Інформація про погодні умови й стан сільськогосподарських культур в Україні у вересні 2022 року

Джерело

АПК-Інформ

25155

Умови проведення сівби озимих зернових культур у поточному році є надзвичайно складними. Бойові дії на значній території країни, високі ціни на паливо та добрива, а також невизначеність із ціновою політикою та долею майбутнього врожаю змушують аграріїв мінімізувати виробничі процеси, що врешті-решт веде до скорочення посівних площ озимини, насамперед пшениці озимої. У зв’язку з цим є певна занепокоєність щодо подальшого забезпечення населення продовольчим зерном і чи не вплине це на обсяги продажу зерна за межі держави, що є основним джерелом валютних надходжень на сьогоднішній день.

Скороченню валових зборів зернової продукції озимих культур у наступному році можуть також сприяти й інші фактори, зокрема спізнення зі збиранням соняшнику, який є домінуючим попередником для пшениці озимої в більшості областей країни. Це пояснюється тим, що сівба цієї важливої олійної культури навесні цього року з відомих причин була значно тривалішою, ніж зазвичай, нерідко це проводилося середньо- та пізньостиглими гібридами і сортами, що восени занадто затримало достигання соняшнику, чому також сприяли знижений температурний режим та підвищена вологість повітря. У звязку з цим навіть десикація посівів не давала можливості довести насіння до збиральних кондицій за його вологістю, враховуючи, що процес досушування одержаного врожаю є надзвичайно затратним. Зрозуміло, що це один із цілої низки чинників, який може призвести до надпізньої сівби озимини в основних зерносіючих регіонах і, ймовірно, буде причиною зниження врожайності та валових зборів зернової продукції в наступному році. Не виключається, що така проблема в багатьох господарствах виявиться визначальною при цьогорічному остаточному плануванні посівних площ озимих зернових культур, тим більше, якщо на час настання пізніх строків сівби погодні умови будуть малосприятливими – затяжні дощі, що завадить провести якісно підготовку ґрунту, тривалий знижений температурний режим та ранні заморозки, які не дозволять рослинам розпочати зимівлю в розкущеному стані, що знову ж таки ставить під загрозу майбутню їх зимівлю та очікувану величину врожаю. До речі, схожий сценарій подій спостерігався восени 2002 р., а в результаті за підсумками зимівлі 2002/03 вегетаційного року відмічалася масова загибель озимих зернових культур в основних зерносіючих областях країни.

Разом з тим на кінець вересня значні площі, хоча і з певним відставанням, уже засіяні озиминою. Передусім це стосується посівів після кращих попередників – чорного пару, зернобобових культур, ріпаку тощо.

Погодні умови передпосівного періоду, зокрема серпня, а також більшої частини вересня, загалом були доволі сприятливими для накопичення вологи в ґрунті й проведення сівби пшениці озимої в рекомендовані ранні та оптимальні строки.

У першій декаді вересня утримувалася доволі прохолодна, з незначними опадами та зниженою відносною вологістю повітря погода. Середня температура повітря склала 14,4 °С, що виявилося на 3,4 °С нижче середньої багаторічної норми. В окремі дні максимальні значення температури повітря і поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 22,7–24,8 та 45,5–48,1 °С. В нічний час температура повітря знижувалася до 2,0–2,4 °С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до 1,2–15 °С. Місцями на висоті 2 см від поверхні ґрунту повітря охолоджувалося до -0,8 °С. Кількість опадів склала близько 6,2 мм, або 48 % кліматичної норми. Середня відносна вологість повітря виявилася на 2 % меншою від середніх багаторічних значень і становила 59 %. Крім цього, впродовж трьох днів декади мінімальна вологість повітря знижувалася до 30 % і нижче, що сприяло інтенсивній втраті вологи з верхніх шарів ґрунту (рис. 1).

За останні вісім років, беручи до уваги основні метеорологічні показники, перша декада вересня видалася достатньо прохолодною та в міру посушливою. Більш низька температура повітря в цей час відмічалася лише минулого 2021 р. (13,9 °С), а менше опадів випадало у 2015 (2,7 мм), 2016 (0,0 мм) та 2020 (0,1 мм) роках.

Недостатня кількість опадів упродовж декади в першу чергу негативно позначилася на запасах продуктивної вологи у верхніх шарах ґрунту, зокрема на полях, які готувалися під сівбу озимини після непарових попередників – стерньових колосових та соняшнику. На початку вересня, коли в окремих господарствах було розпочато сівбу озимих зернових культур, кількість агрономічно цінної вологи в ґрунті навіть на посівах після відносно кращих попередників залишалася на порівняно низькому рівні, що не забезпечувало появу дружних і своєчасних сходів. Наприклад, у посівному шарі ґрунту (0–10 см) на полях після гороху вона становила 7 мм, що було на 2 мм менше порівняно з середньою багаторічною нормою (рис. 2).

За аналогічних умов іще менші запаси вологи (4 мм) фіксувалися на полях після соняшнику. В метровому горизонті її запаси залежно від попередника дещо різнилися між собою і становили відповідно 105 та 26 мм, що в першому випадку було на 23 мм більше, а в другому – на 56 мм менше середньої багаторічної норми.

Як показує практика, за сівби пшениці озимої після соняшнику, найбільш поширеного попередника для цієї культури в останні роки, відсутність достатньої кількості вологи для проростання насіння дозволяє йому порівняно довгий час знаходитися в посівному шарі ґрунту без значної втрати польової схожості і в подальшому не впливає на формування зернової продуктивності. Певною мірою це може стосуватися й інших непарових попередників, якщо якісно проводити протруєння насіннєвого матеріалу відповідними препаратами. За ранньої сівби найбільш небезпечною є провокативна волога після короткочасних помірних дощів, яка дозволяє насінню прорости, а при її відсутності в подальшому, на тлі високих температурних показників, спричинити значне зрідження посівів. У зв’язку з цим рання сівба озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, є доволі ризикованою і в окремих випадках може призвести до небажаних результатів.

Упродовж більшої частини другої декади вересня переважав знижений температурний режим та відмічалися доволі значні опади різної інтенсивності, які позитивно вплинули на рівень зволоженості ґрунту і забезпечили отримання своєчасних сходів пшениці озимої після всіх попередників. Середня температура повітря за декаду склала 15,7 °С, що було на 0,5 °С нижче середньої багаторічної норми (рис. 3).

В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 27,7 °С, тоді як мінімальна знижувалася до 8,2 °С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 38,1 °С, а вночі охолоджувалася до 6,5 °С.

Загальна кількість опадів за декаду склала в середньому 23,2 мм, що на 13,2 мм перевищувало кліматичну норму. Режим відносної вологості повітря був достатньо високий. Середня відносна вологість повітря становила 76 % і на 13 % перевищувала нормативні значення. Впродовж останніх 8 років за узагальненими підсумками другої декади вересня подібна комбінація гідротермічних показників зустрічається вперше. Даний календарний проміжок часу виявився одним з найхолодніших (більш холодною була погода у 2016 р. – 15,2 °С), також за цей час випала найбільша кількість опадів та спостерігався найвищий рівень середньої відносної вологості повітря.

Загалом погодні умови другої декади вересня були порівняно сприятливими для росту та розвитку рослин пшениці озимої й особливо для проростання насіння, оскільки тривала відсутність продуктивних опадів, що відмічалося як у кінці серпня, так і на початку вересня, призвела до суттєвих втрат вологи не тільки з верхніх, але й з більш глибоких шарів ґрунту, а тому опади, які відмічалися протягом цього часу, дозволили зберегти та навіть збільшити її запаси в ґрунті. Передусім це стосувалося озимини, яка вирощується після непарових попередників.

Проведене обстеження посівів пшениці озимої ранніх строків сівби (5–10.09) в кінці другої декади вересня показало, що на полях після кращих попередників рослини знаходилися в різному стані – від появи повних сходів до утворення 2 листків. Після непарових попередників, а саме після соняшнику, лише на окремих полях було одержано поодинокі сходи рослин.

Упродовж більшої частини третьої декади вересня спостерігалася мінлива за температурним режимом з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 8,9–14,7 °С. Кількість атмосферної вологи за цей час склала близько 11,0 мм, але дощі, переважно малоінтенсивні, мали систематичний характер і не дозволяли зерновиробникам збирати соняшник, готувати ґрунт та проводити сівбу озимини після цього попередника. Протягом декади значення середньої відносної вологості повітря були достатньо високими й утримувалися на рівні 69–82 %.

Визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті на час настання оптимальних строків сівби озимих зернових культур, тобто на початку третьої декади вересня, показало, що її кількість за два тижні, починаючи від часу останнього аналізу, дещо збільшилася після всіх попередників. Так, на полях після соняшнику в посівному та метровому шарах ґрунту вона становила відповідно 8 та 28 мм, що було на 1 та 52 мм менше середньої багаторічної норми. За останні три роки після даного попередника пшениці озимої це найкращі показники по всіх шарах ґрунту в його метровому горизонті. Проте в розрізі минулого пятиріччя більше продуктивної вологи у верхньому 10-см шарі ґрунту відмічалося у 2018 р. (9 мм), а в метровому – у 2018 р. (36 мм) та 2019 р. (37 мм) (рис. 4).

Проведене обстеження посівів пшениці озимої в останні дні третьої декади вересня засвідчило, що за ранньої сівби (5–10.09) після кращих попередників рослини утворили 2–3 листки, на посівах після соняшнику, зокрема за сівби озимини в другій декаді, відмічалися лише поодинокі сходи, що насамперед пояснюється зниженим температурним режимом, який утримувався впродовж більшої частини вересня.

Як відомо, сівба – це перший і найважливіший крок у забезпеченні подальшого нормального росту і розвитку рослин. Сходи повинні бути своєчасними, дружними і мати нормальну густоту. Не завжди, однак, це визначається тільки строками сівби. Нерідко запізніла поява нерівномірних сходів більш раннього посіву, якщо він проводився, наприклад, у сухий ґрунт, сильніше знижує врожай, ніж дещо більш пізня сівба, проведена за сприятливих погодних умов, які забезпечили вчасну появу дружних сходів.

При якісно проведеній сівбі сходи озимої пшениці зявляються через 6–10 діб. Оскільки період від початку сівби озимої пшениці до припинення осінньої вегетації визначається в середньому 50–55 діб, то тривалість періоду від появи сходів до припинення вегетації можна вважати приблизно в 40–45 діб. За цей короткий період рослини озимої пшениці повинні добре укорінитися, розкущитися, утворити достатньо сильну систему зародкових і вузлових коренів та підготуватися до зимівлі. Тривалість цього періоду може значно змінюватися залежно від метеорологічних умов окремих років, від строків сівби, або, точніше, від часу появи сходів.

За сприятливої погоди гарну перезимівлю озимих визначають три основні чинники – підготовка ґрунту, добрива та строки сівби. Від строків сівби залежать ріст і розвиток рослин восени, накопичення пластичних речовин у рослинах, стійкість їх проти хвороб, шкідників і несприятливих умов зимівлі. Строки сівби також залежать від багатьох обставин – попередника, сорту, стану ґрунту – його вологості і родючості, температурного режиму тощо.

Вважається, що озима пшениця дає найбільш високі врожаї, коли на час припинення осінньої вегетації рослини мають 2–4 пагони, а для цього необхідно щоб за осінній період сума середньодобових температур складала 500–580 °С. Разом з тим є твердження, що кращі строки сівби озимої пшениці настають тоді, коли встановлюється середня добова температура повітря 14–16 °С.

За необхідності проведення пізньої сівби, тим більше в сухий ґрунт, норму висіву насіння необхідно встановлювати з урахуванням сортових особливостей пшениці озимої, попередника, стану підготовки ґрунту і обов’язково збільшувати на 10–15 % від рекомендованої, що дасть можливість компенсувати недостатнє кущіння і забезпечити в подальшому потрібну щільність стеблостою.

Забезпечення оптимальної глибини загортання насіння є одним з найвідповідальніших завдань. Вона залежить від вологості ґрунту, розміру та вирівняності насіння і визначається глибиною формування вузла кущення, а тому насіння слід загортати дещо глибше місця, де він буде знаходитися. При сівбі в допустимо пізні та пізні строки глибину загортання насіння зменшують до 3–4 см.

Також у цей час по можливості слід уникати обробки насіння протруйниками, які мають ретардантний ефект (байтан, вінцит, ламардор та їх аналоги), тобто препаратами, що на 2–3 доби можуть затримати появу сходів, а отже суттєво вплинути на подальшу зимівлю рослин.

Кращими для сівби в пізні строки є сорти напівінтенсивного та універсального типів (Одеська 267, Пилипівка, Розкішна, Зіра, Донецька 48, Богдана, Подолянка та ін.).

Таким чином, по завершенні вересня поки що зарано говорити про результати цьогорічної посівної кампанії, адже вона продовжується і буде тривати в окремих регіонах як мінімум до кінця жовтня. Можна сказати лише одне: погодні умови першого осіннього місяця виявилися не дуже сприятливими для проведення інтенсивної, без зупинок і в оптимальні строки сівби озимих зернових культур. Переважно це пояснюється погодними умовами, але нерідко ускладнюється й організаційними та технологічними помилками, які, безумовно, вплинуть у подальшому на стан посівів озимих зернових культур та їх продуктивність.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама

Вхід