Через неповернення ПДВ борошномели Казахстану втрачають близько 40 млрд тенге на рік та напрацьовані експортні ринки

Джерело

АПК-Інформ

443

Через проблеми з поверненням ПДВ казахстанські експортери борошна недоотримують близько 40 млрд тенге на рік і можуть втратити напрацьовані роками ринки збуту. Про це АПК-Інформ повідомили в Союзі зернопереробників Казахстану.

«Проблема з поверненням ПДВ вічна, особливо вона загострилася минулого року. Експортери борошна втрачають близько 40 млрд тенге за рік. Це величезні суми, які експортери закладають у свої планові показники, але не отримують, що різко знижує ефективність їхньої роботи. Без повернення ПДВ експорт борошна не розвиватиметься, ми втратимо ринки Середньої Азії, а зайти туди знову буде дуже непросто», - наголошує голова ради засновників Союзу зернопереробників Казахстану Євген Ган.

У Податковому кодексі Казахстану чітко прописано перелік документів, який потрібний для відшкодування ПДВ. Проте відомства встановили свої правила, що суперечать Податковому кодексу.

«Не розбираючись у нюансах, просто прибирають суму повернення ПДВ через якісь дрібні порушення по всьому ланцюжку перевірки, в третьому–п'ятому коліні (куди входить не лише постачання зерна для переробки на борошно, але й супутні поставки контрагентами наших контрагентів запчастин, гербіцидів тощо). При купівлі сировини та матеріалів експортери не мають технічної можливості та правових підстав перевіряти всіх контрагентів по ланцюжку. А за податкової перевірки порушення між контрагентами, виявлені в третьому–п'ятому коліні перевірки, стають підставою для відмови у виплаті ПДВ. Але ж ми не можемо юридично відповідати за дотримання податкової дисципліни в цих ланках – ми не бачимо цих контрагентів та не можемо перевіряти законність їхньої діяльності. Більш того, податківці виправдовують необхідність проведення багатоланкової перевірки виявленням несумлінних учасників ринку для вжиття надалі до них відповідних заходів», - зазначають у Союзі зернопереробників Казахстану.

Однак, як показує багаторічна практика, менше порушень у ланцюжку перевірки не стає. Це свідчить про те, що така практика боротьби з порушниками або не ведеться, або неефективна.

«У результаті проблема наростає як снігова куля – порушники, користуючись безкарністю, продовжують здійснювати діяльність, як і раніше, а страждаємо ми, сумлінні борошномели та експортери», - наголошують у Союзі зернопереробників.
«Нам кажуть - скорочуйте кількість посередників, купуйте сировину безпосередньо у виробника або вибирайте надійних партнерів і постачальників послуг. Але є постачальники, без яких діяльність борошномелів неможлива – це і АТ “НК “Продовольча контрактна корпорація”, і АТ “Казахстан Темір Жоли”. А взаємовідносини з ними, як знову ж таки показує багаторічна практика, завжди загрожують тим, що ПДВ вам не підтвердять, хоча це великі, серйозні постачальники з державною участю. У той же час, не отримавши запланований ПДВ, ми змушені брати кредити під високі ставки – до 25%, що, звісно, не сприяє розвитку експорту, мало того, через це значно зростає собівартість борошна», - заявили в Союзі зернопереробників Казахстану.

Законодавча база Республіки Казахстан не надає жодних правових можливостей експортерам для пред'явлення вимог до постачальників, які допустили порушення, та й суть порушень податковими органами не розкривається. Бізнес скаржиться на недоробки в податковій електронній системі «Піраміда», яка припускається помилок, що завдає істотних збитків бізнесу.

Якщо така ж ситуація з поверненням ПДВ триватиме і цього року, то вся галузь впаде, попереджають борошномели. Втратити ринки збуту дуже легко – так, уже сильно загострилася конкуренція з боку Росії та Узбекистану. А ось відновити свої позиції буде важко, і цей процес займе багато часу.

«Покупці звикнуть до іншого борошна, інших постачальників, у країнах-імпортерах збудують іншу систему дистрибуції. У цьому зв'язку необхідні термінові заходи для врегулювання критичної ситуації, скажімо прямо – потрібна політична воля для виправлення ситуації, що склалася», - вважає Є.Ган.

Крім того, криза в борошномельній галузі неминуче позначиться на податкових надходженнях і призведе до серйозних соціальних наслідків, адже у галузі зайнято близько 60 тис. осіб.

Про те, що процес втрати традиційних ринків для казахстанських експортерів борошна вже розпочався, свідчать дані щодо транзиту російського борошна територією РК.

2022 р. транзит борошна з РФ у бік Середньої Азії перевищив 307 тис. тонн. Це на 84% більше, ніж за 2021 р.

Якщо розглядати окремі напрями, найбільші темпи зростання транзиту російського борошна відзначаються у бік Туркменістану – якщо 2021 р. туди пройшло лише 9,5 тис. тонн цієї продукції, то 2022 р. цей показник зріс майже у 7 разів – до 66,3 тис. тонн.

Транзит російського борошна через Казахстан у бік Киргизстану збільшився більш ніж удвічі (до 17,5 тис. тонн), Таджикистану – на 63% (до 13,5 тис. тонн), Узбекистану – на 51% (до 18,9 тис. тонн) ), Афганістану – на 49% (до 191,4 тис. тонн).

 

Реклама

Вхід