Україна: погодні умови та стан озимих культур у лютому 2023 року – НААН України

Джерело

АПК-Інформ

24207

Яким запам’ятається лютий зерновиробникам – агрономам та спеціалістам більшої частини нашої країни? Насамперед незначним сніговим покривом, який утримувався на полях упродовж більшої частини місяця, а також підвищеною температурою повітря, що, власне, останніми роками є звичайним явищем для даного календарного терміну. Небезпечних метеорологічних явищ не відмічалося, а отже не було нагальної потреби робити глибокий аналіз життєздатності рослин, що передбачає відбір «монолітів», переважно в господарствах обмежувалися візуальним спостереженням за станом посівів, в окремих випадках експрес-методами – водним та цукровим, які не є громіздкими та забезпечують достатньо швидкий результат.

Що стосується відновлення вегетації озимих зернових культур, то про активізацію процесів життєдіяльності рослин поки що говорити зарано – за попередніми прогнозами, стійке підвищення ефективних температур слід очікувати в другій половині березня, тобто в строки, наближені до середніх багаторічних. З іншого боку – незначне відновлення ростових процесів у рослин розпочнеться з підвищенням температури повітря у світлий час доби і насамперед сприятиме поступовій регенерації та накопиченню надземної маси і розвитку кореневої системи, що сприятиме формуванню елементів продуктивності та стійкості озимини до можливої посухи в другій половині весняного періоду. Поступове підвищення температурних показників упродовж березня на тлі достатньої вологозабезпеченості ґрунту є одним з позитивних факторів, який здатний забезпечити нормальний розвиток ослаблених рослин після зимівлі, зокрема пізніх та надпізніх строків сівби після соняшнику, частка посівів яких у господарствах є доволі значною.

Детальна характеристика погодних умов першої декади лютого свідчить про те, що впродовж цього часу утримувався помірний, наближений до кліматологічної норми гідротермічний режим. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах -0,4-6,3°С. У світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 4,0°С, а поверхня снігу прогрівалася до 4,3°С. В нічний час повітря та поверхня снігу охолоджувалися відповідно до -15,4 та -16,1°С. Середня температура повітря за декаду становила -3,7°С, що було на 0,3°С вище середньої багаторічної норми.

Загальна кількість опадів у вигляді снігу становила 8,8 мм, що виявилося на 2,2 мм менше середніх багаторічних значень. Така кількість опадів на тлі зниженої температури повітря зумовила створення доволі стійкого снігового покриву на полях висотою від 5–7 см (початок декади) до 2–3 см (закінчення декади). Максимальна глибина промерзання ґрунту варіювала від 20 до 23 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася до -3,7°С, але була значно вищою за розрахункову критичну температуру вимерзання рослин, яка на той час становила близько -16,8°С для розкущених рослин та -13,9°С для тієї озимини, яка знаходилася у фазі повних сходів.

До речі, за останні п’ять років протягом першої декади лютого температура повітря виявилася найнижчою, а менша кількість опадів (0,9 мм) відмічалася лише у 2019 р. (рис. 1).

Загалом перша декада лютого виявилася найбільш холодною за весь зимовий період, але для озимих зернових культур це не завдало помітної шкоди – у рослин після тимчасового похолодання відмічалася лише часткова втрата листового апарату, насамперед це стосується озимини ранніх строків сівби після кращих попередників, яка сформувала перед зимівлею достатньо потужну вегетативну масу.

У другій декаді лютого на тлі порівняно достатньої кількості опадів, переважно у вигляді снігу, відбулося поступове підвищення температурних показників.

Упродовж декади середньодобові температури повітря коливалися в межах від -3,7 до +0,5°С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 6,8°С, а на поверхні снігу – до 3,2°С. Відповідно мінімальні значення температурних показників повітря і поверхні снігу становили -10,1 та -12,7°С.

Середня температура повітря за другу декаду лютого склала -1,1°С, що було на 1,9°С вище середніх багаторічних значень. Середня кількість опадів, які випадали переважно у вигляді снігу, становила 10,1 мм, що виявилося на 2,9 мм менше кліматологічної норми (рис. 2).

За останні п’ять років нижча температура повітря впродовж даного календарного терміну спостерігалася у 2021 р. (-8,1°С), а така кількість опадів відмічалася вперше, хоча подібне вологозабезпечення відмічалося також у 2020 р. (10,0 мм).

Упродовж декади на полях утримувався сніговий покрив висотою від 3 до 5 см. Максимальне промерзання ґрунту сягало 25 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої становила -3,6°С, що не мало негативного впливу на загальний стан рослин.

Аналіз життєздатності пшениці озимої , який проводився в другій декаді лютого за допомогою експрес-методу, показав, що переважна частина рослин (92–97%) залежно від попередника та строку сівби знаходилася порівняно в доброму стані. Насамперед це стосувалося посівів, де сівба озимини відбувалася згідно з наявними рекомендаціями.

Після опадів, які відмічалися протягом першої та другої декад лютого, запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами озимих зернових культур в основних зерносіючих регіонах залишалися достатньо значними і не викликали занепокоєння.

У першій половині третьої декади лютого спостерігалася в міру прохолодна з незначною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря в перші дні звітного періоду утримувалися в межах від 2,7°С тепла до 5,6°С морозу. В подальшому відбулося помітне підвищення температурних показників, яке призвело до повного танення снігового покриву на полях. На завершення декади середньодобові температури повітря становили 1,3–5,3°С. Вдень повітря та поверхня ґрунту прогрівалися до 7,7 та 5,9°С, а вночі охолоджувалися відповідно до -8,5 і -8,6°С.

Середня температура повітря за декаду становила 0,8°С, що було на 0,7°С вище кліматологічної норми. Середня кількість опадів, які відмічалися у вигляді снігу та дощу, становила 21,4 мм, або 268% середньої багаторічної норми (рис. 3).

За останні п’ять років подібний температурний режим упродовж третьої декади лютого відмічається не вперше, тепліше в цей час було у 2020 та 2022 рр. (відповідно +3,6°С і +2,4°С). Дещо більшою кількістю опадів відрізнявся аналогічний календарний період у 2020 р., коли атмосферної вологи випало 21,6 мм.

Протягом декади максимальні значення висоти снігового покриву та глибини промерзання ґрунту сягали 2–4 та 20–22 см відповідно. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за -3,5°С, що було значно вище розрахункової критичної температури вимерзання рослин, яка на завершення декади становила -13,7 – -15,1°С.

В останні дні звітного періоду мерзлий прошарок ґрунту повністю розтанув і вода, яка почала накопичуватися в понижених місцях полів озимини, поповнила і без того доволі значні запаси продуктивної вологи в ґрунті.

Загалом погодні умови декади, як і дві попередні, були достатньо сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур. Небезпечних метеорологічних явищ, які б суттєво погіршили стан озимини, не спостерігалося.

У цілому лютий характеризувався підвищеною температурою повітря та достатньою кількістю опадів. Середня температура повітря за цей відтинок часу склала -1,3°С, що було на 1,6°С вище середніх багаторічних значень (рис. 4).

Кількість опадів становила 40,3 мм, або 126 % середньої багаторічної норми. За останні п’ять років упродовж останнього зимового місяця більш холодною погода порівняно з цьогорічною була у 2021 р. (-3,5 °С), більша кількість опадів (69,6 мм) випадала лише у 2020 році.

Підсумовуючи погодні умови календарної зими 2022/23 вегетаційного року (в.р.), слід зазначити, що вони були загалом сприятливими для озимини, якщо брати до уваги температурні показники та кількість опадів. Оскільки життєздатність озимих зернових культур упродовж зимового періоду визначається насамперед температурами повітря і ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння рослин, доречним є проведення певного аналізу температурних показників, які відмічалися в цей час. Так, у середньому за грудень-лютий середня температура повітря склала 0,6 °С морозу, що виявилося на 2,2 °С вище середньої багаторічної норми (рис. 5).

За останні п’ять років більш холодною впродовж цього часу була погода у 2018/19 та 2020/21 в. р. – відповідно -3,0 і -2,1°С.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої в найхолодніші дні знижувалася до -8,1°С, що було значно вище розрахункової критичної температури вимерзання рослин, яка навіть для найменш розвинених з них становила 13,6–14,2°С морозу.

До речі, за минулий п’ятирічний період це одна з найнижчих температур ґрунту, які спостерігалися в зоні розміщення вузлів кущіння озимини. Близькою до неї температура ґрунту (-8,2°С) також відмічалася взимку 2020/21 вегетаційного року.

Завершилася календарна зима, і, як зазначалося, погодні умови впродовж минулих трьох місяців не були загрозливими для озимих зернових культур, а отже навіть ті посіви, де повні сходи рослин було отримано лише на початку січня, перезимували практично без втрат, що є загалом позитивним фактором, але результат такої пізньої сівби буде незадовільним – урожайність зерна буде значно нижчою від середніх багаторічних показників не тільки в країні, області чи районі, але в окремо взятому господарстві, де практикується подібна технологія вирощування озимини. Зрозуміло, що восени були певні об’єктивні фактори, які не дозволили багатьом аграріям вчасно провести сівбу, але є й такі кваліфіковані спеціалісти, які грамотно побудували стратегію сівби ярих культур, як попередників пшениці озимої, мали змогу якісно підготувати ґрунт і навіть при утриманні дощової погоди дотриматися рекомендованих термінів сівби.

Система догляду за пшеницею озимою та інших озимих зернових колосових культур у весняно-літній період вегетації повинна спрямовуватися на створення оптимальної щільності продуктивного стеблостою: 550–600 шт./м2 колосоносних стебел, якомога повнішого забезпечення рослин елементами живлення і вологою, контролювання та дотримання задовільної фітосанітарної ситуації на полях. Тому мета комплексного обстеження посівів, крім визначення густоти, фази розвитку та життєздатності рослин після зимівлі, повинна передбачати визначення таких показників: забур’яненість посівів (видовий та кількісний склад бур’янів), ураженість рослин хворобами та шкідниками, забезпеченість ґрунту елементами живлення, зокрема мінеральними формами азоту.

Як правило, ранньовесняний догляд за посівами пшениці озимої та інших озимих зернових колосових культур розпочинається з обов’язкового підживлення рослин, яке проводиться по мерзло-талому ґрунту або, якщо це не вдалося з об’єктивних причин, за першої ж можливості виходу агрегатів у поле. Насамперед слід підживлювати нормально ущільнені, але недостатньо розвинені з осені й ослаблені після зимівлі посіви, що дасть змогу рослинам швидко відновити та наростити вегетативну масу і забезпечити інтенсивний розвиток кореневої системи. Добре розвинені посіви, де озимина має 3–4 і більше пагонів, слід підживлювати дещо пізніше – в кінці весняного кущіння рослин, але якщо добрива в осінній період на таких полях не вносилися, то їх теж слід підживлювати за першої ж можливості.

Разом з тим при проведенні даного прийому слід враховувати попередник, після якого вирощуються озимі культури, вміст поживних речовин у ґрунті та погодні умови – це основні фактори, які мають суттєвий вплив на ефективність проведеного підживлення рослин ранньою весною.

Таким чином, стан більшості посівів озимих зернових колосових культур є порівняно добрим та задовільним, а тому, якщо рослини відновлять активну вегетацію раніше звичайних строків, а подальший гідротермічний режим буде сприятливим, є вагомі підстави зробити попередні прогнози щодо формування врожайності, яка буде наближатися до середніх багаторічних показників. Але, на жаль, обмежувальним чинником для цього є відсутність достатньої кількості добрив, які в багатьох господарствах не внесли восени, а багато хто не зробить цього й навесні. Не слід також забувати й про погодні умови весняного періоду, які врешті-решт будуть визначати продуктивність рослин озимини, а отже й майбутній рівень урожайності зерна.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

.

Реклама

Вхід