Виробництво соняшникової олії в Казахстані у 2022 році збільшилося удвічі - оцінка НАПОК

Джерело

АПК-Інформ

15717

Виробництво нерафінованої соняшникової олії в Республіці Казахстан за підсумками 2022 року збільшилося удвічі порівняно з 2021 р. Таку оцінку озвучив АПК-Інформ Голова правління ОЮО «Національна Асоціація переробників олійних культур» Ядикар Ібрагімов.

«За підсумками 2021 року вітчизняні олійні заводи виробили 183,6 тис. тонн нерафінованої соняшникової олії. 2022 року, за офіційними даними на кінець листопада, переробники випустили 337,6 тис. тонн цієї продукції. За оцінкою Асоціації, цей показник з урахуванням грудня перевищить результати 2021 року удвічі», - розповів голова Асоціації.

Також збільшиться в РК і виробництво рафінованої соняшникової олії, яке на кінець листопада 2022 року становило 150,3 тис. тонн і, за прогнозом НАПОК, за підсумками року перевищить показник 2021 року не менш як на 12%.

Я. Ібрагімов зазначив, що у 2021/22 МР ціна на насіння соняшнику в Казахстані зросла на 55% і досягла піку в травні-червні. При цьому відпускна ціна олійних заводів на продукцію не зросла в такому ж розмірі, незважаючи на те, що частка сировини в собівартості продукції становить понад 80%. Тобто вартість соняшникової олії мала збільшитися не менш ніж на 40%.

«Цього не сталося, тому що завантаження переробних підприємств зросло і виробництво олії на внутрішньому ринку збільшилося», - пояснив голова НАПОК.

Нині 70% потреби РК у бутильованій олії забезпечується внутрішнім виробництвом, тобто частка імпорту не перевищує 30%.

«У 2022 році ми збільшили потужності з рафінації на 13%, або на 37,29 тис. тонн, план на 2023 – 46,2 тис. тонн, на 2024 рік – 66 тис. тонн. Усього потужності становитимуть близько 435 тис. тонн, що дозволить не тільки повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку, а й експортувати надлишки. Але для того, щоб збільшувати обсяги виробництва, необхідно мати сировину, яка в нас у дефіциті», - підкреслив Я. Ібрагімов.

За його оцінками, попит на насіння соняшнику перевищує пропозицію втричі.

Нагадаємо, що минулого сезону для стабілізації внутрішнього ринку в Казахстані ввели механізм квотування експорту насіння соняшнику та соняшникової олії. З розподілом квот, на думку голови Асоціації, виникали певні труднощі.

«Наприклад, багато часу витрачалося на виявлення та виключення зі списку заявників на отримання квоти на вивезення соняшникової олії трейдерських компаній, які не є виробниками, проте подавали заявки з метою заробити на перепродажу. Ось, наприклад, у червні 2022 року через затримку видачі експортних квот майже 30 вітчизняних олійних заводів втратили близько 3,6 млрд тенге, оскільки не встигли вчасно законтрактуватися в той час, коли експортні ціни на олії обвалилися. Ми побачили, що квотування – це ефективний, але ручний механізм, який потребує модернізації. Альтернативою цьому варіанту є міра тарифного регулювання як експортне мито, яке успішно практикується на світових ринках», - зазначив Я. Ібрагімов.

Знизити собівартість виробленої продукції та стабілізувати ціни на внутрішньому ринку дозволить лише збільшення завантаження переробних потужностей, наголосив голова НАПОК.

Наприклад, середнє завантаження потужностей переробки в Росії становить понад 70%, цього сезону - 80%. Тому російські переробники мають перевагу перед казахстанськими. При цьому на насіння соняшнику в Росії діє експортне мито в розмірі 50%, але не менш ніж $320 за тонну. Тому насіння соняшнику з Росії практично не вивозиться. У Білорусі повністю обмежено вивезення соняшнику, а в Киргизстані також запроваджено заборону на експорт олійного насіння (до 10 травня 2023 року).

Я. Ібрагімов також зазначає, що переробка дає додаткові робочі місця, тобто має мультиплікативний ефект.

«Якби сировину просто вивозили, ми б не виробляли ні олії, ні високобілкового корму, і сильно залежатимемо від імпорту цих продуктів. Не зможемо розвивати птахівництво та тваринництво. Крім цього, треба розуміти, що є гостра необхідність у професійній орієнтації молоді на місцях, яку може компенсувати розвиток переробної галузі», - описав ситуацію голова НАПОК.

Як повідомляв АПК-Інформ, заступник прем'єр-міністра, міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Серік Жумангарін пояснив механізм введення мита на експорт насіння соняшнику з 2023 р.

Реклама

Вхід