Інформація про погодні умови та стан озимих культур в Україні в листопаді 2022 року

Джерело

АПК-Інформ

9795

Для вітчизняних аграріїв, зокрема для зерновиробників, осінній період поточного року виявився доволі складним, що пояснюється насамперед своєрідними, не дуже сприятливими погодними умовами на час проведення сівби озимих зернових культур.

Періодичні дощі різної інтенсивності в більшості регіонів країни перешкоджали якісно і вчасно проводити не тільки посівну кампанію, але й збирання пізніх культур, а саме соняшнику, який на сьогоднішній день є основним попередником для пшениці озимої в південній, східній та центральній частині країни.

Разом з тим у зоні південного Степу окремі райони страждали від тривалої посухи, що призвело до значної затримки появи сходів і навіть часткової загибелі рослин, що в подальшому, звичайно, призведе до надмірних непередбачуваних витрат у кожному окремо взятому господарстві, яке постраждало від посушливих умов.

Також чималих збитків можуть зазнати й ті виробники аграрної продукції, які сівбу озимини проводили в занадто пізні, не рекомендовані строки, а саме в другій половині жовтня та на початку листопада. Це відбувалося, як зазначалося, через тривалу дощову погоду впродовж першої половини осіннього періоду, коли зазвичай проводиться сівба озимих зернових культур.

Відносно раннє припинення активної осінньої вегетації, а це відбулося на початку листопада, не дозволило рослинам пшениці озимої розпочати зимівлю в оптимальному стані. На сьогоднішній день озимина надпізніх строків сівби утворила лише т.з. «шильця» висотою 20–30 мм, а на значних посівних площах насіння знаходиться в ґрунті, утворивши проростки довжиною 10–15 мм.

Разом з тим передчасне припинення ростових процесів у рослин, враховуючи температурний режим, певною мірою заспокоїло тих зерновиробників, які з різних причин проводили сівбу пшениці озимої в ранні строки – на початку вересня, іноді навіть після кращих попередників. На таких посівах, залежно від сорту, рівня мінерального живлення та інших чинників в окремих господарствах відмічалося незначне переростання рослин, яке мало виключно лінійний характер, тобто спостерігалися надмірний ріст пагонів та витягування листкових пластинок, що за відсутності значних холодів узимку не принесе суттєвої шкоди, але зумовить необхідність обов’язкового ранньовесняного підживлення озимини.

Звичайно, що за сприятливих погодних умов у зимовий час є велика ймовірність того, що і рослини надпізніх строків сівби перезимують без помітних втрат, як це було, наприклад, минулого року, коли рослини пшениці озимої після попередника соняшнику на значних площах утворили повні сходи лише на початку календарної зими, а в подальшому сформували достатньо гарний урожай.

Власне, гідротермічний режим останнього осіннього місяця – листопада, а також погодні прогнози на грудень свідчать про те, що, можливо, і в цьому сільськогосподарському році зерновиробники отримають чергове підтвердження позитивної дії процесів глобального потепління, які на сьогодні є достатньо сприятливими для сучасного аграрного виробництва, про що говорять урожайність та валові збори зернових культур у нашій країні впродовж останнього десятиліття.

Погодні умови на завершення жовтня та початку листопада були в міру сприятливими для росту і розвитку рослин озимих зернових культур. Так, у третій декаді жовтня середня температура повітря склала 9,7 °С, що було на 3,3 °С вище кліматологічної норми. Середня кількість опадів виявилася доволі значною і становила 35,6 мм, або 254 % середньої багаторічної норми. Така кількість атмосферної вологи помітно покращила вологозабезпечення ґрунту, перш за все верхнього горизонту, що за підвищеної температури повітря забезпечило порівняно гарні умови для росту і розвитку рослин озимини.

Загалом у жовтні середня температура повітря за місяць склала 10,5 °С і була на 1,4 °С вищою за середню багаторічну норму. Середня кількість опадів досягла 73,8 мм, що було майже удвічі більше середніх багаторічних значень (38,0 мм). До речі, така кількість вологи у вигляді дощів різної інтенсивності протягом даного календарного терміну виявилася найбільшою за останні 10 років (Рис. 1).

 

Прохолодною та з незначною кількістю опадів була погода в першій декаді листопада. Середньодобові температури повітря в цей час знаходилися в межах -0,3 – +7,0 °С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 11,4 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 19,8 °С. Мінімальна температура повітря знижувалася до -3,9 °С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -6,8 °С.

Середня температура повітря за декаду склала 3,8 °С, що було на 1,1 °С нижче середньої багаторічної норми.

Опадів за першу декаду листопада випало 4,9 мм при середній багаторічній нормі 12,0 мм. За останні 5 років така кількість опадів упродовж першої декади листопада відмічалася лише вдруге, менше випало в цей час (0,3 мм) у 2018 р. (Рис. 2).

 

Середня відносна вологість повітря виявилася порівняно високою і становила 86 %.

5 листопада, беручи до уваги температурні показники (перехід середньодобових температур повітря через +5 °С в бік зниження), озимі зернові культури припинили активну осінню вегетацію, що виявилося в середньому на 16 діб раніше середніх багаторічних строків. До речі, за останні 25 років найбільш пізній строк припинення осінньої вегетації озимих культур спостерігався в зимовий період 2000/01 вегетаційного року (в.р.), коли рослини, враховуючи температурний режим, розпочали зимівлю тільки 11 січня 2001 року. Схожою була ситуація і впродовж зимового періоду 2019/20 в.р., коли рослини за аномально теплої погоди практично весь час підтримували процеси життєдіяльності, не впадаючи у стан глибокого спокою.

Аналіз температурного режиму протягом осінньої вегетації засвідчив, що за цей час різновікові рослини пшениці озимої накопичили таку суму ефективних (вище +5 °С) температур: за сівби 5 вересня – 406 °С (середня багаторічна норма 383 °С); 10 вересня – 366 °С (332 °С); 15 вересня – 317 °С (281 °С); 20 вересня – 260 °С (229 °С); 25 вересня – 232 °С (185 °С); 30 вересня – 177 °С (144 °С); 5 жовтня – 132 °С (119 °С); 10 жовтня – 95 °С (98 °С); 15 жовтня – 77 °С (84 °С). Отже, враховуючи температурні показники та беручи до уваги те, що оптимальною сумою ефективних температур, які забезпечують найкращий морфофізіологічний стан рослин перед зимівлею, вважається 280–300 °С, найбільшою мірою визначеним параметрам відповідали рослини пшениці озимої, сівба якої проводилася з 15 по 20 вересня включно.

На завершення осінньої вегетації запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою, яка вирощується, наприклад, після соняшнику, становили в орному шарі ґрунту 29 мм, у метровому – 67 мм, що було відповідно на 3 та 36 мм менше середніх багаторічних значень. Разом з тим така кількість агрономічно цінної вологи перед зимівлею озимих зернових культур виявилася найбільшою за останні пять років (Рис. 3).

 

 

Після завершення першої декади листопада проведене обстеження посівів показало, що рослини пшениці озимої, яку висівали після чорного пару в ранні (10–15 вересня) та оптимальні (15–25 вересня) строки, розпочали зимівлю, маючи висоту 27–32 см і налічуючи в середньому 3–5 шт. пагонів кущіння, за пізньої сівби (5–15 жовтня) після цього ж попередника рослини висотою 16–20 см сформували в середньому 1,5–2,0 пагони. Пшениця озима, що висівалася після непарових попередників, характеризувалася дещо меншим рівнем розвитку порівняно з рослинами, висіяними після чорного пару. Так, за раннього та оптимального строку сівби (5–25 вересня) середня висота рослин становила 22–25 см, а середня кількість пагонів сягала 2–4 шт./рослину. Пшениця озима, яку висівали з 5 по 15 жовтня, знаходиться відповідно від початку фази кущіння, налічуючи в середньому 1,0–1,5 пагони/рослину і маючи висоту 14–17 см, до утворення 2 листків, довжина яких не перевищувала 10–12 см.

Загалом озимі зернові культури, сівбу яких проводили в рекомендовані строки, припинили осінню вегетацію в порівняно доброму і задовільному стані.

У другій декаді листопада спостерігалася порівняно тепла і дощова погода. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах від 8,0 °С тепла до 0,3 °С морозу. В окремі дні максимальні та мінімальні температурні значення повітря сягали відповідно 14,1 та -3,1 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 17,9 °С і охолоджувалася до -6,1 °С.

Середня температура повітря за другу декаду склала 4,5 °С, що було на 2,1 °С вище середньої багаторічної норми.

Кількість опадів упродовж декади виявилася доволі значною і становила в середньому 49,3 мм, або 329 % кліматологічної норми. Така велика забезпеченість атмосферною вологою в цей час спостерігалася вперше за останні 10 років (Рис. 4).

 

До цього слід додати, що на початку декади, з підвищенням температури повітря до 5,3–8,0 °С, рослини пшениці озимої та інших озимих зернових культур частково відновили процеси життєдіяльності, що перш за все проявлялося у відростанні листкових пластинок та збільшенні довжини вузлових корінців.

Упродовж більшої частини третьої декади листопада відмічалася порівняно тепла, з незначними опадами погода. Лише в останні дні звітного періоду дещо похолодало, в нічний час спостерігалися заморозки до 2,0–4,5 °С морозу, а вдень температура повітря наближалася до 0,0–3,0 °С тепла. Такий температурний режим для озимих зернових культур був достатньо сприятливим, зокрема для проходження першої фази загартування рослин.

Середня температура повітря за декаду склала 3,5 °С, що виявилося на 3,0 °С вище середньої багаторічної норми. Середня кількість опадів становила 7,7 мм, або 59 % середніх багаторічних значень.

Загалом листопад відрізнявся підвищеною температурою повітря та порівняно великою кількістю опадів, що мало позитивний характер не тільки в плані нормального забезпечення ростових процесів рослин насамперед пізніх строків сівби, але й відіграло значну роль у поповненні вологозапасів ґрунту, які на початку місяця все ж таки залишалися на недостатньому рівні, особливо під посівами озимини після соняшнику.

Середні значення температури повітря та кількості опадів за листопад склали відповідно 3,9 °С та 61,9 мм, що було на 1,4 °С вище та 21,9 мм більше середньої багаторічної норми. За останні 10 років такий температурний режим протягом останнього осіннього місяця виявився звичайним явищем, оскільки в окремі роки було як тепліше (2013, 2015, 2019, 2021 рр.), так і холодніше (2014, 2016, 2017, 2018, 2020 рр.). Разом з тим така кількість опадів за цей час відмічалася вперше (Рис. 5).

 

Підсумовуючи перебіг погодних умов осіннього періоду, слід зазначити, що за даний календарний проміжок часу середня температура повітря становила 9,6 °С, що виявилося лише на 0,4 °Свище кліматологічної норми.

Середня кількість опадів за вересеньлистопад склала 188,5 мм, що було на 71,5 мм більше порівняно з середніми багаторічними значеннями. За останні 10 років це найбільша кількість атмосферної вологи, яка відмічалася в цей період (Рис. 6).

 

 

У цілому ж на тлі достатньо помірних температурних показників режим вологозабезпечення протягом осінньої вегетації озимих зернових культур виявився доволі сприятливим, особливо якщо мова йдеться про сівбу озимини після кращих попередників і в оптимальні строки. На жаль, таких посівів на сьогодні катастрофічно мало, а отже результати зимівлі, рівень майбутньої продуктивності рослин та величина валових зборів зернової продукції в наступному році залишаються під великим питанням. І це вже не згадуючи про мінеральні добрива, засоби захисту рослин, паливо, логістику, ціни тощо.

Розміщення пшениці озимої, як основної зернової культури, після соняшнику та інших пізніх культур, тим більше на тлі підвищеної кількості опадів, які не дозволяли зібрати попередник, якісно підготувати ґрунт та вчасно провести сівбу, може поставити під загрозу формування майбутнього врожаю. До 2022 року українським зерновиробникам погода сприяла, була вкрай прихильною і пробачала багато помилок, тож залишається сподіватися, що вона не підведе й цього разу.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама

Вхід