Україна: агрометеорологічні умови другої декади червня 2019 року

Джерело

АПК-Інформ

4962

У другій декаді червня погода в Україні формувалася під тривалим впливом області підвищеного атмосферного тиску, у західний частині країни на погоду періодично впливали неактивні атмосферні фронти. Внаслідок таких процесів в Україні утримувалася аномально висока для середини червня температура повітря. За аналізом даних багаторічних метеорологічних спостережень це була найжаркіша друга декада червня, починаючи із 1961 р. У більшості днів середні добові температури повітря на декілька градусів перевищували липневу та серпневу норму.

Значні опади, в основному у вигляді короткочасних інтенсивних злив, відмічалися у крайніх західних областях, на Закарпатті та Прикарпатті. На більшій же частині території країни було сухо, лише місцями спостерігалися окремі грозові дощі, часом у вигляді сильних злив.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 94 до 138 годин, що на 14-46 годин більше за норму, в Одеській області – близько до норми.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 4,9-7,6°С вищою за норму і становила плюс 22,2-25,7°С.

Друга декада червня 2019 року виявилася найспекотнішою за період спостережень з 1961 року майже на всій території країни, за винятком східних областей. Було досягнуто або перевищено на 1-3°С найвищу середню декадну температуру повітря другої декади червня.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 32-36°С. Упродовж 6-10 днів вона перевищувала позначку +30°С.

У південних та східних областях впродовж 1-4 днів місцями максимальна температура повітря досягала або перевищувала +35°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 12-17°С, у Луганській, Донецькій та Запорізькій областях – до плюс 8-10°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до плюс 10-15°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 52-70°С.

Опади. Впродовж 1-6 днів майже по всій території країни, за винятком Донецької та Сумської областей, відзначалися невеликі опади. У більшості областей їх кількість за декаду становила від 3 до 25% норми (від 1 до 10 мм). У Луганській, Херсонській, Одеській, Кіровоградській, Волинській, Івано-Франківській та Закарпатській областях декадна кількість опадів склала 29-59% норми (5-11 мм). У Львівській області вона була близькою до норми (31 мм) (рис. 2).

Добовий максимум опадів у більшості районів західних, Кіровоградської та Луганської областей досягав 25-45 мм (1,0-1,5 декадні норми). У Раві-Руській (Львівської обл.) 19 червня за добу випало 3,2 декадні норми опадів (83 мм).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +24-29°С. Упродовж 10 днів в один із строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 45 до 80%. У більшості областей, за винятком Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської, Хмельницької, Рівненської, Житомирської та Вінницької, упродовж 1-4 днів, у південних, східних та Дніпропетровській – 5-9 днів відзначалося зниження її до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-2 днів у більшості областей, за винятком Тернопільської, Чернівецької, Київської, Чернігівської, Сумської, Полтавської, Донецької, Херсонської та Миколаївської, відзначалося посилення швидкості вітру до 15-23 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Упродовж декади за спекотної та сухої у більшості областей погоди погіршились умови для наливу зерна ранніх колосових та вегетації пізніх сільгоспкультур, особливо в тих районах північних, східних та центральних областей, де у червні випало обмаль опадів (від 5 до 20% норми) і розпочалася ґрунтова посуха різної інтенсивності.

Як і в попередній період, по території країни та в межах окремих областей спостерігалося надзвичайно строкате зволоження ґрунту – від надмірного для періоду молочна-воскова стиглість зерна ранніх колосових (125-160 мм і більше) до недостатнього (менше 40 мм), місцями метровий шар був сухий зовсім.

Упродовж декади відбувалося інтенсивне накопичення тепла (суми ефективних температур майже в півтора рази перевищували норму), яке призвело до передчасного дозрівання ранніх хлібів. Так у південних областях воскова та повна стиглість зерна озимих настала на 1,5-2,5 тижня раніше середніх строків. Розпочалися жнива. За повідомленням агрометеорологів у західних областях було відзначено пошкодження колосу озимої пшениці фузаріозом.

Агрометеорологічні умови для формування урожаю пізніх культур, зокрема соняшнику, кукурудзи, сої, були переважно задовільними. Зволоження під цими культурами на більшості посівів залишалося на цілком достатньому рівні, однак все ж збільшилися площі із запасами вологи в метровому шарі ґрунту до показників менше 80 мм.

На посівах пізніх культур у південних та східних областях, як наслідок теплового стресу, відзначалося пригнічення росту, в’янення рослин та засихання листків, тривало розповсюдження шкідників.

Незадовільними залишалися умови для росту та розвитку бульб та коренеплодів внаслідок надзвичайно високих для середини червня температур ґрунту (+25-31°С) на глибині 10 см, що значно перевищувало середні показники для червня і мало негативну дію на ріст та розвиток цих культур.

Однак, в цілому, ситуація не набувала критичного характеру завдяки частим росам та відносно високій вологості повітря, значній добовій амплітуді температури повітря, що сприяло відновленню водного балансу рослин в нічні години, в’янення не набувало незворотного характеру.

Наймеш враженими високими температурами були озимі на півдні, які вже досягли воскової та повної стиглості. Однак на площах, де спостерігалася молочна стиглість зерна, тепловий стрес погіршив умови наливу зерна, що може призвести до зниження урожаю. Надзвичайно високі температури найбільш негативно вплинули на ярий ячмінь, значно скоротивши період вегетації цієї культури. На сході та півдні – майже на 20-30 днів.

 

Теплозабезпечення

 

Станом на 20 червня суми ефективних температур повітря перевищили середні багаторічні показники: вище +5С - на 145-235°С, вище +10С - на 105-200°С (табл.1)

Таблиця 1

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +5 ° С

вище +10 ° С

 

Середня багаторічна за період

1986-2005 рр.

 

2019 р.

Середня

багаторічна за період

1986-2005 рр.

 

2019 р.

С т е п

720-830

925-1005

355-420

525-600

Л і с о с т е п

615-725

785-940

270-355

400-570

П о л і с с я

595-635

740-870

250-300

355-500

 

Зволоження ґрунту

У кінці другої декади червня (зразки ґрунту від 18.06.19 р.) на більшості площ західних, Житомирської, Вінницької, окремих площах Черкаської, Чернігівської, Сумської, Кіровоградської, Полтавської та Запорізької областей під озимими зерновими культурами запаси продуктивної вологи оцінювалися як надлишкові для періоду формування та наливу зерна і становили 81-120 мм і більше. На решті площ запаси продуктивної вологи становили 50-80 мм, у південних, східних, окремих площах Дніпропетровської, Кіровоградської, Вінницької, Київської, Полтавської, Черкаської, Сумської та Чернігівської областей – від 15 до 45 мм, місцями ґрунт був сухий зовсім (рис. 3).

Під ранніми яровими культурами зволоження метрового шару ґрунту у південних, більшості центральних, окремих площах східних та Волинської областей було оптимальним для періоду наливу зерна і становило 60-80 мм продуктивної вологи. На більшості площ Запорізької, окремих площах Дніпропетровської, Миколаївської, Черкаської, Київської та Сумської областей у метровому шарі ґрунту містилося менше 50 мм продуктивної вологи, місцями ґрунт був сухий зовсім. У західних, Житомирській, Вінницькій, на окремих площах Чернігівської та Сумської областей метровий шар ґрунту був зволожений надмірно – 160 мм і більше продуктивної вологи (рис. 4).

Під кукурудзою вологозабезпечення орного шару ґрунту було здебільшого достатнім (21-30 мм і більше) та задовільним (11-20 мм продуктивної вологи). На більшості площ Харківської, окремих площах Одеської, Черкаської, Київської, Чернігівської, Волинської та Львівської областей спостерігалося недостатнє зволоження (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями у Харківській області ґрунт був сухий зовсім.

У метровому шарі ґрунту утримувалися переважно задовільні (80-120 мм) та оптимальні (121-190 мм і більше) запаси продуктивної вологи. На більшості площ Харківської, окремих площах Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської та Чернігівської областей запаси вологи метрового шару ґрунту становили 50-80 мм, місцями у Чернігівській та Дніпропетровській областях не перевищували 28-40 мм продуктивної вологи.

Під цукровим буряком зволоження метрового шару ґрунту було достатнє та задовільне (129-134 мм та 84-86 мм продуктивної вологи відповідно).

Під с оняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ східних, Чернігівської, окремих площах південних, Дніпропетровської та Полтавської областей не перевищували 1-10 мм. В окремих районах Донецької, Харківської, Дніпропетровської областей орний шар ґрунту був сухий зовсім. На решті площ вологозабезпечення орного шару ґрунту було переважно задовільним (11-20 мм) та достатнім (21-30 мм та більше).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ відповідали оптимальним (121-160 мм і більше) та достатнім (81-120 мм) показникам. У південних, східних, окремих площах Дніпропетровської, Чернігівської, Полтавської та Київської областей вологозапаси становили 51-80 мм, місцями – 13-46 мм, на окремих площах Донецької області метровий шар ґрунту був сухий зовсім.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). Зерно озимих культур на більшій частині території країни досягло молочної та воскової стиглості. На посівах озимої пшениці у південних областях та у південних районах східних областей спостерігалася повна стиглість зерна, що на 2-3 тижні раніше середніх багаторічних строків.

Кількість зерен у колосі озимої пшениці в середньому становила 21-49, озимого жита – 29-40.

Стан посівів озимих культур оцінювався як добрий та задовільний, в окремих районах Волинської та Луганської областей – незадовільний. У південних областях відзначалася щуплість зерна. На окремих площах західних, східних, північних областей відзначалося полягання посівів від вітру та злив, пошкодження рослин с.-г. шкідниками та хворобами, у західних – пошкодження листя градом.

В озимого ріпаку тривало утворення стручків та достигання насіння, на окремих площах південних областей розпочалося його збирання.

Ранні ярові зернові культури . У ярового ячменю відзначалася молочна та воскова стиглість, подекуди ще тривало колосіння. На окремих площах південних областей зерно ярового ячменю досягло повної стиглості, що на 2-2,5 тижні раніше середніх багаторічних строків.

У ярої пшениці, в залежності від строків сівби, відзначалося колосіння та цвітіння.

У вівса відзначалося викидання волоті, на окремих площах – молочна стиглість зерна.

Стан посів переважно задовільний та добрий, на окремих площах Луганської та Херсонської областей – незадовільний.

На окремих площах західних, східних, південних, північних та центральних областей відзначалося полягання посівів від сильного вітру. Місцями у східних та північних областях через засушливі умови спостерігалося передчасне пожовтіння листя нижнього ярусу.

У кукурудзи тривало листоутворення: на пізніх посівах утворилося 7-11, на ранніх – 13-17 листків. Стан посівів переважно добрий. Місцями у північних, центральних та східних областях відзначалося денне в’янення рослин, на Вінниччині спостерігалося локальне пошкодження листя рослин градом.

Гречка та просо. Впродовж декади гречка перебувала у фазах появи суцвіть та цвітіння, на заході – утворення сходів. У проса відзначалося викидання волоті. На посівах південних областей спостерігалося денне в’янення рослин, на північному заході – пошкодження листя градом.

Зернобобові культури. Горох знаходився переважно у фазах формування бобів, на окремих посівах південних та центральних областей відзначалося їх достигання та місцями збирання, що на два тижні раніше багаторічних строків. Висота рослин у кінці декади становила 27-80 см. Стан посівів переважно добрий та задовільний, на півдні – місцями незадовільний. Пошкодження с.-г. шкідниками відзначалося у східних областях.

Соя знаходилася переважно у фазах появи бокових пагонів та початку цвітіння. На пізніше засіяних площах у неї відзначалося листоутворення, на окремих посівах – утворення сходів. Стан посівів був переважно добрий.

Цукрові буряки перебували переважно у фазі закриття міжрядь. Стан посівів переважно добрий, у центральних областях відзначалося денне в'янення рослин.

Соняшник. Упродовж декади у соняшнику відзначалася масова поява суцвіть, на окремих посівах південних та східних областей розпочалося цвітіння. На деяких площах східних, північно-східних, центральних та південних областей відзначалося денне в’янення рослин, пожовтіння листя нижнього ярусу, ураження рослин хворобами та с.-г. шкідниками.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна, еспарцет) впродовж декади відзначалося відростання після першого укосу та цвітіння. Стан посівів переважно добрий та задовільний, на окремих площах східних та південних областей – незадовільний.

Реклама

Вхід