’язані з додатковими матеріальними витратами на насіннєвий матеріал і перебудовою планів проведення весняно-польових робіт. Як правило, із значним ушкодженням та загибеллю озимини неминучим є запізнення з сівбою ярих культур, а, отже, зниження їх врожайності і зменшення в хлібному балансі частки високоякісного продовольчого зерна.

Цьогорічна зима є порівняно теплою, але відрізняється нестабільністю температурного режиму та значною кількістю опадів. Для озимих зернових культур такі погодні умови за відсутності сильних морозів не мають негативного впливу на рослинні організми, хоча систематичне амплітудне коливання температури повітря і ґрунту певною мірою знижує їх стійкість до холодів, особливо близьких до критичних, які малоймовірні впродовж поточного зимового періоду, але цілком можливі, якщо брати до уваги досвід минулих років. Не випадково ще донедавна вважалося і, власне, підтверджувалося статистичними даними, що на переважній території України повторюваність загибелі пшениці озимої від вимерзання (понад 30%) відмічається раз на 5–10 років. Крім цього, також спостерігається, хоча і значно рідше, пошкодження рослин від льодової кірки, останній раз у значних масштабах це було в другій половині зимового періоду 2002/03 вегетаційного року.

Загалом, протягом перших двох календарних місяців зими вагомих причин для ушкодження, а тим більше для загибелі посівів, не спостерігалося, оскільки грудень і січень відрізнялися підвищеною температурою повітря та опадами у вигляді снігу та дощу, кількість яких перевершувала середню багаторічну норму.

Найбільш теплою впродовж перших двох зимових місяців виявилася третя декада грудня, протягом якої середня температура повітря склала 2,7°С, що було на 4,9°С вище кліматологічної норми. Середня кількість опадів за цей проміжок часу становила 19,2 мм, або 113% середніх багаторічних значень. На завершення декади висота снігового покриву знаходилася в межах 7–9 см, а глибина промерзання ґрунту не перевищувала 2–4 см. Температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за -0,2°С при розрахунковій критичній температурі вимерзання рослин -12,4 – -15,7°С.

В цілому, у грудні середня температура повітря склала 1,3°С тепла, що було на 3,2°С вище середньої багаторічної норми. Опадів за місяць випало 55,6 мм при середній багаторічній нормі 41,0 мм.

Аналіз гідротермічного режиму грудня свідчить про те, що впродовж останнього десятиліття підвищені температурні показники на початку календарної зими стали звичайним явищем, а тому стан рослин озимих зернових культур на цей час, як правило, не викликає особливого занепокоєння. За останні 10 років у цьому місяці лише двічі відмічалася температура повітря, яка була нижчою за середні багаторічні показники (2014 та 2016 рр.). В переважній кількості років вона перевищувала на 0,3–5,9°С кліматологічну норму, або була близькою до неї (рис. 1).

Рис. 1. Середні значення гідротермічних показників за грудень

 

Що стосується опадів, то у грудні минулого року було відзначено значну кількість атмосферної вологи – 55,6 мм. За останнє десятиліття більше опадів у цей календарний період випадало лише в 2018 та 2022 роках.

Підсумовуючи 2023 р. слід зазначити, що за погодними умовами він видався надзвичайно теплим і характеризувався доволі великою кількістю атмосферної вологи. Так, середня річна температура повітря склала 10,8°С, що було на 1,5°С вище середніх багаторічних значень (рис. 2).

Опадів випало 617 мм, або 120% середньої багаторічної норми. До речі, такий температурний режим за останні 10 років зафіксовано вже втретє. Такими ж дуже теплими були 2019 та 2022 рр. Також більшою від звичайної виявилася і загальна річна кількість опадів, яка за аналогічний період часу відмічалася лише вдруге. Кращою вологозабезпеченістю характеризувався тільки 2021 р. До цього слід додати, що річна кількість опадів більше 600 мм спостерігалася вже третій рік поспіль.

Рис. 2. Середні значення гідротермічних показників за 2023 р.

 

Протягом більшої частини січня утримувалася порівняно тепла, як для цієї пори року, зі значною кількістю опадів у вигляді снігу та дощу, погода. П ерша декада видалася достатньо складною впродовж цього часу спостерігалися значні амплітудні коливання температурних показників та відмічалися опади переважно у вигляді мокрого снігу, а також «льодяного дощу», що місцями призводило до ожеледиці, обледеніння рослин і утворення пухкої, непритертої льодяної кірки на полях висотою до 5–6 см.

Середньодобові температури повітря протягом декади варіювали в доволі значному діапазоні – від -4°С до +7°С у першій її половині та до -8 -12°С по її завершенні. Максимальна температура повітря вдень підвищувалася до 7,8 – 10,2°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 11,7–13,4°С. В нічний час мінімальні значення температури повітря і поверхні ґрунту (снігу) знижувалися відповідно до -15,1 – -18,2°С та -14,9 -15,8°С. Місцями відбувалося короткочасне зниження температурних показників до 20–23°С морозу. Середня температура повітря за даний звітний період склала -1,2°С, що було на 2,5°С вище середньої багаторічної норми (рис. 3).

Рис. 3. Середні значення гідротермічних показників впродовж першої декади січня

Середня кількість опадів становила 21,0 мм, або 210% кліматологічної норми. В останні дні декади на полях озимини переважно центральної та південної частини країни утворився сніговий покрив висотою від 1 до 13 см. На цей час глибина промерзання ґрунту становила від 12 до 20 см, а його мінімальна температура на глибині залягання вузлів кущіння рослин пшениці озимої під час найбільшого похолодання знижувалась до -3,8 -5,4°С, що було значно вище за критичну температуру їх вимерзання, яка на завершення першої декади січня становила для більшості сортів від -11,7 до -14,9°С.

Середня за декаду відносна вологість повітря склала 83%.

За 10 років спостережень більш холодною в цей час була погода в 2015–2017 рр., і в 2019 та 2023 роках. Також слід додати, що впродовж останнього десятиліття більша кількість опадів протягом першої декади січня відмічалася лише в 2017 році.

Обстеження посівів озимих зернових культур після проходження холодного фронту повітря показало, що переважна більшість рослин знаходилася у відносно задовільному стані з незначними ушкодженнями верхньої частини листового апарату, насамперед це стосувалося ячменю озимого. Тобто, короткочасне обледеніння рослин та зниження температурних показників практично не мали негативного впливу на життєздатність озимини.

Загальний стан посівів по завершенні першої декади січня характеризувався здебільшого як добрий та задовільний.

Впродовж більшої частини другої декади січня утримувалася в міру прохолодна з доволі значними опадами погода. Більш холодною видалася перша половина звітного періоду, далі відбулося підвищення температурних показників. Середньодобові температури повітря коливались від -5,4 – -15,2°С до +2,2 – +6,5°С. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 7,0–7,5°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 4,5–7,2°С, в найбільш холодні ночі значення відповідних температурних показників знижувалися до -14,9 – -18,3°С та -13,4 – -18,9°С. Середня температура повітря за декаду склала -3,1°С, що було на 0,3°С нижче середньої багаторічної норми (рис. 4).

Рис. 4. Середні значення гідротермічних показників впродовж другої декади січня

Кількість опадів, які відмічалися у вигляді снігу та дощу, за цей час виявилася досить великою і становила в середньому 34,1 мм, або 310% середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря – 83%.

До речі, за останні 10 років у цей час холоднішою була погода в 2017, 2018, 2021 та 2022 рр., а більше опадів випало лише в 2016 році.

Протягом другої декади поля озимини були вкриті сніговим покривом, середня висота якого складала від 2 до 14 см. Максимальна глибина промерзання ґрунту – 20–24 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої в найбільші морози не була нижчою за -7,0°С, тоді як розрахункова критична температура вимерзання рослин залежно від фази їх розвитку та сорту знаходилася в межах -12,8 -16,2°С.

За виключенням побуріння верхньої частини листкових пластинок, відсутність значних ушкоджень озимих зернових культур після нетривалого похолодання була підтверджена результатами візуального огляду полів у кінці календарного місяця, коли сніг розтанув, а також даними відрощування рослин у лабораторних умовах.

Загалом, погодні умови впродовж другої декади січня виявилися порівняно сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур.

Третя декада січня характеризувалася мінливою за температурним режимом з помірною кількістю опадів погодою. В першій половині звітного періоду відбулося зниження температурних показників. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах 1,3–5,4°С морозу. Відмічалися незначні опади у вигляді снігу. В другій половині декади суттєво потеплішало – середньодобові температури повітря зросли до 0,2–0,9°С тепла, переважно у вранішній час спостерігалися тумани та ожеледиця. Вдень повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 2,6 та 5,9°С, а вночі охолоджувалися до -8,2 та -8,1°С.

Середня температура повітря за декаду склала -1,6°С, що було на 3,0°С вище середніх багаторічних значень (рис. 5).

Рис. 5. Середні значення гідротермічних показників впродовж третьої декади січня

Кількість опадів становила близько 7,3 мм, або 49% декадної норми. Середня відносна вологість повітря утримувалася на рівні 78-82%. За останні 10 років більш теплішою була погода в цей час у 2015, 2020 та 2021 рр., а менша кількість опадів відмічалася в 2016, 2017, 2022 та 2023 роках.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння рослин знижувалася до -3,5 – -4,0°С. Максимальна висота снігового покриву становила 2,0–4,0 см, місцями до 10–12 см. Найбільша глибина промерзання ґрунту сягала 17–23 см.

Впродовж декади небезпечних погодних явищ, які б негативно вплинули на стан озимих зернових культур, не відмічалося.

Попередній аналіз стану життєздатності пшениці озимої, проведений в першій половині третьої декади січня водним методом, свідчить, що всі посіви рекомендованих строків сівби перебувають у відносно доброму стані – кількість життєздатних рослин знаходиться на рівні 96-98%.

Загалом, середня температура повітря у січні, який небезпідставно вважається найхолоднішим місяцем зимового періоду, склала -2,0°С, що виявилося на 1,7°С вище середньої багаторічної норми.

Кількість опадів становила 62,4 мм, або 173% кліматологічної норми (рис. 6).

Рис. 6. Середні значення гідротермічних показників упродовж січня

Отже, в цілому погодні умови впродовж більшої частини зимового періоду були достатньо сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур про що свідчать стан посівів та гідротермічні показники. Зрозуміло, що для зерновиробників «агрономічна зима» ще далеко не закінчилася. Попереду лютий та березень, які можуть піднести «небажаний сюрприз» у вигляді інтенсивних короткочасних морозів за відсутності снігового покриву на полях, що може завдати певної шкоди окремим посівам. Разом з цим, навіть порівняно сприятливі погодні умови в подальшому не виключають систематичної оцінки умов перезимівлі та стану посівів озимих зернових культур, яка повинна проводитися за комплексом метеорологічних факторів, головним з яких є мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин, що характеризує ступінь несприятливої дії низьких температур, критичні значення яких для озимини в кінці зимівлі та навесні навіть за нетривалого похолодання можуть становити лише 812°С морозу.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама